Справа № 276/1097/26
Провадження по справі №2/276/851/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2026 року селище Хорошів
Хорошівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Збаражського А.М.,
з участю секретаря судового засідання Ігнатенко О.М.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Дмитренко О.М.,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів та розстрочення сплати заборгованості за аліментами,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Хорошівського районного суду Житомирської області із позовом до ОСОБА_2 (відповідач), в якому просив: зменшити розмір аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі рішення Хорошівського районного суду Житомирської області від 17.06.2025, з 7500,00 грн на 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно з дня набрання рішення законної сили і до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Після досягнення старшою дитиною повноліття аліменти стягувати за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Розстрочити сплату заборгованості за аліментами у розмірі 69 250, 00 грн, що утворилась з виконання рішення Хорошівського районного суду Житомирської області від 17.06.2025 у справі №293/656/25, терміном на 24 (двадцять чотири) місяці з дня постановлення рішення суду, шляхом сплати щомісячного платежу в розмірі 2 885,42 гривень.
Поданий позов обґрунтовується тим, що згідно із рішенням Хорошівського районного суду Житомирської області від 17.06.2025, з нього стягуються аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 в твердій грошовій сумі в розмірі 7500 гривень. Однак з часу ухвалення рішення про стягнення аліментів у нього змінився як матеріальний стан так і стан його здоров`я, як наслідок з`явились додаткові витрати в забезпеченні як особистих базових потреб, зважаючи на ціни за комунальні послуги, витрати на харчування так і на придбання ліків. Він не працює, доходів не отримує, має час від часу тимчасові підробітки. Також він сплачує аліменти і на утримання дочки від попереднього шлюбу ОСОБА_4 . Крім того, 16.05.2026 він отримав травму правого плечового суглоба, що потребує тривалого часу та значних коштів на реабілітацію, а також повністю позбавляє його можливості працювати фізично. Через скрутний матеріальний стан, часткову сплату аліментів та момент пред`явлення виконавчого документа до виконання, у нього утворилась заборгованість. У зв`язку з цим державним виконавцем до нього застосовано обмеження у виді тимчасового позбавлення права керування транспортними засобами, що позбавило його можливості отримувати будь-який дохід. Також на його утриманні перебуває хвора мама ОСОБА_6 , яка страждає на тяжку хворобу серця. Вона потребує постійного лікування, є непрацездатною та власних доходів не має. Під час спільного проживання із відповідачем без реєстрації шлюбу ними був придбаний житловий будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка за цією адресою/цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, оформлені на ім`я відповідача. Після розірвання шлюбу придбане майно залишилось ОСОБА_2 і дітям, а він переїхав до матері. Згідно із розрахунком заборгованості зі сплати аліментів у ВП №79738031 сукупний розмір заборгованості за аліментами становить 69 250 грн, який він просить розстрочити рівними частинами на строк 24 місяці, що щомісячно становитиме по 2 885,42 грн, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
25.06.2026 ухвалою суду відкрито провадження у цивільній справі №276/1097/26, яку призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
16.07.2026 ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву, в якому остання просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки посилання позивача на відсутність офіційного працевлаштування та наявність на утриманні іншої дитини не є підставою для зменшення аліментів, оскільки обов`язок утримувати дітей є безумовним. Разом з тим, на даний час вона не працює, оскільки перебуває в декретній відпустці по догляду за дитиною ОСОБА_5 , отримує соціальні виплати у розмірі 860 грн. Діти проживають разом з нею, наймолодша дитина, а саме ОСОБА_5 , у зв`язку із захворюванням, має потребу у домашньому догляді. Окрім того, стан її здоров`я також погіршився внаслідок травми. Це об`єктивно ускладнює для неї можливість самостійно забезпечувати дітей та вимагає більшої фінансової участі батька. Зменшення розміру аліментів у такій ситуації суперечило б інтересам дітей. Відповідач просила врахувати пріоритет інтересів дітей та відсутність доказів погіршення майнового стану позивача після ухвалення попередніх рішень.
