У х в а л а
18 серпня 2026 року
м. Київ
Справа № 953/1089/25
Провадження № 61-8451ск26
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. ознайомився із касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржник)
на рішення Київського районного суду м. Харкова від 9 травня 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 18 червня 2026 року
у справі за позовом скаржника до Головного управління Національної поліції у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною, витребування майна із чужого незаконного володіння, відшкодування моральної шкоди та
в с т а н о в и в :
1. 24 червня 2026 року скаржник сформував у системі «Електронний суд» касаційну скаргу (вх. № 20223/0/220-26 від 24 червня 2026 року), у якій просив скасувати зазначені судові рішення та скерувати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
2. Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно повернути, оскільки скаржник не зазначив у ній передбачені Цивільним процесуальним кодексом України (далі - ЦПК України) підстави касаційного оскарження.
(1) Щодо підстав касаційного оскарження додаткової постанови
3. За змістом пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
4. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
(1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац другий пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України);
(2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац третій пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України);
(3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України);
(4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:
(1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбаченихпунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або
(2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або
(3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або
(4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (частина третя статті 411 ЦПК України).
5. За змістом наведених приписів особа, яка подає касаційну скаргу на рішення чи ухвалу суду першої інстанції після його перегляду апеляційним судом та/або на постанову чи ухвалу апеляційного суду, має у касаційній скарзі достатньо чітко вказати одну чи більше підстав касаційного оскарження (із зазначених вище), а також обґрунтувати таку підставу (такі підстави).
6. Скаржник вказав підставами касаційного оскарження пункти 1, 3, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України). Однак не конкретизував їх:
(1) вказуючи про те, що суди першої й апеляційної інстанцій не дослідили зібрані у справі докази, скаржник не пов`язав цей аргумент з передбаченими у пунктах 1, 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження;
(2) у касаційній скарзі зазначив, що суд першої інстанції не розглянув клопотання скаржника про визнання доказів недопустимими. Однак не вказав, які саме докази, на підставі яких суд уже встановив обставини, що мають суттєве значення, є, на думку скаржника, недопустимими.
7. З огляду на вказане, скаржник повинен конкретизувати підстави касаційного оскарження, які він обрав.
(2) Щодо строку на усунення недоліків касаційної скарги
8. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК України).
9. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК України).
10. Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі (частина дев`ята статті 43 ЦПК України).
11. Для усунення вказаних в ухвалі недоліків Верховний Суд встановлює десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали скаржнику. У разі невиконання у встановлений строк вимог ухвали Верховний Суд вважатиме касаційну скаргу неподаною та поверне її скаржнику.
12. Виконуючи вимоги ухвали, заяву про усунення недоліків скаржник повинен надіслати суду разом із доказами її надсилання іншому учаснику справи, як цього вимагають частини сьома - дев`ята статті 43 ЦПК України.
Керуючись статтями 185, 260, 261, 392, 393 ЦПК України,
п о с т а н о в и в :
1. Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 9 травня 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 18 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною, витребування майна із чужого незаконного володіння, відшкодування моральної шкоди.
2. Встановити для усунення недоліків касаційної скарги десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали.
Суддя Д. А. Гудима