Судові рішення

Постанова № 139034674 у справі № 363/3138/25 від 13.08.2026

Постанова від 13.08.2026 у цивільній справі № 363/3138/25 (категорія «Завданої майну фізичних або юридичних осіб»). Суд: Київський апеляційний суд, суддя Шебуєва Вікторія Андріївна.

Справа№ 363/3138/25
СудКиївський апеляційний суд
СуддяШебуєва Вікторія Андріївна
Форма рішенняПостанова
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяЗавданої майну фізичних або юридичних осіб
Дата ухвалення13.08.2026
Надійшло до реєстру18.08.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/139034674

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 363/3138/25 Головуючий у 1 інстанції: Олійник С.В.

Провадження № 22-ц/824/13244/2026 Доповідач: Шебуєва В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача Шебуєвої В.А.,

суддів Оніщука М.І., Кафідової О.В.,

секретар Тіткова І.Ю.,

розглянувши апеляційну скаргу адвоката Лупейка Олександра Васильовича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 ,на заочне рішення Вишгородського районного суду Київської області від 08 травня 2026 року, ухвалене в м. Вишгород в складі судді Олійник С.В., в справі за позовом ОСОБА_1 до російської федерації в особі уряду російської федерації, Публічного акціонерного товариства «ГАЗПРОМ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗПРОМ-КАПІТАЛ», Міжнародної компанії товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗПРОМ ІНТЕРНЕШНЛ ЛІМІТЕД» про відшкодування шкоди, завданої збройною агресією російської федерації,-

в с т а н о в и в:

У червні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до РФ в особі уряду РФ, ПАТ «ГАЗПРОМ», ТОВ «ГАЗПРОМ-КАПІТАЛ», Міжнародної компанії ТОВ «ГАЗПРОМ ІНТЕРНЕШНЛ ЛІМІТЕД» про відшкодування шкоди, завданої збройною агресією. Зазначила, що 24 лютого 2022 року РФ розпочала повномасштабну збройну агресію проти України, яка супроводжується систематичними обстрілами території України, знищенням цивільної інфраструктури та терором мирного населення. У зв`язку зі збройною агресією на території України введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався. До початку повномасштабного вторгнення вона постійно проживала у сімейній садибі, розташованій у с. Старі Петрівці Вишгородського району Київської області разом із сином. Зазначене домоволодіння було створене багаторічною працею її родини та мало для неї значну цінність. 10 березня 2022 року внаслідок обстрілу, здійсненого збройними силами РФ її домоволодіння зазнало пошкоджень, зокрема були пошкоджені вікна, двері та покрівля. Після часткового відновлення будинку за власні кошти, внаслідок повторного обстрілу16 червня 2023 року домоволодіння зазнало значних руйнувань та стало непридатним для проживання. Постійне перебування в умовах обстрілів, реальна загроза життю та здоров`ю, вимушене перебування в укриттях, а також знищення житла й майна спричинили їй значні моральні страждання, погіршення психологічного та фізичного стану, хронічну тривожність, безсоння, панічні атаки та інші негативні наслідки. Позивачка ОСОБА_1 просила стягнути солідарно із РФ, ПАТ «Газпром», ТОВ «Газпром-Капітал», Міжнародної компанії ТОВ «Газпром Інтернешнл Лімітед» завдану через військову збройну агресію проти України моральну шкоду у розмірі 60 000 000,00 грн., що еквівалентно 975 609,76 доларів США або 888 888,89 євро.

Заочним рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 08 травня 2026 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з РФ (за рахунок її коштів, майна і активів) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, спричинену через збройну агресію РФ проти України, у розмірі 10 000 000,00 грн. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з РФ у дохід держави судовий збір у розмірі 12112,00 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про повне задоволення її позовних вимог до всіх відповідачів. Посилається на порушення норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи. Суд першої інстанції не надав належної оцінки її доводам, висновку спеціаліста-психолога, який є належним письмовим доказом, та не навів мотивів зменшення розміру моральної шкоди, який підлягає стягненню на її користь з 60 000 000 грн. до 10 000 000 грн. Присуджена судом сума відшкодування не відповідає характеру порушення та глибині понесених нею страждань. Суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні її позовних вимог про відшкодування шкоди до ПАТ «Газпром», ТОВ «Газпром-Капітал», Міжнародної компанії ТОВ «Газпром Інтернешнл Лімітед».

В судове засідання сторони та їх представники не з`явилися, повідомлений про місце і час розгляду справи, а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у їх відсутність.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість заочного рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 є громадянкою України. Її зареєстрованим місцем проживання є: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади від 04 липня 2023 року.

Відповідно до довідки Петрівської сільської ради від 24 грудня 2024 року ОСОБА_1 з 16 червня 2023 року по теперішній час проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 15 грудня 2014 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень ОСОБА_1 набула право власності наземельну ділянку та житловий будинок, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

З 2014 року РФ здійснює збройну агресію проти України.24 лютого 2022 року розпочалася та триває повномасштабне вторгнення збройних сил РФ на суверенну територію України.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває досі.

