УХВАЛА
про повернення позовної заяви
м. Вінниця
18 серпня 2026 р. Справа № 120/10963/26
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Заброцька Людмила Олександрівна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю відповідача щодо не нарахуванні та не виплаті позивачу одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн грн. відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153.
Ухвалою від 23.07.2026 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду вмотивованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із позовною заявою, вказавши обґрунтовані підстави для поновлення такого строку, якщо вони є, та надати суду докази поважності причин його пропуску.
До суду 06.08.2026 подано заяву про усунення недолік, у якій представник позивача просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити такий строк.
Ухвалою від 11.08.2026 причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом ОСОБА_1 визнано неповажними та продовжено позивачу процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з наведенням інших підстав для поновлення строку та з долученням відповідних доказів, що б свідчили про поважність причин.
Представником позивача 14.08.2026 подано заяву про усунення недоліків, у якій, зокрема, зазначено, що позивач не має спеціальних юридичних знань, необхідних для самостійної оцінки складного нормативного регулювання питання призначення та виплати одноразової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153. Також, представник позивача зазначає, що 13.01.2024 позивач отримав поранення та проходив лікування, медичні обстеження. Окрім цього, представник позивача звертає увагу, що після отримання відмови відповідача 06.08.2025, позивач продовжив звертатися до відповідача з метою отримання необхідних документів та лише 15.05.2026 отримав остаточну відмову з питань призначення та виплати одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн грн. відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153.
Враховуючи зазначене, представник позивача просить поновити строк звернення до суду із цією позовною заявою.
Надаючи оцінку поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом, суд зазначає наступне.
Приписами частини 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або ж іншими законами.
Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Щодо відліку строку звернення із адміністративним позовом, суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен дізнатися", що містяться в ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку позивача знати про стан своїх прав. При визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.
У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Отже, законодавець обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
З матеріалів позовної заяви встановлено, що позивача звільнено з військової служби з 03.10.2024 та виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та усіх видів забезпечення. Зазначене підтверджується відомостями наказу №290 від 03.10.2024 командира військової частини НОМЕР_1 , в якому також визначено виплати належні позивачу при звільненні.
Адвокатом Мандриком В.В. в інтересах ОСОБА_1 30.06.2025 надіслано заяву до відповідача з проханням нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 1 млн грн відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153.
Відповідач листом від 06.08.2025 відмовив позивачу у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги у розмірі 1 млн грн відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153.
Позовну заяву подано до суду через систему "Електронний Суд" 16.07.2026.
Представник позивача в обгрунтування поважності підстав пропуску строку звернення до суду зазначає, що позивач не має спеціальних юридичних знань, необхідних для самостійної оцінки складного нормативного регулювання питання призначення та виплати одноразової грошової винагороди.
Разом з тим, суд звертає увагу, що у заяві про усунення недоліків представник позивача самостійно зазначає, що позивач ще 25.06.2025, до отримання листа відповідача від 06.08.2025, звернувся за професійною правничою допомогою до адвоката, який розпочав вчинення необхідних дій для з`ясування обставин справи, отримання необхідних документів та визначення правових підстав для реалізації права позивачем на відповідну виплату.
В свою чергу, відповідно до листа відповідача від 06.08.2025, яким позивачу відмовлено у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги у розмірі 1 млн грн відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153, встановлено, що він був адресований адвокату Мандрику В.В.
Відтак, суд критично оцінює доводи, наведені у заяві про усунення недоліків, щодо відсутності спеціальних юридичних знань у позивача, як поважної підстави пропуску строку звернення до суду, оскільки наявні докази ( звернення до відповідача адвокатом Мандриком В.В. в інтересах позивача, яке мало місце ще в червні 2025 року, лист - відповідь відповідача від 06.08.2025 на таке звернення ) свідчать, що позивач ще в червні 2025 року скористався професійною правовою допомогою для вирішення спірного питання щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153.
При цьому, про відмову відповідача нарахувати та виплатити таку допомогу позивач та його представник дізналися з листа - відповіді відповідача від 06.08.2025.
У заяві про усунення недоліків представник позивача також звертає увагу суду на отримання позивачем поранення та подальше лікування, проходження реабілітації, як на поважну підставу поновлення строку звернення до суду із цим позовом.
Стосовно наведених аргументів, суд зазначає наступне.
Відповідно до наданих представником позивача медичних документів, ОСОБА_1 отримав поранення під час захисту Батьківщини 13.01.2024, в зв`язку з чим перебував на лікуванні з нетривалими перервами до 10.05.24; в подальшому позивач проходив курс реабілітаційного лікування з 11.02.25 по 12.03.25, з 05.06.25 по 18.06.25 та перебував на лікуванні з 25.09.2025 по 08.10.2025.
Суд зауважує, що відповідно до наданих медичних документів позивач дійсно отримав поранення, проходив лікування та подальшу реабілітацію, однак суд вважає, що такі доводи не є поважними підставами для поновлення строку звернення до суду в цій справі, оскільки, позивач в період з червня 2025 року отримував професійну правничу допомогу, яка надавалася йому адвокатом Мандриком В.В., і, відповідно, отримавши відмову відповідача, окреслену в листі від 06.08.2025, сторона позивача була обізнана про порушення прав та інтересів позивача, а також про законодавчо встановлені строки для звернення до суду.
