Справа № 127/27202/25
Провадження № 22-ц/801/1676/2026
Категорія: 41
Головуючий у суді 1-ї інстанції Горбатюк В. В.
Доповідач:Сало Т. Б.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2026 року Справа № 127/27202/25 м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сала Т.Б., суддів: Панасюка О.С., Шемети Т.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24 квітня 2026 року, ухвалене суддею Горбатюком В.В., в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
У серпні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (далі - ТОВ «ФК Ейс») звернулося до суду із вказаним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства заборгованість за кредитним договором №837398359 від 20 лютого 2021 року у розмірі 27 206,23 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 20 лютого 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №837398359. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
У Кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов Кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки. Первісний кредитор виконав свій обов`язок та надав відповідачу грошові кошти у сумі 7 750 гривень.
Вказано, що 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого продовжувався неодноразово додатковими угодами.
У подальшому, 05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №05/0820-01, за умовами якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача.
08 липня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклало з позивачем договір факторингу №08/07/25-Е, за умовами якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
Невиконання відповідачем своїх зобов`язань, передбачених кредитним договором стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості у загальному розмірі 27 206,23 грн, з яких: 70 748,67 грн - заборгованість по тілу кредиту; 19 457,56 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 24 квітня 2026 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК Ейс» заборгованість за Кредитним договором №837398359 від 20.02.2021 в розмірі 27 206 (двадцять сім тисяч двісті шість) гривень 23 копійки.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК Ейс» судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000 грн.
Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.
У скарзі зазначає, що правовідносини за кредитним договором від 20 лютого 2021 року виникли значно пізніше, ніж було укладено договір факторингу між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», у якому предмет договору не індивідуалізовано належним чином. Відступлення права вимоги може здійснюватися лише щодо дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Фактично ТОВ «Таліон Плюс» не могло відступити ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» позивачу право вимоги за кредитним договором №837398359 від 20 лютого 2021 року. Додаткові угоди не є новим договором факторингу і не свідчать про перехід до нового кредитора права вимоги до відповідача.
У поданому на апеляційну скаргу відзиві ТОВ «ФК Ейс» просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно положень ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи вищенаведені норми, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем 20 лютого 2021 року укладено договір №837398359, згідно з яким відповідач отримав кредит у сумі 7 750 грн на умовах строковості, зворотності, платності зі сплатою процентів за користування кредитом.
Пунктом 1.1. за цим договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 7 750 грн 00 коп. (сім тисяч сімсот п`ятдесят грн. нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Кредит надається строком на 18 (вісімнадцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальником (далі - «Дисконтний період»). У випадку надання Кредиту не в день укладення Договору, загальний строк надання Кредиту автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання Кредиту (п. 1.2 Договору).
Відповідно до 1.3. Договору Сторони погодили, що встановлений в п. 1.2. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником, шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена. На умовах цього пункту Договору, строк продовження Дисконтного періоду кожен раз розраховується за наступною формулою: Z = 30 - (Х - Y), де: Z - кількість днів, на які продовжується Дисконтний період; Х - поточна дата (день місяця) закінчення Дисконтного періоду, з врахуванням всіх попередніх продовжень Дисконтного періоду; Y - дата ініціації (день місяця) продовження Дисконтного періоду (зарахування платежу на рахунок Кредитодавця). При цьому Сторони узгоджують що у випадку, якщо Y > X, то кількість днів, на які продовжується Дисконтний період дорівнює 30 днів.
Відповідно до п. 1.4. Договору за користування Кредитом протягом Дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом, які нараховуються в наступному порядку:
виключно на період строку визначеного в п. 1.2 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 616,85 (шістсот шістнадцять цілих вісімдесят п`ять сотих) процентів річних, що становить 1,69 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним;
за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.3. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.2. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 617,91 (шістсот сімнадцять цілих дев`яносто одна сотих) процентів річних, що становить 1,69 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець, за своїм вибором, може надавати Позичальнику знижки на розмір Індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті;
у випадку користування Кредитом з боку Позичальника після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.3 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 (шістсот двадцять цілих п`ять десятих) процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним Договором, щодо виникнення у Позичальника зобов`язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання Кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду є факт продовження користування Кредитом понад строк Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.3. цього Договору. Базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку Дисконтного періоду, виключно за умови якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,70 процентів від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту Договору.