20.07.2027 позивачем подано відповідь на відзив, де зазначено, що у справі №276/2089/25 не досліджувалися питання стану його здоров`я, пов`язаною з отриманням ним травми, оскільки вона сталася пізніше у травні 2026 року, що суттєво впливає на його матеріальне становище та потребує додаткових витрат. Крім того у зв`язку з його матеріальним станом та частковою сплатою боргу по аліментах у нього утворилась заборгованість зі сплати аліментів, у зв`язку з цим державним виконавцем до нього було застосовано тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, що негативно вплинуло на його матеріальне становище. Отже зменшення розміру аліментів спрямоване на забезпечення балансу інтересів всіх його утриманців.
Позивач та його представник в судовому засіданні позов просили задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві. Зазначили, що у розмірі, визначеному судом, аліменти позивач не може сплачувати, зокрема, через відсутність стабільного доходу та збільшення витрат на лікування, утримання матері.
Відповідач позов не визнала з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву. Також зазначила, що наразі є потреба у додаткових витратах на дітей, пов`язаних з підготовкою до школи. Самостійно не здатна забезпечити дітей матеріально, оскільки знаходиться у відпустці по догляду за дитиною. Позивач лише частково сплачував аліменти.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Стаття 263 ЦПК України, регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
За змістом частини 1 статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі та є батьками трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Дані обставини підтверджуються поясненнями сторін у позові та відзиві, а також копією рішенням Хорошівського районного суду Житомирської області від 17 червня 2025 року у справі № 276/656/25.
Рішенням Хорошівського районного суду Житомирської області від 17 червня 2025 року у справі № 276/656/25 шлюб між сторонами було розірвано, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання вказаних дітей у твердій грошовій сумі в розмірі 7500 гривень 00 копійок щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Позивач також є батьком неповнолітньої дитини від попереднього шлюбу - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Це підтверджується копією свідоцтва про народження від 11.06.2013, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ємільчинського районного управління юстиції у Житомирській області. Матір`ю дитини записана ОСОБА_8 .
Державним виконавцем до ОСОБА_1 застосовано обмеження у виді тимчасового позбавлення права керування транспортними засобами, що підтверджується відкритим ВП №79738031 від 23.02.2026 року.
За період з грудня 2025 року по червень 2026 рік заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів по виконавчому провадженню №79738031 складає 69250,00 грн, що підтверджується копією розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, що складений заступником начальника Хорошівського ВДВС у Житомирському районі Житомирської області ХМУМЮУ.
Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів № 0625-26-15306 від 03.06.2025, інформація про доходи позивача за період з січня 2025 року - серпень 2025 року, за період жовтень 2025 - квітень 2026 відсутня.
Відповідно до копії довідки Форми ОК-5 Пенсійного фонду України, ОСОБА_1 з 2020 року по 12.06.2026 (час формування довідки) ніде не працевлаштований, дохід не отримував, страхові внески страхувальником не сплачувались.
Згідно копії консультаційного висновку спеціаліста від 29.05.2026 року, ОСОБА_1 16.05.2026 отримав травму правого плечового суглоба.
Із довідки КНП «Хорошівська лікарня» Хорошівської селищної ради, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 знаходиться на амбулаторному лікуванні в лікаря травматолога поліклініки з 18.05.2026 року по даний час.
Матір`ю ОСОБА_1 є ОСОБА_9 , про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 . ОСОБА_9 після розірвання шлюбу присвоєно прізвище « ОСОБА_10 », що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 .
Відповідно до відомостей відділу ЦНАП Хорошівської селищної ради про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб №2928 від 01.06.2026 слідує, що за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані, разом з ОСОБА_1 проживає ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Із довідки Пенсійного фонду України від 02.06.2026 року слідує, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 не перебуває на обліку в Головному управлінні ПФ України Житомирської області, пенсію не отримує.
Відповідно до копії довідки КНП «Хорошівська лікарня» Хорошівської селищної ради за №01/840 від 02.06.2026 року, копії епікризу 2136 від 12.06.2026 року та 4870 від 17.12.2025 року, копії консультаційного висновку від 19.03.2026 року,13.01.2026 року, копії діагностичного звіту від 19.03.2026 року слідує, що ОСОБА_6 зверталася до лікарів за медичною допомогою.
