УХВАЛА
30 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 363/3138/25
провадження № 61-11987ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.
вирішуючи питання про відкриття провадження за касаційною скаргою адвоката Лупейка Олександра Васильовича в інтересах ОСОБА_1 назаочне рішення Вишгородського районного суду Київської області від 08 травня 2026 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 серпня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до російської федерації в особі уряду російської федерації, Публічного акціонерного товариства «Газпром», Товариства з обмеженою відповідальністю «Газпром-Капітал», Міжнародної компанії товариства з обмеженою відповідальністю «Газпром Інтернешнл Лімітед» про відшкодування шкоди, завданої збройною агресією російської федерації,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до російської федерації в особі уряду російської федерації (далі - рф), Публічного акціонерного товариства «Газпром» (далі - ПАТ «Газпром»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Газпром-Капітал» (далі - ТОВ «Газпром-Капітал»), Міжнародної компанії товариства з обмеженою відповідальністю «Газпром Інтернешнл Лімітед» (далі - МК ТОВ «Газпром Інтернешнл Лімітед») про відшкодування шкоди, завданої збройною агресією російської федерації.
Заочним рішенням від 08 травня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області позов ОСОБА_1 задовольнив частково.
Стягнув з рф (за рахунок її коштів, майна і активів) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, спричинену через збройну агресію рф проти України, у розмірі 10 000 000,00 грн.
У решті позову відмовив.
Стягнув з рф у дохід держави судовий збір у розмірі 12 112,00 грн.
Постановою від 13 серпня 2026 року Київський апеляційний суд скаргу адвоката Лупейка О. В., який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , залишив без задоволення, а заочне рішення Вишгородського районного суду Київської області від 08 травня 2026 року - без змін.
14 вересня 2026 року адвокат Лупейко О. В., який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на заочне рішення Вишгородського районного суду Київської області від 08 травня 2026 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 серпня 2026 року.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження адвокат Лупейко О. В., який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , зазначає: 1) пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме: суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 05 грудня 2018 року у справі № 210/5258/16, від 09 листопада 2022 року у справі № 372/1652/18 та Верховним Судом у постанові від 12 червня 2019 року у справі № 642/2786/16; 2) пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема відсутність висновку щодо застосування права у цивільних деліктних правовідносинах, коли фізична особа вимагає відшкодування моральної шкоди безпосередньо завданої збройною агресією держави, співвідповідачами визначає юридичних осіб, які відповідають критеріям «alter ego»; 3) пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.
Суд не встановив підстав для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.
Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
На підставі наведеного та керуючись статтями 389, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відкрити касаційне провадження у справі.
Витребувати з Вишгородського районного суду Київської області матеріали справи № 363/3138/25 за позовом ОСОБА_1 до російської федерації в особі уряду російської федерації, Публічного акціонерного товариства «Газпром», Товариства з обмеженою відповідальністю «Газпром-Капітал», Міжнародної компанії товариства з обмеженою відповідальністю «Газпром Інтернешнл Лімітед» про відшкодування шкоди, завданої збройною агресією російської федерації.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:С. Ю. Мартєв С. О. Карпенко І. М. Фаловська