Справа № 522/15261/26-Е
Провадження № 2-з/522/480/26
УХВАЛА
18 серпня 2026 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Федчишена Т. Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про забезпечення позову за матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 , Шосткинського відділу ДРАЦС Сумської області СМРУ Мін`юсту, Органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про визнання шлюбу недійсним, визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
ВСТАНОВИЛА:
До Приморського районного суду м. Одеси через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 , Шосткинського відділу ДРАЦС Сумської області СМРУ Мін`юсту, Органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про визнання шлюбу недійсним, визнання права власності в порядку спадкування за законом.
Одночасно з позовною заявою заявниками ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 подано заяву про забезпечення позову.
Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси Федчишеної Т. Ю. від 06 серпня 2026 року заяву ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про забезпечення позову повернуто заявникам у зв`язку з несплатою судового збору ОСОБА_3
10.08.2026 до Приморського районного суду м. Одеси через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про забезпечення позову, підписана адвокатом Соколенком А. О.
Заява отримана суддею 17.08.2026.
У заяві про забезпечення позову адвокатом Соколенком А. О. зокрема зазначено, що заявниками за цією заявою є два співпозивачі - ОСОБА_1 в особі законного представника та ОСОБА_3 . Також зазначив, що чинним цивільним процесуальним законодавством та Законом України «Про судовий збір» не встановлено обов`язку кожного із співпозивачів окремо сплачувати судовий збір за подання однієї спільної заяви про забезпечення позову.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з ч. 6 ст. 151 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору в установлених порядку та розмірі.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду заяви про забезпечення позову ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665,60 грн.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як слідує із змісту заяви про забезпечення позову, вона подана двома позивачами ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Приписами ч. 9 ст. 10 ЦПК України встановлено, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 червня 2022 року у справі № 2-591/11 (провадження № 14-31цс21, п. 78-82) зазначила, зокрема, що необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону. Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні. Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві. Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення. Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.
За таких обставин суд вважає за необхідне в порядку аналогії закону застосувати норму ч. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.
У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
Отже, судовий збір за подання заяви про забезпечення позову підлягає сплаті кожним заявником у розмірі по 532, 48 грн.
Разом з тим до заяви додано лише докази сплати судового збору ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , у розмірі 665,60 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1.785275829.1 від 03.08.2026.
Доказів сплати судового збору ОСОБА_3 суду не надано.
Відповідно до ч. 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
З урахуванням зазначеного, вважаю, що подану заяву про забезпечення позову слід повернути заявникам.
Керуючись ст. ст. 151, 153, 260, 354 ЦПК України, -
УХВАЛИЛА:
Заяву ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про забезпечення позову - повернути заявникам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА