Номер провадження: 22-ц/813/9201/26
Справа № 522/15261/26-Е
Головуючий у першій інстанції Федчишена Т. Ю.
Доповідач Лозко Ю. П.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
07.10.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Лозко Ю.П. (суддя-доповідач), Назарової М.В., Таварткіладзе О.М.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у цивільній справі
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2
на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 06 серпня 2026 року
у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про забезпечення позову за матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 , Шосткинського відділу ДРАЦС Сумської області СМРУ Мін`юсту, Органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про визнання шлюбу недійсним, визнання права власності в порядку спадкування за законом
встановив:
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 06 серпня 2026 року вказану вище заяву про забезпечення позову повернуто.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Соколенко А.О., звернулася з апеляційною скаргою у якій порушував питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що після отримання копії оскаржуваної ухвали суду (08 серпня 2026 року), представник скаржника повторно звернувся із заявою про забезпечення позову у якій навів аргументи щодо відсутності встановленого законом обов`язку кожної із заявниць за подання спільної заяви про забезпечення позову, яка була розглянута судом 18 серпня 2026 року, а копію судового рішення за результатами розгляду цієї справи представник скаржниць отримав 19 серпня 2026 року. Крім цього, з 09 серпня 2026 року по 19 серпня 2026 року представник заявниць перебував за кордоном.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 07 вересня 2026 року визнано наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними. Апеляційну скаргу залишено без руху, запропоновано протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали, усунути недоліки апеляційної скарги, що зазначені в тексті цієї ухвали. Роз`яснено, що у випадку неподання заяви або якщо викладені в заяві підстави пропуску строку будуть визнані неповажними, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Копію цієї ухвали апеляційного суду у порядку, передбаченому п.2 ч.6 ст. 272 ЦПК України представник скаржника, адвокат Соколенко А.О. отримав у електронний кабінет 09 вересня 2026 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа.
Станом на час постановлення цієї ухвали (07 жовтня 2026 року) скаржник не подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням інших поважних причин пропуску процесуального строку.
Апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду, а у відкритті апеляційного провадження потрібно відмовити, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 358 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Велика Палата Верховного Суд у постанові від 28 квітня 2021 року у справі N 640/3393/19 (провадження N 11-24апп21) зазначила, що процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України
(далі - КАС України) щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.
Водночас неусунення певних недоліків скарги передбачають різні правові наслідки, а саме:
- повернення судом апеляційної інстанції скарги - у разі неусунення недоліків щодо її форми та змісту, визначених у статті 296 КАС України (пункт 1 частини четвертої статті 169 КАС України), при цьому скаржник не позбавлений права знову подати апеляційну скаргу з дотриманням встановлених до неї законом вимог;
- відмова судом апеляційної інстанції у відкритті апеляційного провадження - у разі неусунення недоліків, пов`язаних із недотриманням вимог щодо дотримання строку та ініціюванням перед судом питання про його поновлення, що також є передумовою для відмови в подальшому у відкритті провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення (пункти 3, 4 частини першої статті 299 КАС України).
На переконання Великої Палати Верховного Суду, до поданої з пропуском строку скарги (без клопотання про його поновлення чи з визнанням судом вказаних у ньому підстав неповажними), яка, окрім цього, має інші недоліки і такі недоліки скарги після залишення її судом без руху не усунено, зокрема, не подано відповідного клопотання із зазначенням інших причин для поновлення строку, слід застосовувати наслідки, передбачені пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.
За таких обставин, не дивлячись на роз`яснення скаржнику апеляційним судом наслідків невиконання ним вимог ухвали суду (скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику), у випадку відсутності заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав для його поновлення суд апеляційної інстанції зобов`язаний відмовити у відкритті апеляційного провадження (див. Постанову Верховного Суду від 26 квітня 2023 у справі № 127/32270/21).
Встановивши, що скаржник отримав у електронний кабінет ухвалу апеляційного суд у від 07 вересня 2026 року про залишення його апеляційної скарги без руху та не усунув недоліки, зазначені у вказаній ухвалі (не подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження), колегія суддів доходить висновку, що застосуванню підлягають наслідки не подання скаржником у строк, визначений судом, заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, а тому потрібно відмовити у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15 січня 2025
№ 755/8925/23, від 23 квітня 2025 № 202/25084/13-ц.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі "Дія 97" проти України" від 21 жовтня 2010 року).
Норми, які визначають процес подання скарги, служать меті належного здійснення правосуддя. Сторони, яких це стосується, повинні обґрунтовано очікувати, що ці правила будуть застосовуватися.
Отже, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, сама сутність права доступу до суду не порушена, а відповідні обмеження мали легітимну мету та були пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
ЄСПЛ вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Серявін та інші проти України", заява N 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
Керуючись ст.ст.357, 358 ЦПК України
ухвалив:
Відмовити ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 06 серпня 2026 року.
Копію ухвали надіслати учасникам справи в порядку, визначеному статтею 272 ЦПК України, скаржнику надіслати копію ухвали разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий Ю.П. Лозко
Судді: О.М. Таварткіладзе
М.В. Назарова