_________________________________________________________________________________________________________________________
Справа № 947/18886/26
Провадження № 2/947/4752/26
УХВАЛА
19.08.2026
Київський районний суд м.Одеси в складі головуючого судді Бескровного Я.В., при секретарі Кондратенко Ю.Д. розглянувши заперечення (заяву) поданя адвокатом Тарановським Д.С. у справі №947/18886/26
встановив :
У провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Казнєвський Владислав Олегович, до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на обов`язкову частку спадщини, а саме частину будинку АДРЕСА_1 .
Представник відповідача Наумової адвокат Тарановський Д.С. 4.08.2026 подав до суду заперечення (заяву) у яких просив у задоволені позову відмовити; визнати подання позову зловживанням процесуальними правами та вжити відповідних заходів і стягнути з ОСОБА_4 на користь Наумової витрати за надання професійної правничої допомоги 100000 грн.
Це заперечення вмотивоване тим, що позивачем обрано невірний спосіб захисту порушеного права, що спірне майно не належало співвідповідачу на час відкриття спадщини та інше.
Розглянувши заперечення (заяву), суд приходить до наступного.
Статтею 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Слід зауважити, що заявник не вказує, під яку саме частиу ст.44 ЦПК України підпадають, на його думку, дії сторони позивача.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
Потрібно розмежовувати зловживання процесуальними правами та зловживання матеріальними (цивільними) правами. Вказані правові конструкції відрізняються як по суті, так і за правовими наслідки щодо їх застосування судом. При зловживанні процесуальними правами суд має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання, позов, чи застосувати інші заходи процесуального примусу. Натомість правовим наслідком зловживання матеріальними (цивільними) правами може бути, зокрема, відмова у захисті цивільного права та інтересу, тобто відмова в позові (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 червня 2020 року в справі № 318/89/18 (провадження № 61-128св19), постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19 лютого 2021 року в справі № 904/2979/20, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року в справі № 757/30424/18 (провадження № 61-993св20), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 серпня 2023 року у справі № 932/4154/22 (провадження № 61-10679св22), постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 квітня 2024 року в справі № 686/16569/22 (провадження № 61-1306св23)).
Процесуальному праву притаманний принцип процесуальної доброї совісті (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 травня 2024 року в справі № 229/7156/19 (провадження № 61-4283св24)).
Суд звертає увагу на те, що звернення позивача до суду із позовною заявою про захист права не може оцінюватися судом на стадії підготовчого провадження та не свідчить автоматично про зловживання з його боку своїми процесуальними правами, а тому таке заперечення (заяву) суд вважає передчасним.
Щодо посилань на невірно обраний спосіб захисту порушеного права, суд зазначає, що позивач не позбавлений права змінити підставу або предмет позову до закінчення підготовчого провадження.
З урахуванням викладеного, суд відхиляє доводи заявника та залишає заперечення (заяву) без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.197-198 ЦПК України суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заперечення (заяви) відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Я. В. Бескровний