02 березня 2022 року збройну агресію РФ проти України у резолюції ES-11/1 «Агресія проти України» визнала Генеральна Асамблея ООН. Вона вимагає від РФ негайного припинення застосування сили проти України, утримання від погроз чи застосування сили проти будь-якої держави ООН, повного та безумовного виведення збройних сил з території України у межах її міжнародно-визнаних кордонів, а також забезпечення повного захисту цивільних осіб, включаючи гуманітарний персонал, журналістів та осіб, які перебувають у вразливому становищі, у тому числі жінок і дітей.27 квітня 2022 року Парламентська Асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію «Наслідки продовження агресії російської федерації проти України: роль і відповідь Ради Європи» № 2433. Визнала, що агресія РФ проти України є безпрецедентним актом як сама по собі, так і за її далекосяжними наслідками, бо провокує найважчу гуманітарну кризу в Європі з найбільшою кількістю жертв, наймасштабнішим внутрішнім і зовнішнім переміщенням населення з часів Другої світової війни.

14 квітня 2022 року Верховна Рада України визнала дії, вчинені збройними силами РФ та її політичним і військовим керівництвом під час останньої фази збройної агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, геноцидом Українського народу (пункт 1 Заяви Верховної Ради України «Про вчинення російською федерацією геноциду в Україні», схваленої постановою Верховної Ради України № 2188-IX).

З наданих медичних документів вбачається, що у ОСОБА_1 наявні скарги на стан здоров`я, зокрема й у період повномасштабного вторгнення, а також консультаційні висновки спеціалістів та призначення відповідного лікування. Лікарем-терапевтом 07 листопада 2024 року ОСОБА_1 встановлено діагноз: «Розлад адаптації з пролонгованою депресивною реакцією. Тривожно-депресивний синдром».

Відповідно до акту Петрівської сільської територіальної громади комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації, від 04.08.2022 року житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки [номер приховано]:02:024:0102, власником якого є ОСОБА_1 , отримав пошкодження внаслідок влучання боєприпасу. Технічний стан будинку в цілому є задовільним, однак пошкодження зовнішніх огороджувальних конструкцій унеможливлюють нормальну експлуатацію об`єкта. Для подальшої експлуатації будівлі необхідне усунення пошкоджень шляхом заміни зовнішніх огороджувальних конструкцій.

Відповідно до витягу з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації, від 21 червня 2023 року, до реєстру внесено відомості щодо пошкодженого об`єкта нерухомого майна житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер [номер приховано]:02:024:0102.

Відповідно до звіту технічного стану №06.23/23-006-ЗТС щодо обстеження та оцінки технічного стану конструкцій об`єкта, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що внаслідок обстрілів з боку збройних сил російської федерації відбулося руйнування та пошкодження вибуховою хвилею і уражаючими елементами боєприпасів вертикальних несучих та огороджувальних конструкцій будинку, а саме: стін, конструкцій мансарди, перегородок, перекриття, покрівлі, даху, вікон і дверей, а також руйнування цоколя та утворення тріщин у конструкціях фундаменту. Згідно з Методикою обстеження будівель та споруд, пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, бойових дій та терористичних актів, затвердженою наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 квітня 2022 року №65, будівля віднесена до ІІ категорії пошкоджень. До звіту додано фотоматеріали, які фіксують пошкодження будинку.

11 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) із заявою №АД40 про включення її до програми надання матеріалів для відновлення приватних житлових будинків, пошкоджених внаслідок бойових дій.

Відповідно до листа Служби безпеки України від 06 лютого 2024 року слідчим управлінням ГУ СБУ у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, в межах якого встановлено, що 10 березня 2022 року військовослужбовцями збройних сил РФ та іншими формуваннями РФ було здійснено обстріл території за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до акта Петрівської сільської ради від 29 лютого 2024 року за результатами обстеження житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , зафіксовано пошкодження мансарди, даху та покрівлі, конструкцій перекриття першого поверху, а також наявність пошкоджень несучих та огороджувальних конструкцій, вертикальних і горизонтальних тріщин у стінах та локальних пошкоджень цоколя.

Згідно з витягом з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, від 07 березня 2024 року, до реєстру повторно внесено відомості щодо житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер [номер приховано]:02:024:0102.

Відповідно до листа Петрівської сільської ради від 23 квітня 2024 року ОСОБА_1 повідомлено, що її житловий будинок віднесено до ІІ категорії пошкоджень, а розмір компенсації відповідно до п. 10 постанови Кабінету Міністрів України №381 від 21 квітня 2023 року «Про затвердження Порядку надання компенсації для відновлення окремих категорій об`єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації, з використанням електронної публічної послуги єВідновлення» становить від 200 000 грн. до 500 000 грн. При цьому зазначено, що чинним законодавством України не передбачено компенсацію за об`єкти ІІ категорії пошкоджень у розмірі, що перевищує 500 000 грн.