Стосовно доводів представника позивача про подальші звернення до відповідача з метою отримання необхідних документів для призначення позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 1 млн грн відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153, суд зазначає наступне.
Листом від 06.08.2025 відповідач відмовив позивачу у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги у розмірі 1 млн грн відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153.
У заяві про усунення недоліків від 14.08.2026 зазначено, що позивач не заперечує, що лист відповідача від 06.08.2025 містив відмову у виплаті спірної грошової допомоги.
Разом з тим, в заяві зазначається, що позивач мав об`єктивні підстави вважати, що питання виплати допомоги не зводиться виключно до дати звільнення, а потребує перевірки документів, які позивачем послідовно отримувалися.
Водночас, відповідно до матеріалів позовної заяви, окрім відмови відображеної у листі від 06.08.2025, відповідач також відмовив позивачу у виплаті спірної грошової винагороди листом від 25.09.2025.
Суд зазначає, що відмова відповідача, викладена у листі від 25.09.2025, зводиться до того, що позивач не проходив військову службу на час прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153, а тому не має права виплату спірної грошової винагороди.
Отже, суд констатує, що мотиви відмови відповідача у виплаті позивачу спірної грошової винагороди є ідентичними, як у листі від 06.08.2025, та і в листі від 25.09.2025, і про такі позивачу та його представнику було відомо не пізніше отримання вказаних листів.
При цьому, представник позивача зазначає, що позивач після отримання та надання відповідачу документів остаточно дізнався про порушення своїх прав отримавши лист відповідача від 15.05.2026.
Однак, суд критично оцінює такі твердження та зауважує, що мотиви відмови відповідача, викладені у листі від 15.05.2026, зводяться до того, що позивач було звільнено з військової служби та виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та з усіх видів забезпечення до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153, тобто зазначена відмова такоє є ідентичною до попередніх, які наведені у листах відповідача від 06.08.2025 та 25.09.2025.
Тому, суд критично оцінює твердження представника позивача, що позивача стало відомо про порушення його прав лише 15.05.2026, оскільки саме листом від 06.08.2025 відповідач первинно відмовив позивачу у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги у розмірі 1 млн грн відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153.
Суд зазначає, що після отримання позивачем відмови у виплати спірної грошової винагороди, викладеної у листах відповідача від 06.08.2025 та від 25.09.2025, подальше звернення сторони позивача до ряду суб`єктів владних повноважень для отримання окремих документів не створює поважних причин для поновлення строку звернення до суду з цим позовом.
Суд звертає увагу, що позивач не був позбавлений права звернутися до суду з позовом з дотриманням законодавчо встановлених строків звернення, заявивши при цьому за необхідності клопотання про витребування додаткових доказів.
Водночас, в заяві про поновлення строку звернення до суду стороною позивача не зазначено жодних підстав такого зволікання, які б могли бути враховані судом як поважні причини. Позивач не навів аргументів, які б переконливо вказували на те, що він протягом такого тривалого часу дійсно не міг звернутися до суду.
Доводи, наведені представником позивача в заяві про поновлення строку звернення, не свідчать, що позивач об`єктивно не мав можливості звернутися до суду з адміністративним позовом протягом всього періоду з серпня 2025 по липень 2026.
Водночас, суд не бере до уваги доводи сторони позивача, щодо тривалого опрацювання відповідачем поданих заяв щодо питання про нарахування та виплату спірної одноразової грошової допомоги та надання відповіді на такі заяви, як на поважну причину пропуску строку звернення до суду з цим позовом.
Оскільки, відповідно до матеріалів позовної заяви, сторона позивача звернулася до відповідача з заявами від 30.06.2025 та від 11.09.2025, а відповідачем відмовлено у задоволенні заяв листами від 06.08.2025 та 25.09.2025, що у свою чергу не є надмірно тривалим опрацюванням військовою частиною поставлених питань стосовно нарахування та виплати позивачу спірної одноразової грошової допомоги, на що звернуто увагу у заяві про усунення недоліків. Більш того, це жодним чином не обгрунтовує тривале не звернення до суду з позовом після 25.09.2025.
Слід вказати, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках встановленого законом строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 02.03.2020 у справі № 420/4352/19, від 13.04.2020 у справі № 520/11334/18, від 17.09.2020 у справі №186/1881/19, від 06.11.2020 у справі № 826/14116/18.
При цьому, обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Верховний Суд неодноразово зазначав (зокрема у постанові від 01.06.2022 по справі № 640/4086/20, від 21.02.2020 по справі №340/1019/19), що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись. Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Отже, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність обгрунтованих обставин, які б свідчили про поважність підстав пропуску позивачем строку звернення до суду.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
З огляду на те, що підстави пропуску строку звернення до суду з цим позовом, вказані позивачем в заявах про поновлення строку звернення, визнані судом неповажними, інших обґрунтованих підстав поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач не навів та відповідних доказів не надав, тому доходжу висновку, що позивачем недоліки позовної заяви не усунуто і позовну заяву разом з усіма доданими до неї матеріалами слід повернути особі, яка її подала.
Керуючись ч. 4 ст. 169, ст.ст. 248, 256 КАС України,
УХВАЛИВ:
1. Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом ОСОБА_1 .
2. Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
3. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна