ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
18 серпня 2026 року м. Львів Справа № 380/7287/26 пров. № А/857/42803/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді - Курильця А.Р.,
суддів - Заверухи О.Б., Мікули О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові заяву військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про відвід судді Хобор Романи Богданівни від розгляду справи № 380/7287/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в:
На розгляді Восьмого апеляційного адміністративного суду перебуває адміністративна справа № 380/7287/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 380/7287/26 між суддями Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2026 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Хобор Р.Б.; судді Бруновська Н.В., Валюх В.М.
Так, 13 серпня 2026 року Восьмими апеляційним адміністративним судом зареєстровано заяву про відвід судді Хобор Романи Богданівни від розгляду справи № 380/7287/26.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2026 року заявлений відвід судді Хобор Р.Б. визнано необґрунтованим; питання про вирішення відводу передано судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 серпня 2026 року для вирішення питання про відвід, визначено склад колегії суддів: головуючий-суддя Курилець А. Р., судді: Заверуха О. Б., Мікула О. І.
Відповідно до ч.11 ст.40 КАС України вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи заяви, колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні заяви про відвід судді у справі № 380/7287/26 необхідно відмовити, виходячи з наступних підстав.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено статтею 36 КАС України. Відповідно до частини першої цієї статті суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Частина друга статті 36 КАС України передбачає, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи).
Згідно з частиною третьою статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Частиною четвертою статті 36 КАС України закріплено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно із Бангалорськими принципами поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради Організації Об`єднаних Націй від 27.07.2006 об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим постановлення об`єктивного рішення у справі або у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб`єктивного і об`єктивного критеріїв. У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об`єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими, або іншими словами, "правосуддя має не тільки чиниться, також має бути видно, що воно чиниться" (§ § 28-32 рішення у справі "Газета Україна-центр" проти України" від 15.07.2010, заява № 16695/04). Подібний підхід висловлено і в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (§ § 65-66 рішення від 03.05.2007, заява № 7577/02).
Таким чином, підставами для відводу судді є існування суб`єктивного та / або об`єктивного критеріїв.
На думку представника військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, обставинами, які викликають сумнів у неупередженості судді Хобор Романи Богданівни, є те, що 12.08.2026 року суддя постановила ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, з мотивів ненаправлення апеляційної скарги та доданих до неї документів безпосередньо позивачу по справі, що є проявом надмірного формалізму. Вказує, що згадана ухвала постановлена в справі в другий раз та поза межами строку, встановленого процесуальним законом. Вважає заявник, що Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає права судді-доповідача двічі вирішувати питання про залишення апеляційної скарги без руху ти виносити двічі ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.
Також стверджує в/ч НОМЕР_1 , що практика залишення апеляційних скарг без руху з причин, зазначених в ухвалі Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2026 року по справі №380/7287/26, притаманна виключно цьому апеляційному суду. Підкреслює заявник, що ніхто не забороняє призначити апеляційний розгляд в судовому засіданні, викликавши сторони, та пересвідчитись в тому, що позивач отримав апеляційну скаргу.
Заявник вважає, що сумніви в безсторонності та неупередженості судді зумовлюються строками реєстрації апеляційної скарги в АСДС.
Оцінюючи наявність підстав для відводу судді Хобор Романи Богданівни за суб`єктивним критерієм, суд констатує відсутність підстав стверджувати, що судді виявили особисту упередженість. Докази на користь протилежного відсутні і заявником не наводились.
За об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність суддів. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності в певного судді об`єктивно виправдані.
Колегія суддів вважає, що наведені представником військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України в заяві про відвід доводи не підтверджують наявності обставин, які могли б за об`єктивними критеріями викликати сумнів в об`єктивності або неупередженості суддів при розгляді цієї справи, як це передбачено відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 КАС України, оскільки зводяться до власних припущень заявника, які не містять достатніх обґрунтувань.
Суд звертає увагу заявника, що вимоги до форми і змісту апеляційної скарги передбачені у статті 296 КАС України.
Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додаються копії апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
За приписами абзаців 1, 2 частини дев`ятої статті 44 КАС України в разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
Згідно з положеннями глави 4 КАС України учасниками справи є сторони (позивач та відповідач), треті особи та їх представники.
Як вбачається з матеріалів справи, військова частина НОМЕР_1 звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» та, з-поміж іншого, надала, зокрема, квитанцію про доставку апеляційної скарги з додатками до електронного кабінету Отрох А.В., яка була представником позивача під час розгляду справи в суді першої інстанції.
За приписами частини четвертої статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 №41 затверджено Положення про ордер на надання правничої допомоги, яким встановлюється форма та реквізити ордеру. Так, відповідно до пункту 12 цього Положення ордер повинен містити, з-поміж іншого, назву органу, у якому надається правнича допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Таким чином, якщо інтереси особи представляє адвокат, його повноваження мають бути підтверджені, зокрема, ордером, який повинен містити такий обов`язковий реквізит, як назва органу, в якому надається правнича допомога, що гарантує належну ідентифікацію адвоката та законність його участі в процесі.
Обставина представництва інтересів позивача адвокатом Отрох А.В. підтверджуються виключно ордером серії АМ №1196801, однак лише у Львівському окружному адміністративному суді.
Доказів на представництво в суді апеляційної інстанції матеріали справи не містять, і заявник про такі не вказує.
Отже, з огляду на відсутність документів, які б підтверджували повноваження адвоката Отрох А.В. на представництво ОСОБА_1 у Восьмому апеляційному адміністративному суді, відсутні підстав вважати, що адвокат Отрох А.В. є представником позивача в суді апеляційної інстанції.
За аналогічних обставин Верховний Суд в постанові від 19 серпня 2025 року в справі №400/9904/24 вважав правильною вимогу суду апеляційної інстанції про необхідність надання доказів направлення копії апеляційної скарги з додатками саме позивачу.
Принагідно варто зауважити, що у вищеприведеній справі, суд касаційної інстанції залишив без змін ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду, ствердив її ухвалення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що спростовує міркування унікальності в правозастосуванні певного апеляційного суду.
Обставини пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України, не звільняє відповідача від виконання прямо передбаченого положеннями процесуального закону обов`язку направлення відповідних процесуальних документів безпосередньо позивачу в справі.
Власні уявлення заявника про порядок підтвердження повноважень адвоката на представництво, виконання інших процесуальних обов`язків особи, яка звернулася з апеляційною скаргою, про можливість в суду до вторинного залишення апеляційного скарги без руху, жодним чином не зумовлюють сумніви в неупередженості або об`єктивності судді. Умовою прийнятності апеляційної скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, а також обов`язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї.
Апеляційний суд наголошує, що висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя.
Доводи заявника про порядок реєстрації апеляційної скарги не заслуговують на увагу, позаяк Інструкція з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затверджена Наказ Державної судової адміністрації України 20 серпня 2019 року № 814 (із змінами та доповненнями) передбачає, що у разі неможливості з об`єктивних причин, реєстрації вхідної кореспонденції в день її надходження, така кореспонденція реєструється в автоматизованій системі в термін, визначений у розпорядженні керівника апарату суду, із зазначенням причин встановлення такого терміну. Разом з цим, матеріали справи не містять доказів про день надходження апеляційної скарги до суду. Дата формування документа в системі «Електронний суд» не в кожному випадку збігається з його надсиланням до суду чи отриманням останнім.
Зрештою, такі міркування не свідчать і не можуть свідчити про необ`єктивність або упередженість судді Хобор Романи Богданівни.
При цьому аргументів щодо порушення порядку визначення судді для розгляду справи, заявником не висловлюється.
Також апеляційний суд підкреслює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні утримуватися від образливих (зневажливих), погрозливих або провокативних висловлювання щодо суддів та працівників апарату.
Таким чином, аналізуючи наведені вище правові норми, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що зміст заяви військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про відвід судді Хобор Романи Богданівни та наведені в її обґрунтування обставини не містять даних, які б викликали сумнів у неупередженості або об`єктивності вищевказаної судді у справі № 380/7287/26, або вказували на її заінтересованість у результаті розгляду справи під час здійснення правосуддя, тому в задоволенні заяви про відвід судді за п.4 ч.1 ст.36 КАС України необхідно відмовити.
Керуючись ст.36, 39, 40, 236, 243, 248, 311, 321 КАС України, суд,-
у х в а л и в:
У задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про відвід судді Хобор Романи Богданівни від розгляду справи № 380/7287/26 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя А. Р. Курилець
судді О. Б. Заверуха
О. І. Мікула