Згідно з актом ФОП ОСОБА_2 від 23 жовтня 2024 року за результатами проведеного обстеження пошкодженого об`єкта на підставі Звіту №11102024 від 11 жовтня 2024 року та №ТО01:4991-0861-6890-1494 від 23 жовтня 2024 року, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 11 жовтня 2024 року перебував в аварійному стані (4 категорія), не підлягав відновленню та консервації, потребував демонтажу залишків будинку, окрім фундаменту. Рівень руйнування будинку становив 86%, об`єкт є непридатним для використання за цільовим призначенням та повністю втратив економічну цінність. Встановлено наявність пошкоджень несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь і характер яких свідчать про небезпеку аварійного обвалення житлового будинку.

На підставі заяви ОСОБА_1 від 02 грудня 2024 року спеціалістом-психологом проведено психологічне дослідження щодо психотравмування ОСОБА_1 та визначення розміру моральної шкоди, спричиненої збройною агресією РФ проти України. За результатами дослідження 10 січня 2025 року складено висновок, що вплив збройної агресії РФ на життя та здоров`я ОСОБА_1 є беззаперечно психотравмуючим. Глибина, інтенсивність і тривалість психотравмуючого впливу визначені як надзвичайні, гіпертрофовані та потенційно небезпечні для фізичного і психологічного здоров`я позивача. У висновку зазначено, що ОСОБА_1 завдано моральної шкоди, між якою та психотравмуючими факторами існує прямий причинно-наслідковий зв`язок. Визначений позивачкою розмір морального відшкодування у сумі 60 000 000 грн. визнано адекватним обставинам психотравмуючої ситуації та таким, що є мінімально достатнім для можливого часткового відновлення її морального (психологічного) стану.

ОСОБА_1 порушила питання про стягнення солідарно з РФ, ПАТ «Газпром», ТОВ «Газпром-Капітал», Міжнародної компанії ТОВ «Газпром Інтернешнл Лімітед» моральної шкоди спричиненої через військову збройну агресію проти України у розмірі 60 000 000,00 грн., що еквівалентно 975 609,76 доларів США або 888 888,89 євро.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши наявну у матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Стягнув з РФ (за рахунок її коштів, майна і активів) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, спричинену через збройну агресію РФ проти України, у розмірі 10 000 000,00 грн.

З рішенням суду першої інстанції колегія суддів погоджується.

Відповідно до положень ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частинами 1, 2 ст. 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Частиною 1 ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з ч. 3 ст. 23 ЦК України якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як було встановлено під час розгляду справи, внаслідок збройної агресії РФ проти України було фактично зруйновано належний ОСОБА_1 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Надані медичні документи та висновки лікарів підтверджують погіршення психоемоційного стану ОСОБА_1 . Лікарем ОСОБА_1 встановлено діагноз «розлад адаптації з пролонгованою депресивною реакцією, тривожно-депресивний синдром». Відповідно до висновку спеціаліста-психолога від 10 січня 2025 року збройна агресія РФ мала психотравмуючу дію на ОСОБА_1 .

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди, завданої внаслідок збройної агресії РФ.

Колегія суддів погоджується з визначеним судом першої інстанції розміром моральної шкоди, який підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 . Визначаючи розмір відшкодування в сумі 10 000 000,00 грн., суд першої інстанції врахував наведені позивачкою доводи, а також надані нею медичні довідки та висновок спеціаліста-психолога. Відповідно до положень ст. 23 ЦК України розмір моральної шкоди, який підлягає відшкодуванню, визначається саме судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

У колегії суддів відсутні підстави вважати, що визначений судом першої інстанції розмір відшкодування 10 000 000 грн. не відповідає глибині душевних страждань ОСОБА_1 , вимогам справедливості та розумності.

Колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для солідарного стягнення моральної шкоди з РФ та інших відповідачів ПАТ «Газпром», ТОВ «Газпром-Капітал» і Міжнародною компанією ТОВ «Газпром Інтернешнл Лімітед». ОСОБА_1 не було надано суду доказів на підтвердження причинно-наслідкового зв`язку між діями ПАТ «Газпром», ТОВ «Газпром-Капітал» і Міжнародної компанієї ТОВ «Газпром Інтернешнл Лімітед» та завданою їй моральною шкодою. Предметом позову ОСОБА_1 є відшкодування моральної шкоди, заподіяної збройною агресією РФ. А відтак, суд першої інстанціїобґрунтовано стягнув моральну шкоду на користь ОСОБА_1 саме з держави РФ.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а заочне рішення Вишгородського районного суду Київської області від 08 травня 2026 року без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу адвоката Лупейка Олександра Васильовича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а заочне рішення Вишгородського районного суду Київської області від 08 травня 2026 року без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 14 серпня 2026 року.

Суддя-доповідач Шебуєва В.А.

Судді Оніщук М.І.

Кафідова О.В.

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
30.09.2026 Ухвала № 140531776 Касаційний цивільний суд Верховного Суду
07.07.2026 Ухвала № 138088378 Київський апеляційний суд
07.07.2026 Ухвала № 138088374 Київський апеляційний суд
29.06.2026 Ухвала № 137867137 Київський апеляційний суд
08.05.2026 Рішення № 136377896 без тексту Вишгородський районний суд Київської області
28.11.2025 Ухвала № 132213012 без тексту Вишгородський районний суд Київської області
17.06.2025 Ухвала № 128277013 без тексту Вишгородський районний суд Київської області