Згідно копій фіскальних чеків від 29.05.2026, 10.06.2026, 11.06.2026, 12.06.2026 вбачаються витрати на придбання ліків.
Із витягу з реєстру територіальної громади Хорошівської селищної ради слідує, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_11 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з договором купівлі-продажу від 26.02.2021, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_2 .
Рішенням Хорошівського районного суду Житомирської області від 24.12.2025 року (справа №276/2089/25) у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей - відмовлено.
Відповідно до довідки Хорошівського ЦПМСД від 11.05.2026 за №100 про потребу (дитини-інваліда) у домашньому догляді , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 перебуває на диспансерному обліку та потребує домашнього догляду.
Згідно довідки КНП «Хорошівська лікарня» Хорошівської селищної ради від 06.07.2026 за №01/486, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 знаходилася на амбулаторному лікуванні у лікаря травматолога поліклініки з 02.05.2026 року по 06.07.2026 року.
Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого, відповідач ОСОБА_2 02.04.2025 отримала травму - закритий багатоуламковий перелом правої великогомілкової кістки та інші ушкодження, у зв`язку з чим їй було проведено оперативне втручання та рекомендовано тривалу реабілітацію.
Згідно ухвали Хорошівського районного суду Житомирської області від 09.07.2026 року (справа №276/1088/26) скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Хорошівського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Горшкальової Юлії Миколаївни - задоволено. Визнано неправомірною та скасовано постанову старшого державного виконавця Хорошівського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Горшкальової Юлії Миколаївни від 23.02.2026 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, винесену у виконавчому провадженні № 79738031.
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.
Із вказаного слідує, що Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду,за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо зменшення розміру аліментів, позивач посилається на те, що з часу постановлення судового рішення про стягнення аліментів змінився його у матеріальний стан, а також стан його здоров`я, оскільки він не працює, доходів не отримує, має час від часу тимчасові підробітки, водночас, він сплачує аліменти на утримання дочки від попереднього шлюбу, на його утриманні знаходиться матір, яка потребує лікування. Крім цього, він отримав травму правого плечового суглоба, тому потребує тривалого часу та значних коштів на реабілітацію, а також повністю позбавляє його можливості працювати фізично.
Суд враховує, що позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено суттєвого погіршення його майнового стану в порівнянні з часом, коли прийнято судове рішення про стягнення з нього аліментів на утримання дитини.
Крім того, суд звертає увагу, що надані позивачем виписки з медичної карти стаціонарного хворого підтверджують факт перебування ОСОБА_11 на лікуванні в період з жовтня 2024 року по 05 червня 2025 року. Однак, надані документи не свідчать саме про погіршення його майнового стану, оскільки не доводять витрат на лікування, яке має проводитись за рахунок державних коштів. Жодних підтверджуючих документів, зокрема фіскальних чеків чи квитанцій про придбання медичних препаратів, позивачем до суду не надано.
Позивач посилається на відсутність належних доходів, як на підставу для зменшення аліментів. Однак, як вбачається з наданої ним же довідки з ДРФОПП, офіційні доходи у нього були відсутні ще з початку 2025 року. Рішення про стягнення аліментів було ухвалено 17 червня 2025 року. Крім того, рішенням Хорошівського районного суду Житомирської області від 24.12.2025 року (справа №276/2089/25) у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей - відмовлено. Тобто, на момент ухвалення попереднього рішення суд вже враховував (або мав можливість врахувати) факт відсутності офіційного доходу. Таким чином матеріальний стан позивача суттєво не змінився. Крім того, сама по собі відсутність офіційного доходу не звільняє батьків від обов`язку утримувати дитину і не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів, оскільки позивач є особою працездатного віку, не має інвалідності, а доказів, які б вказували на протипоказання виконувати певну роботу - не надано.
Покликання позивача на те, що він змушений витрачати значні кошти на власну реабілітацію, у зв`язку з отриманою травмою правого плечового суглоба, суд оцінює критично, оскільки доказів на підтвердження фактичних витрат на медичні препарати, які призначені йому лікарем, матеріали справи не містять, а в консультативному висновку спеціаліста від 29.05.2026 визначено термін лікування протягом 10 днів.
