Дата документу 19.08.2026 Справа № 635/7776/26
Провадження № 2/554/5792/2026
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 серпня 2026 року Суддя Шевченківського районного суду міста Полтави Чуванова А.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кучинська І.С., до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа: Служба у справах дітей і сім`ї Мереф`янської міської ради, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ухвали судді Харківського районного суду Харківської області від 07.08.2026 року зазначену справу передано за підсудністю до Шевченківського районного суду міста Полтави, оскільки зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування) відповідача є адреса: АДРЕСА_1 , на яку розповсюджується юрисдикція Шевченківського районного суду міста Полтави.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, до мого провадження надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кучинська І.С., до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа: Служба у справах дітей і сім`ї Мереф`янської міської ради, в якій позивач просить позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зазначену позовну заяву треба залишити без руху, оскільки її подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175,177 ЦПК України, а саме: заява, зокрема, повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
Згідно з положеннями ч. ч. 4, 5 статті 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав, обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Як вбачається з позову, позивач вказує третьою особою Службу у справах дітей і сім`ї Мереф`янської міської ради, як орган опіки та піклування.
Процес позбавлення батьківських прав умовно поділяється на етапи, зокрема, етап звернення заявника з відповідною заявою до органу опіки та піклування про надання висновку про доцільність позбавлення конкретної особи батьківських прав. Така заява подається до відповідної Служби у справах дітей органу місцевого самоврядування відповідного району в місті або місцевої державної адміністрації в районі відповідної області за місцем реєстрації матері або батька, стосовно яких вирішується питання про позбавлення батьківських прав згідно з вимогами, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866, якою затверджено Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини (1); судовий етап, звернення з позовом та розгляд справи в суді (2); виконання судового рішення про позбавлення батьківських прав (3).
Питання щодо позбавлення батьківських прав певної особи повинно обов`язково розглядатися в досудовому порядку органом опіки та піклування з оформленням та видачею про це письмового висновку.
Ненадання висновку одночасно з позовом позбавляє суд можливості провести розгляд справи у встановленому законом порядку та строки. Суд вважає, що зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка документів, збір необхідної доказової бази. У цьому контексті суд звертає увагу на позицію ВСС України, викладену в ухвалі від 01.11.2017 року у справі №211/559/16-ц, відповідно до якої позбавлення батьківських прав є передчасним без відповідного висновку органу опіки та піклування і попередження батька про необхідність змінити ставлення до виховання дитини.
Разом з тим, в матеріалах позовної заяви відсутній висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав. Позивачем не зазначено, чи взагалі розглядалось таке питання органом опіки та піклування із винесенням письмового висновку про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача. Не зазначено про причини неможливості отримання вказаного висновку самостійно, якщо такі існують.
Висновок органу опіки та піклування є ключовим доказом по даній категорії справ, якою б не була підстава позбавлення батьківських прав. Даний висновок робиться на підставі засідань комісії органу опіки та піклування про питання доцільності позбавлення батьківських прав. Для підготовки даного висновку комісія спілкується з відповідачем та вивчає наявність підстав для позбавлення батьківських прав.
Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду від 30 березня 2017 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» заборонену законодавством поведінку батьків можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.
Однак, в порушення вказаних норм закону позивачем не додано до позовної заяви висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
Отже, в порушення вказаних норм закону позивачем не додано до позовної заяви висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав.
Вказані обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.
При цьому, відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст. 185 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кучинська І.С., до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа: Служба у справах дітей і сім`ї Мереф`янської міської ради, - залишити без руху, надавши позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків, викладених в мотивувальній частині ухвали, про що його повідомити.
Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.М.Чуванова