Судові рішення

Ухвала № 139089372 у справі № 380/16934/26 від 17.08.2026

Ухвала від 17.08.2026 в адміністративній справі № 380/16934/26 (категорія «Загальнообов’язкового державного пенсійного страхування»). Суд: Львівський окружний адміністративний суд, суддя Ланкевич Андрій Зіновійович.

Справа№ 380/16934/26
СудЛьвівський окружний адміністративний суд
СуддяЛанкевич Андрій Зіновійович
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяЗагальнообов’язкового державного пенсійного страхування
Дата ухвалення17.08.2026
Надійшло до реєстру20.08.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/139089372

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17 серпня 2026 року справа №380/16934/26

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Ланкевич Андрій Зіновійович, перевіривши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Відділу перерахунку пенсій №2 Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 10.12.2025 №9133070807814 «Про відмову у перерахунку пенсії»;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо автоматичного переведення ОСОБА_1 з 01.03.2023 з пенсії державного службовця на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 04.12.2025 перерахунок та виплату пенсії державного службовця ОСОБА_1 на підставі заяви від 04.12.2025 та довідок про складові заробітної плати станом на 31.12.2023, виданих у листопаді 2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Одночасно подав до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Положеннями ст.ст.160, 161 КАС України визначено форму та зміст позовної заяви, а також документи, що додаються до такої.

За правилами ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Як видно з матеріалів позовної заяви, предметом оскарження є рішення Відділу перерахунку пенсій №2 ГУ ПФУ в Житомирській області від 10.12.2025 №9133070807814 про відмову у перерахунку пенсії, а також дії ГУ ПФУ у Львівській області щодо переведення позивача з 01.03.2023 з пенсії державного службовця на пенсію за віком. Позовні вимоги стосуються поновлення та перерахунку пенсії, тобто щомісячного платежу.

Суддя враховує, що відповідно до ч.ч.1, 2 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо порядку обчислення строків звернення до суду у соціальних спорах, що виникають з територіальними органами Пенсійного фонду України.

Так, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 дійшов такого висновку щодо застосування ст.122 КАС України у спорах цієї категорії про те, що:

«...1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.».

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, сформульованої у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії, звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, дії щодо переведення позивача з пенсії державного службовця на пенсію за віком вчинено з 01.03.2023, про що позивачу повідомлено листом від 27.03.2023, а оскаржуване рішення про відмову у перерахунку пенсії прийнято 10.12.2025. Із заявою про перерахунок (поновлення виплати) пенсії позивач звернувся до пенсійного органу 04.12.2025, а до суду з цим позовом - 12.08.2026.

Суддя враховує, що пенсію позивач отримує щомісяця, тому про порушення свого права позивач мав бути обізнаний на кожне 1 число місяця, що настає за місяцем, у якому повинна була здійснюватись така виплата (з першого до першого числа).

При цьому суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду. Нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Звернувшись до суду з цим позовом 12.08.2026, позивач оскаржує рішення від 10.12.2025 та дії з переведення пенсії, вчинені з 01.03.2023, у зв`язку з чим, з урахуванням визначеного вище висновку, шестимісячний строк звернення до суду, встановлений положеннями ч.2 ст.122 КАС України, є пропущеним.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 13.01.2025 у справі №160/28752/23 та від 27.01.2025 у справі №620/7211/24.

Разом з цим позивач додав до позовної заяви заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій посилається на те, що діяв добросовісно, не допускав пасивної поведінки і послідовно оскаржував рішення в адміністративному (досудовому) порядку, зокрема подавав скарги до вищих інстанцій фонду у січні, квітні та липні 2026 року, а останню відповідь про відмову отримав 29.07.2026 №0600.0802.8/79874; а також на те, що відповідно до ч.4 ст.122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку врегулювання спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги.

Проаналізувавши наведені позивачем обставини, суд вважає їх такими, що не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду, з огляду на таке.

Посилання позивача на застосування тримісячного строку, встановленого ч.4 ст.122 КАС України, є безпідставним. Наведена норма застосовується у випадку, коли законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору або визначена його обов`язковість. Пенсійне законодавство, зокрема Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV), не встановлює обов`язкового досудового порядку врегулювання спору у справах про перерахунок та виплату пенсії. Подання позивачем скарг до органів Пенсійного фонду України вищого рівня є реалізацією його права на звернення, однак не є використанням передбаченого законом досудового порядку врегулювання спору у розумінні ч.4 ст.122 КАС України, а тому для звернення до суду в цій категорії спорів застосовується загальний шестимісячний строк, встановлений ч.2 ст.122 КАС України.

Наведене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, згідно з яким отримання пенсіонером листа-відповіді від територіального органу Пенсійного фонду України на його заяву не змінює момент, з якого особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права. Саме по собі звернення позивача зі скаргами до пенсійного органу не робить спірні правовідносини триваючими і не поновлює пропущеного строку звернення до суду.

Твердження позивача про те, що він послідовно та безперервно вживав заходів досудового врегулювання спору, не свідчить про наявність об`єктивно непереборних обставин, які унеможливлювали своєчасне звернення до суду. Розмір пенсії та її складові відомі позивачу як особі, яка отримує пенсію щомісячно, а тому він мав реальну та об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість і вчинити активні дії щодо перевірки правильності обчислення та перерахунку своєї пенсії, а також звернутися до суду у межах установленого строку. Час, витрачений на розгляд скарг пенсійними органами, за наведених обставин не є поважною причиною пропуску строку.

За правилами ч.ч.1, 2 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Тому, на виконання вищевказаних вимог ч.1 ст.123 та ч.6 ст.161 КАС України, позивачу слід додати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом із зазначенням інших підстав для поновлення строку та доказів поважності причин його пропуску.

Наведене вище свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим ст.161 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.169 вищевказаного Кодексу, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, враховуючи виявлені недоліки, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу встановити спосіб і строк їх усунення. Роз`яснити позивачу, що у випадку усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Керуючись ст.ст.122, 123, 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

п о с т а н о в и в :

позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - залишити без руху для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків шляхом подання через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом із зазначенням інших підстав для поновлення строку та доказів поважності причин його пропуску.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Ланкевич Андрій Зіновійович

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
07.09.2026 Ухвала № 139558247 Львівський окружний адміністративний суд