Стосовно посилання позивача на утримання дитини 2013 року народження, то ця обставина існувала задовго до ухвалення рішення від 17.06.2025. Відповідно до усталеної судової практики (постанова ВС від 16.09.2020 у справі № 565/2071/19), народження дитини від іншого шлюбу не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів. У даному випадку дитина народилася 12 років тому, тому цей факт не є новою обставиною в розумінні ст. 192 СК України.
Також суд зауважує, що проживання позивача разом з матір`ю, яка має захворювання, безумовно не свідчить про зміну його матеріального стану в бік погіршення. Так, суду не надано доказів про те, що ОСОБА_6 є непрацездатною особою, що потребує стороннього догляду, а відомості про встановлення їй групи інвалідності та інформація про доходи - відсутні. При цьому, остання не перебуває на обліку в пенсійному фонді та не отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», про що свідчить відповідна довідка.
У свою чергу, суд враховує, що у відповідача також про погіршився стану здоров`я внаслідок травми, остання ніде не працює та утримує трьох дітей. Крім того малолітня дочка ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 перебуває на диспансерному обліку та потребує домашнього догляду. Це об`єктивно ускладнює для відповідача можливість самостійно забезпечувати дітей на належному рівні та вимагає більшої фінансової участі батька. Зменшення розміру аліментів у такій ситуації суперечило б інтересам дітей.
Позивач не довів належними та допустимими доказами факт зміни свого матеріального або сімейного стану, що відбулася після ухвалення рішення суду від 17.06.2025 року і яка б давала підстави для зменшення розміру аліментів. Наведені ним обставини (безробіття, інша дитина) існували на момент розгляду попередньої справи. Враховуючи пріоритет інтересів дітей та стан здоров`я матері, суд відмовляє у задоволенні позову в цій частині.
Щодо розстрочки заборгованості по аліментах, суд зазначає наступне.
Положення частини першої статті 197 СК України передбачають можливість суду з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами.
Згідно з частиною першою статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішення.
Згідно з частиною четвертою статті 273 ЦПК України у разі, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Отже, за змістом цієї норми права особа, з якої за рішенням суду стягнуто періодичні платежі, у випадку зміни будь-яких обставин, що впливають на її обов`язок щодо сплати таких платежів, у тому числі щодо припинення такого обов`язку, має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них. При цьому зазначена норма не надає чіткого переліку обставин, що впливають на припинення платежів, а тому це можуть бути будь-які обставини, що з урахуванням інтересів першочергово дитини, змінюють обов`язок щодо сплати цих платежів.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 15 травня 2019 року по справі № 511/219/18.
Суд враховує, що у позивача наявна заборгованість по сплаті аліментів в сумі 69250,00 гривень, відповідач визнала позов у частині розстрочення такої суми на 24 місяці, позивач не має постійного доходу, офіційно не працевлаштований, тому суд вважає за можливе розстрочити ОСОБА_1 сплату заборгованості по аліментам, що утворилась, терміном на 24 (двадцять чотири) місяці з дня постановлення рішення суду, шляхом сплати щомісячного платежу у розмірі 2885 гривень 42 копійок.
Відтак, позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а тому з урахуванням положень ч.1 ст. 141 і ч.1 ст. 142 ЦПК України, а тому з відповідача підлягає стягненню на користь держави 665,60 гривень судового збору, за позовною вимогою про розстрочення сплати заборгованості по аліментах, від сплати якої звільнений позивач.
Керуючись ст.ст. 141, 180, 182, 192, 197 Сімейного кодексу України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 244, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд,-
у х в а л и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів та розстрочення сплати заборгованості за аліментами задовольнити частково.
Розстрочити сплату заборгованості за аліментами у розмірі 69250,00 гривень, що утворилась з виконання рішення Хорошівського районного суду Житомирської області від 17.06.2025 у справі №293/656/25, терміном на 24 (двадцять чотири) місяці з дня постановлення рішення суду, шляхом сплати щомісячного платежу у розмірі 2885 гривень 42 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 17.08.2026.
Суддя А.М. Збаражський