ф
УХВАЛА
18 серпня 2026 року
м. Київ
справа №400/3803/25
адміністративне провадження № К/990/36430/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шевцової Н.В.,
суддів: Тацій Л.В., Стеценка С.Г.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2026 у справі №400/3803/25 за позовом Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» до Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови,
УСТАНОВИВ:
Обласне комунальне підприємство «Миколаївоблтеплоенерго» звернулося до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про захист прав споживачів №1 від 02.04.2025 у розмірі 109008грн., а саме здійснення фактичного розподілу обсягу теплової енергії без врахування двох співвласників багатоквартирного будинку №14 по вул.Бузника в м.Миколаєві (два нежитлові приміщення, які розташовані на першому поверсі зазначеного будинку).
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про захист прав споживачів №1 від 02 квітня 2025 року, винесену Головним управлінням Держпродспоживслужби у Миколаївській області про стягнення з ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" штрафу в розмірі 109 008,00 гривень.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області (просп. Центральний, 288, м. Миколаїв, 54003, ідентифікаційний код 40327023) на користь обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" (вул. Миколаївська, 5а, м. Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 31319242) судові витрати в розмірі 3330,80 грн.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
08.07.2026 постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області задоволено, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 скасовано.
Ухвалено у справі постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» до Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про захист прав споживачів №1 від 02.04.2025 у розмірі 109008грн.
На зазначену постанову апеляційного суду позивач подав касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 04.08.2026.
Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень суд першої інстанції розглянув цю справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Водночас, пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню рішення, зокрема судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
У свою чергу, за змістом пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує: для юридичних осіб - ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, віднесено до категорії справ незначної складності.
У КАС України термін "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб" вживається у значенні - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (пункт 24 частини першої статті 4 КАС України).
Відповідно до приписів статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 028, 00 грн.
Предметом оскарження у цій справі є скасування постанови відповідача про накладення штрафу за порушення законодавства про захист прав споживачів №1 від 02.04.2025 у розмірі 109008грн.
Зазначена сума не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в силу приписів пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України відносить цю справу до числа справ незначної складності.
Оскаржуючи судові рішенні, прийняті у справі незначної складності та розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, позивач у касаційній скарзі посилається на наявність обставин, передбачених підпунктами «а» та «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, за яких такі судові рішення підлягають касаційному оскарженню та які є передумовою для перевірки обґрунтованості наведених скаржником підстав касаційного оскарження, визначених частиною четвертою цієї статті.
На обґрунтування зазначених обставин скаржник вказує, що порушені в касаційній скарзі питання права мають проблемний характер, а правові висновки Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права у подібних правовідносинах наразі відсутні. На думку скаржника, вирішення цих питань потребує формування єдиного підходу до застосування законодавства у сферах комерційного обліку теплової енергії, захисту прав споживачів та притягнення виконавців комунальних послуг до адміністративно-господарської відповідальності.
Крім того, скаржник зазначає, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для нього. З огляду на кількість споживачів, які отримують послуги з постачання теплової енергії від ОКП «Миколаївоблтеплоенерго», правова позиція Верховного Суду в цій справі матиме безпосередній вплив не лише на права та законні інтереси значної кількості мешканців міста Миколаєва, а й на практику виконання споживачами та виконавцями комунальних послуг обов`язків, установлених законодавством.
Ураховуючи характер спірних правовідносин, предмет і категорію спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовчу практику, що склалася з приводу спорів цієї категорії, значну кількість справ з подібними позовними вимогами, відсутність ознак, які роблять цю касаційну скаргу відмінною від інших, не дають підстави вважати, що ця касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики у правовідносинах.
Колегія суддів також відхиляє твердження скаржника про те, що справа має для нього виняткове значення, оскільки оцінка судом такої "винятковості" може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі. Проте, в касаційній скарзі скаржник належних обґрунтувань не наводить.
Інші, наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За викладених обставин слід відмовити у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2026 у справі №400/3803/25 за позовом Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» до Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови.
Копію цієї ухвали суду направити особі, яка подала касаційну скаргу, в порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Н.В. Шевцова Л.В. Тацій С.Г. Стеценко