У пункті 4.1. Договору сторони погодили, що невід`ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано Позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Сайті Кредитодавця: www.moneyveo.ua.
Відповідно до п. 4.2. Договору строк дії цього Договору обчислюється з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та до закінчення строку надання Кредиту визначеного в п.1.2 Договору. Строк дії Договору може бути продовжено з урахуванням умов продовження строку надання Кредиту передбачених п. 1.3. та п. 1.7. Договору. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання.
Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору (після 90 дня від дати закінчення Дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, у розмірі визначеному в п. 1.7.2. Договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. (п. 4.3. Договору).
Позивач додав порядок дій споживача, які повинен здійснити позичальник з метою акцепту оферти, укладення електронного договору та отримання фінансових послуг, а також алгоритм дій Товариства стосовно укладення кредитних договорів.
Довідка щодо дій позичальника підтверджує акцепт оферти позичальником (підписання договору одноразовим ідентифікатором).
Згідно із заявкою на отримання грошових коштів в кредит від 20 лютого 2021 року ОСОБА_1 вказав номер карти 5167-49XX-XXXX-5587.
Відповідно до платіжного доручення від 20 лютого 2021 року ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» надало відповідачу кредитні кошти в сумі 7 750 грн шляхом їх перерахування на карту 5167-49XX-XXXX-5587.
На виконання ухвали суду АТ «Ощадбанк» надіслав на адресу суду лист №46/12-11/120837/2025/БТ від 18 вересня 2025 року, яким підтвердив, що картку №5167-49XX-XXXX-5587 емітовано на ім`я ОСОБА_1 . Також банк надав виписку по картковому рахунку відповідача та меморіальний ордер про зарахування коштів у розмірі 7 750 грн.
Згідно із вказаною випискою за період 20 лютого 2021 року - 25 лютого 2021 року на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 зараховано 22 лютого 2021 року кошти у розмірі 7 750 гривень.
28 листопада 2018 року між Первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу №28/1118-01 (далі - Договір факторингу 1). У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1.
Пунктом 1.2 Договору факторингу 1 визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги.
Відповідно до п. 1.3 Договору факторингу 1 під правом вимоги розуміються всі права грошових вимог клієнта (Первісного кредитора) до боржників (Відповідача) по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Первісний кредитор та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 138 від 15 червня 2021 року, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги. Позивачем надано Витяг з Реєстру прав вимог.
05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №05/0820-01 (далі - Договір факторингу 2)
Розділом 2 Договору факторингу 2 визначено, що ТОВ «Таліон Плюс» зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Таліон Плюс» за плату на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п. 1.3 Договору факторингу 2 під правом вимоги розуміється всі права ТОВ «Таліон Плюс» за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги №10 від 31 липня 2023 року до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги. Позивачем надано Витяг з Реєстру прав вимог, що містить дані Відповідача.
Для підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) ТОВ «Таліон Плюс» зі сторони ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» згідно Договору факторингу 2 саме за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у Реєстрі прав вимоги №10 від 31 липня 2023 року до Договору факторингу 2 (до якого також входило відступлення права вимоги щодо заборгованості Відповідача по Кредитному договору) до позовної заяви позивач додав Платіжну інструкцію.
08 липня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивачем укладено Договір факторингу №08/07/25-Е (далі - Договір факторингу 3) відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.
Відповідно до п.1.2. Договору факторингу 3 перехід від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого Позивач стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги.
Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 08 липня 2025 року за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 27 206,23 грн.
Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі Боржників №б/н від 08 липня 2025 року до Позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу 3.
До Договору факторингу 3 (до якого входило також відступлення права вимоги щодо заборгованості Відповідача по Кредитному договору) до позовної заяви позивач додав відповідну Платіжну інструкцію.
У зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором, ТОВ «ФК «Ейс», як новий кредитор, звернулося до суду із вказаним позовом про стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками у загальному розмірі 27 206,23 грн.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Оскільки ОСОБА_1 , уклавши договір в електронній формі за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, погодився з умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, відтак укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача і цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною першою статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За змістом ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконання з настанням цієї події.
Таким чином, відповідач зобов`язаний виконувати умови кредитних договорів у відповідності до їх умов та вимог законодавства.
У частині першої статті 512 ЦК України зазначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України визначено, що за договором факторингу(фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно зі статтею 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Частиною першою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ч. 6ст. 81 ЦПК України), обґрунтування вимог учасників справи та обставин, які мають значення для справи, повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів (ст. 76-79 ЦПК України).
Суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи встановив, що між сторонами виникли договірні відносини, які регулюються укладеним 20 лютого 2021 року кредитним договором №837398359, та у зв`язку із неналежним виконанням боржником умов зазначеного Договору, у позивача як кредитора за спірними зобов`язаннями виникло право вимоги стягнути з відповідача заборгованість по кредиту, по відсотках за користування кредитом, а також по передбачених Договором санкціях.
Згідно з наданою позивачем випискою по особовому рахунку заборгованість відповідача за кредитним договором №837398359 від 20 лютого 2021 року становить 27 206,23 грн, яка складається з: 7 748,67 грн - заборгованість по тілу кредиту; 19 457,56 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, правомірність заявлення яких доведено позивачем належними та допустимими доказами у справі, зокрема, розрахунком заборгованості відповідача та випискою по рахунку.
При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що право вимоги по кредитному договору було відступлено Первісним кредитором на користь ТОВ «Таліон Плюс», ТОВ «Таліон Плюс» на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а в подальшому Позивачу на підставі Реєстрів прав вимоги, які оформлені належним чином та саме з дати підписання Реєстрів прав вимоги, тобто вже після укладення кредитного договору.
Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального права у спірних правовідносинах.
У ч. 1 ст. 367 ЦПК України зазначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не заперечує факт укладення 20 лютого 2021 року з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитного договору №837398359, отримання кредитних коштів та користування ними, а також факт невиконання умов договору щодо їх повернення. Як і не заперечує розмір заборгованості за вказаним договором.
Фактично доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди ОСОБА_1 з тим, що право вимоги за кредитним договором перейшло від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», а відтак і права вимоги від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та від ТОВ ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «Ейс».
Вказана позиція обґрунтована тим, що первісний договір факторингу №28-1118-01 було укладено 28 листопада 2018 року, тобто раніше кредитного договору №837398359 від 20 лютого 2021 року.
Однак, апеляційній суд відхиляє вказані доводи апеляційної скарги з огляду на наступне.
Зі змісту договорів факторингу від 28 листопада 2018 року та від 05 серпня 2020 року слідує, що право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог.
Разом із вказаними договорами факторингу позивачем було надано і відповідні реєстри (витяги) прав вимоги №138 від 15 червня 2021 року та №10 від 31 липня 2023 року.
Зі змісту договору факторингу від 08 липня 2025 року слідує, що право вимоги переходить від клієнта до фактора в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників.
Разом із вказаним договором факторингу було надано акт прийому передачі реєстру боржників від 08 липня 2025 року.
Тобто позивачем разом із позовною заявою подано усі документи на підтвердження переходу до нього прав вимоги до відповідача.
У Постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2024 року у справі №753/25081/21 зазначено, що цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.
Відтак суд першої інстанції правильно вважав, що до ТОВ «ФК «Ейс» перейшло право вимоги за кредитним договором №837398359 від 20 лютого 2021 року, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 і вказаний висновок не спростований відповідачем.
Апеляційний суд відхиляє посилання ОСОБА_1 на практику судів апеляційної інстанції, оскільки вона не є обов`язковою до застосування. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує лише висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
Підсумовуючи, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги за своїм змістом не впливають на висновки суду першої інстанції та не є підставою для скасування рішення суду із ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, оскільки воно ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24 квітня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий Т.Б. Сало
Судді О.С. Панасюк
Т.М. Шемета