ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/821/2189/26 Справа № 712/9785/26
Соснівський районний суд м. Черкаси
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
17 серпня 2026 року м. Черкаси
Суддя судової палати в цивільних справах Черкаського апеляційного суду, Сіренко Ю.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 серпня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
в с т а н о в и в :
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 06.08.2026 позов задоволено повністю.
Стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 7000 грн, з індексацією вказаної суми, щомісячно, починаючи з 15.07.2026 і до досягнення дитиною повноліття.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дитини за один місяць.
Стягнуто з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1331,20 грн.
Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення змінити, зменшивши розмір стягнутих аліментів до 3000 грн щомісячно.
Однак, апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду, з огляду на таке.
Статтею 356 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду апеляційних скарг на судові рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2026 року, в якому подано позовну заяву, складає 3328 грн.
Відповідно до п. п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру, судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак, за подання позовної заяви у даній справі підлягав сплаті судовий збір у розмірі 1331,20 грн.
Частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи викладене, судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 06.08.2026 складає 1597,44 грн (1331,20 грн х 150 % х 0,8).
Разом з тим, звертаючись з апеляційною скаргою, скаржником подано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Як на підставу для звільнення від сплати судового збору скаржник посилається на ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Так, ОСОБА_4 зазначає, що на даний час не перебуває у трудових або цивільно?правових відносинах з роботодавцем, не здійснює підприємницької діяльності.
Крім того, скаржник звертає увагу на те, що має на утриманні малолітню дитину.
Перевіривши клопотання, суд апеляційної інстанції доходить такого висновку.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено право суду відстрочити та розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити особу від його сплати.
Зокрема ч. 1 ст. 8 вказаного закону встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Так, оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26.07.2005, рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 25.07.2005).
Таким чином, основною умовою для відстрочки суми сплати судового збору є тяжкий майновий стан особи, що звертається до суду, який вона повинна довести поданими письмовими доказами.
До клопотання про відстрочення сплати судового збору скаржником долучено рішення про призначення допомоги, складене іноземною мовою, та переклад зазначено рішення.
Проте, апеляційний суд звертає увагу скаржника на те, що документи, складені нерезидентами, які подаються сторонами як докази, приймаються судами з огляду на їх допустимість після їх легалізації у встановленому законодавством України порядку.
Згідно зі ст. 9 ЦПК України та ч. 1 ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» цивільне судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.
Частиною 1 ст. 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» визначено, що у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 14 Закону України «Про засади державної мовної політики», сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам ч. 3 ст. 8 цього Закону, допускається подача до суду письмових процесуальних документів і доказів, викладених цією регіональною мовою (мовами), з перекладом, на державну мову без додаткових витрат для сторін процесу.
Отже, Законом встановлено вимоги, відповідно до яких сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою.
У разі, коли письмові докази подаються до суду іноземною мовою, додається їх засвідчений у встановленому порядку переклад українською мовою. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально посвідчена в порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат».
Згідно з положеннями ст. 79 Закону України «Про нотаріат» нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.
Таким чином, до письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином.
Відсутність нотаріально засвідченого перекладу зазначених доказів позбавляє суд можливості встановити їх зміст та інформацію, яка у них зазначена.
Таким чином, долучений до клопотання переклад рішення про призначення допомоги не відповідає вимогам ст. 79 Закону України «Про нотаріат» і наданий скаржником письмовий доказ не може бути врахований судом як допустимий доказ на підтвердження підстав для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
На підставі викладено вище, апеляційний суд не вбачає підстав для відстрочення скаржнику ОСОБА_1 сплати судового збору до ухвалення постанови Черкаського апеляційного суду, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, тобто апеляційна скарга повинна бути залишена без руху і скаржнику надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
З огляду на викладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 06.08.2026 підлягає залишенню без руху для сплати скаржником судового збору та надання до суду доказів такої оплати або клопотання про відстрочку сплати судового збору разом з належними документами, які звільняють скаржника від сплати судового збору відповідно до закону.
Керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України, суддя,
п о с т а н о в и в :
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору до ухвалення постанови Черкаського апеляційного суду відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 серпня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини залишити без руху, надавши десятиденний строк з моменту отримання скаржником копії ухвали Черкаського апеляційного суду для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
Копію ухвали направити скаржнику для виконання.
Роз`яснити скаржнику, що в разі невиконання цієї ухвали в зазначений термін апеляційна скарга відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Юрій СІРЕНКО