ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
"18" серпня 2026 р. Справа № 300/5740/26
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Біньковська Н.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби в особі Долинського відділу про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби в особі Долинського відділу відповідно до змісту якого просить: визнати протиправними дії та рішення від 15.04.2026 року №Б-4/6/2617-26/2617/4.26 щодо видачі паспорта у формі книжечки замість втраченого паспорта серія НОМЕР_1 , виданого Долинським відділом УДМС в Івано-Франківській області 09.07.2022; зобов`язати видати паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06,1992 № 2503-ХІІ, замість втраченого паспорта серія НОМЕР_1 , виданого Долинським відділом УДМС в Івано-Франківській області 09.07.2022 року.
До позову позивачем долучено клопотання про звільнення його від сплати судового збору у зв`язку із важким матеріальним становищем, відсутністю самостійного доходу, наявністю матері з інвалідністю ІІ групи, потребою у витратах на лікування.
Приписами пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частина 3 статті 161 КАС України зобов`язує позивача долучити до позовної заяви документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно із частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до частини 3 статті 8 Закону № 3674-VI, при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Наведені положення процесуального закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат.
За змістом норм статті 8 Закону № 3674-VI та статті 133 КАС України обов`язок доведення підстави для звільнення від сплати судового збору покладається на особу, яка звертається до суду з відповідним клопотанням.
Таким чином, саме позивач має надати суду докази на підтвердження свого майнового стану та обґрунтувати неможливість (з урахуванням майнового стану) сплатити судовий збір в установленому законом порядку.
На підтвердження факту відсутності доходів позивач надав суду копії висновку лікарської комісії медичного закладу про необхідність постійного стороннього догляду за ОСОБА_2 № 49/15 від 11.03.2026, довідки КНП «Прикарпатський клінічний онкологічний центр Івано-Франківської обласної ради» про онкологічне захворювання ОСОБА_2 та індивідуальні відомості про застраховану особу - ОСОБА_1 за 2024-2025 роки.
Проте цих документів не достатньо для визначення й визнання майнового стану позивача таким, щоб звільнити його від сплати судового збору.
Такими документами можуть бути, зокрема, відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за 2025 рік, довідка з Пенсійного фонду України про наявність/відсутність виплат у ОСОБА_1 за 2025 рік, довідки з Державного центу зайнятості про наявність/відсутність виплат у ОСОБА_1 за 2025 рік.
Крім того, позивач не надав суду доказів понесення значних матеріальних витрат, зокрема чеків, квитанцій, рахунків та інших документів, які б підтверджували такі витрати.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 04.04.2023 в справі №9901/988/18 та від 21.03.2023 і від 09.05.2023 у справі №990/13/23.
Пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із змістом прохальної частини адміністративного позову позивачем заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру.
Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлюються ставки судового збору, зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", який вступив в дію з 01.01.2026, передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 1 січня 2026 року складає 3328,00 грн.
Відтак, розмір судового збору за подання до адміністративного суду позову із заявленою позивачем вимогою немайнового характеру становить 1331,20 грн (3328 х 0,4).
Згідно положень частини 1 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Інформація щодо платіжних реквізитів для перерахування судового збору міститься на офіційному вебпорталі "Судова влада" в розділі "Івано-Франківський окружний адміністративний суд".
Оскільки позивачем в порушення наведених вище вимог КАС України та Закону України "Про судовий збір" до позовної заяви не долучено документу про сплату судового збору та не надано усіх доказів наявності підстав звільнення від сплати судового збору, позовну заяву подано без додержання вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби в особі Долинського відділу про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, - залишити без руху.
Надати позивачу з дня вручення цієї ухвали десятиденний строк для усунення вказаних недоліків шляхом надання суду документа про сплату судового збору у розмірі 1331,20 грн або доказів наявності підстав для звільнення від сплати судового збору.
Роз`яснити, що в разі не усунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.