ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
про залишення апеляційної скарги без руху
17 серпня 2026 року м. Одеса Справа № 916/3619/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Ярош А.І.,
суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго"
на рішення Господарського суду Одеської області від 27.05.2026 року, суддя в І інстанції В.В. Литвинова, повний текст якого складено 27.05.2026, в м. Одесі
у справі: №916/3619/24
за позовом: Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго"
до відповідача: Дитячо-юнацької спортивної школи із зимових видів спорту
про стягнення 3 047 987,02 грн
В С Т А Н О В И В:
Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Дитячо-юнацької спортивної школи із зимових видів спорту про стягнення 3 047 987,02 грн заборгованості за електроенергію, поставлену позивачем як постачальником "останньої надії" у періоди січень-березень 2021 року, листопад 2022-грудень 2023 року, з яких - 1 668 345,90 грн основного боргу, 630 394,26 грн 15% річних, 579 436,66 грн інфляційних, 169 810,20 грн пені.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 27.05.2026 у справі №916/3619/24 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Дитячо-юнацької спортивної школи із зимових видів спорту на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" 1 664 031,49 грн основного боргу, 84 905,10 грн пені, 126 005,99 грн річних, 579 252,87 грн інфляційних та 45 646,87 грн судового збору; в решті позову - відмовлено.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", в якій останній просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 27.05.2026 у справі №916/3619/24 щодо відмови у стягненні з Дитячо-юнацької спортивної школи із зимових видів спорту 593 791,57 грн, з яких: 4 314,41 грн - заборгованості за електричну енергію; 504 388,27 грн - 15% річних (з яких 364,30 грн нараховані на суму боргу за період з 01.11.2022 по 10.11.2022, а 504 023,97 грн - унаслідок безпідставного зменшення судом розміру річних з 15% до 3%), 183,79 грн - інфляційних втрат, 84 905,10 грн - пені. Ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про стягнення з Дитячо-юнацької спортивної школи із зимових видів спорту 593 791,57 грн, з яких: 4 314,41 грн - заборгованості за електричну енергію; 504 388,27 грн - 15% річних (з яких 364,30 грн нараховані на суму боргу за період з 01.11.2022 по 10.11.2022, а 504 023,97 грн - унаслідок безпідставного зменшення судом розміру річних з 15% до 3%), 183,79 грн - інфляційних втрат, 84 905,10 грн - пені на рахунок. В решті рішення Господарського суду Одеської області від 27.05.2026 у справі №916/3619/24 залишити без змін.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.08.2026 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" на рішення Господарського суду Одеської області від 27.05.2026 у справі №916/3619/24 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №916/3619/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
14.08.2026 матеріали справи №916/3619/24 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Ознайомившись з матеріалами апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що дана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
За умовами пункту 1 частини другої статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно з частиною третьою статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення суду першої інстанції, його ухвалено 27.05.2026, повний текст останнього складено та підписано також 27.05.2026.
Отже, кінцевим строком для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду є 16.06.2026.
Колегія суддів враховує, що апеляційна скарга сформована в системі «Електронний суд» 06.08.2026, тобто з пропуском встановленого процесуальним законом двадцятиденного строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 256 ГПК України учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З матеріалів цієї справи вбачається, що повний текст оскаржуваного рішення було направлено Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" у його електронний кабінет 27.05.2026 о 17:00 год, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (т.2 а.с.118).
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, днем вручення повного тексту оскаржуваного рішення є 28.05.2026, а тому кінцевим строком на подання апеляційної скарги, з урахуванням ч. 2 ст. 256 ГПК України, є 17.06.2026.
Водночас, як вже зазначалось, апеляційна скарга була подана до суду лише 06.08.2026, тобто з пропуском строку, встановленого в п. 1 ч. 2 ст. 256 ГПК України, на півтора місяці.
В апеляційній скарзі скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення.
В обґрунтування підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення, скаржник зазначає, що ДПЗД «Укрінтеренерго» є державним підприємством, на яке покладено суспільно важливі функції, зокрема функції постачальника «останньої надії». У період дії воєнного стану Підприємство забезпечує безперервність виконання цих функцій в умовах систематичних масованих ракетних і дронових атак на Київ та Київську область, тривалих повітряних тривог, пошкодження критичної інфраструктури, перебоїв у роботі транспорту, зв`язку та електропостачання. У період підготовки апеляційної скарги зазначені обставини безпосередньо впливали на організацію роботи працівників. Згідно з наказом № 96 від 29.10.2025 на Підприємстві запроваджено чотириденний робочий тиждень. Крім того, у період червень-серпень значна частина працівників перебувала у щорічних відпустках, унаслідок чого навантаження на інших працівників істотно зросло. Станом на цей період у відділі примусового стягнення заборгованості перебувало понад 800 судових справ, у 90 з яких процесуальні строки спливали саме в цей період. Відповідно до наказу № 98 від 29.11.2022 під час оголошення повітряної тривоги працівники зобов`язані припинити роботу та перейти до укриття. Регулярні, у тому числі неодноразові протягом робочого дня, повітряні тривоги та наслідки масованих обстрілів об`єктивно призводили до втрати робочого часу та переривання підготовки процесуальних документів. Таким чином, пропуск строку на апеляційне оскарження зумовлений сукупністю об`єктивних та незалежних від Підприємства обставин: функціонуванням державного підприємства в умовах воєнного стану, систематичними обстрілами, повітряними тривогами, скороченим робочим тижнем, відпустками працівників та значним обсягом судової роботи.
Колегія суддів відзначає, що з правового контексту приписів ст. 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити - з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає відновленню.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Дійсно, відповідно до Указу Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану" від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні із 05:30 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб, який триває й на теперішній час.
Введення воєнного стану є обставиною, яка не залежить від волевиявлення особи і в певних випадках може створити перешкоди та труднощі, що унеможливлюють чи ускладнюють можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Однак, сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об`єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.
Для визнання цієї підстави поважною слід брати до уваги, зокрема, територіальне місцезнаходження суду і скаржника, порядок його функціонування, хід бойових дій, існування реальної небезпеки для життя учасників процесу, тривалість самого процесуального строку; час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини (висновки, наведені у постанові Верховного Суду від 25.10.2022 у справі за № 585/2494/18).
У постанові від 10.11.2022 у справі за № 990/115/22 Велика Палата Верховного Суду виснує, що сам факт дії воєнного стану не зупиняє процесуальних строків та у пункті 47 постанови вказує, що "введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Відтак є недостатнім в клопотаннях про поновлення пропущених процесуальних строків посилання всього лише на факт дії воєнного стану на території України, адже воєнний стан не є безумовною перешкодою для здійснення правосуддя та не є безумовною підставою для зупинення судового процесу.
Право особи на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Водночас, у даному випадку скаржником не доведено, що запровадження воєнного стану причинно-наслідковим зв`язком унеможливило виконання ним процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.06.2024 № 559/2655/23 (61-5860св24) звернув увагу на те, що застосування аварійних відключень електроенергії, тривала відсутність електропостачання також не можуть бути обґрунтованими підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки воєнний стан на території України оголошено 24 лютого 2022 року і з цього часу відбуваються масовані ракетні обстріли рф населених пунктів України, в тому числі об`єктів критичної інфраструктури, проте такі атаки не проводяться щодня, оскільки це складний логістичний процес. Разом із цим, судочинство в Україні продовжує здійснюватися у встановленому Законом порядку. Не було встановлено в Україні й повного припинення роботи банківських устав, комунальних служб та/або поштового зв`язку.
Скаржник не довів жодними доказами, що обставини, на які він посилається, завадили йому своєчасно вчинити відповідну процесуальну дію.
Розгляд справи відбувався вже у воєнний час і оскільки скаржник є юридичною особою та рівноправним учасником судового процесу, недотримання ним вимог процесуального закону в частині своєчасного подання апеляційної скарги є суто організаційним питанням самого апелянта.
Колегія суддів зазначає, що саме по собі посилання представника скаржника на обставини перебування його працівників у відпустках та запровадження чотириденного робочого тижня, як на підставу поважності причин пропуску строку на усунення недоліків апеляційної скарги, не ґрунтуються на приписах процесуального законодавства, оскільки такі обставини не змінюють перебігу процесуальних строків на подання апеляційної скарги, та не встановлюють правових підстав для його поновлення.
Обставини, на які посилається представник скаржника, зводяться до питань його внутрішньої організаційно-господарської діяльності, тобто за своїм характером є суб`єктивними та такими, що залежать лише від його волі. Юридична особа зобов`язана виважено підходити до виконання своїх функцій, вживати заходів щодо належної організації документообігу, у тому числі щодо належної участі у судових провадженнях та дотримання вимог процесуального законодавства стосовно подачі апеляційної скарги та оформлення її змісту.
Отже, суд апеляційної інстанції зазначає, що організація роботи своїх працівників є повноваженням і, відповідно, відповідальністю саме апелянта, а неналежна організація роботи працівників не є непереборною обставиною, такою, що не залежала від волевиявлення апелянта та унеможливила своєчасне подання апеляційної скарги.
Слід також відзначити, що скаржник у відповідності до вимог чинного законодавства України не обмежений у кількості представників, які мають бути наділені повноваженнями щодо представництва інтересів товариства, зокрема у господарських судах, а тому останній не був позбавлений можливості доручити звернення з апеляційною скаргою іншому представнику.
Так, за приписами ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
З огляду на вищенаведене, судова колегія дійшла висновку про те, що наведені апелянтом обставини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними та об`єктивно непереборними, а є виключно суб`єктивними та такими, що залежали від волі самого заявника та жодним чином не виправдовують пропуск строку на оскарження вказаного рішення.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апелянтом було пропущено строк на апеляційне оскарження, а наведені обставини для його поновлення не є обґрунтованими, оскільки спосіб та можливість вчасного подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб`єктивний характер.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що клопотання не містить належного обгрунтування причин пропуску строку, як то передбачено приписами ст.118,119 ГПК України.
Порядок залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги встановлені ст. 260 ГПК України.
Згідно із ч.2 ст.260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Згідно з ч. 6 ст. 260 ГПК України питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про звернення з апеляційною скаргою з пропуском встановленого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження та без поважних причин на його пропуск, що відповідно до вимог статті 260 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням скаржнику строку для усунення вказаних недоліків.
Відповідно ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд
У Х В А Л И В:
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" на рішення Господарського суду Одеської області від 27.05.2026 у справі №916/3619/24 - залишити без руху.
2. Встановити скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: звернутися до суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних причин його пропуску протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
3. Роз`яснити скаржникові, що якщо ним не будуть усунуті недоліки у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається особі-апелянту, а у разі неподання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних причин його пропуску або якщо вказані ним у заяві про усунення недоліків апеляційної скарги підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовить у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя А.І. Ярош
судді Г.І. Діброва
Н.М. Принцевська