ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
20 серпня 2026 року Справа №160/25408/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 19.08.2026 надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач, ГУПФУ в Луганській області) з такими позовними вимогами:
- визнати протиправними дії ГУПФУ в Луганській області щодо зменшення ОСОБА_1 з 01.09.2025 розміру пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- зобов`язати ГУПФУ в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2025 згідно з рішенням про перерахунок пенсії Управління ПФУ в м. Сєвєродонецьк Луганської області від 26.02.2025 № 909190168593 у розмірі 25950,00 грн.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).
Перевіривши матеріали позовної заяви, суд встановив таке.
Згідно із частиною першою статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (частина перша статті 120 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина перша).
Абзацом першим частини другої статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга).
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень (абзац перший частини четвертої статті 122 КАС України).
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Як вже вище вказано, строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно, при визначенні початку цього строку суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31 березня 2021 року по справі № 240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29 жовтня 2020 року по справі № 816/197/18, від 20 жовтня 2020 року по справі № 640/14865/16-а, від 25 лютого 2021 року по справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року по справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20 жовтня 2020 року по справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25 лютого 2021 року по справі № 822/1928/18) та дійшла наступного правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
У позовній заяві позивачем оскаржуються дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії позивача з 01.09.2025, наслідком визнання протиправними яких є зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з 01.09.2025.
Проте до суду з цим позовом позивач звернувся тільки 19.08.2026, тобто із пропуском строку звернення до суду, установленого в абзаці першому частини другої статті 122 КАС України, в частині позовних вимог за період з 01.09.2025 по 19.02.2026 (період поза межами шестимісячного строку, що передує дню звернення до суду з цим позовом).
З матеріалів позовної заяви суддею установлено, що зменшення розміру пенсії позивача з 01.09.2025 сталося внаслідок проведеної 15.08.2025 макетної обробки пенсійної справи та корегування коефіцієнту заробітної плати.
Отже, отримавши у вересні 2025 року пенсію у зменшеному розмірі позивач мав дізнатися про порушення його прав.
Також з листа ГУПФУ в Луганській області від 30.04.2026 № 8136-6715/Б-02/8-1200/26 судом установлено, що первинне роз`яснення стосовно проведення перерахунку пенсії з 01.09.2025 та порядку звернення за перерахунком пенсії для перегляду її розміру надано позивачу листом Головного управління від 19.09.2025 № 1200-0201-8/26664 на поштову адресу фактичного місця проживання позивача.
Отже з дня отримання листа від 19.09.2025 № 1200-0201-8/26664 позивачу вже було достеменно відомо про порушення його права, за захистом якого він звернувся до суду тільки 19.08.2026.
Також з листа ГУПФУ в Луганській області від 30.04.2026 № 8136-6715/Б-02/8-1200/26 судом з`ясовано, що позивач засобами вебпорталу подавав заяви про перерахунок пенсії від 26.01.2026 № 1876 та від 26.01.2026 № 1881 про перерахунок пенсії, які опрацьовано в межах електронної черги та рішенням ГУПФУ в Сумській області від 02.02.2026 № 909190168593 і рішенням ГУПФУ в Житомирській області від 03.02.2026 № 909190168593 відмовлено в перерахунку пенсії.
Наведені обставини свідчать, що позивач протягом установленого КАС України строку звернення до суду за захистом свого порушеного права на належний розмір пенсії обрав інший спосіб захисту - шляхом звернення до органів Пенсійного фонду України за проведенням перерахунку пенсії.
Також позивач звертався до Пенсійного фонду України зі скаргою від 11.05.2026 щодо пенсійного забезпечення, у відповідь на яку отримав лист Пенсійного фонду України від 04.06.2026 № 57891-74453/Б-03/8-2800/26 з повідомленням, що розмір пенсії визначено відповідно до вимог чинного законодавства.
Суд зауважує, що звернення позивача до Пенсійного фонду України зі скаргою від 11.05.2026 не може вважатися досудовим врегулюванням спору щодо дій відповідача, вчинених 18.08.2025 щодо зменшення розміру пенсії позивача з 01.09.2025, оскільки таке звернення відбулося вже поза межами установленого Порядком розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо забезпечення, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 12.10.2007 № 18-6, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.2007 за № 1241/14508, відповідно до пункту 4 якого скарга може бути подана до органу Пенсійного фонду України вищого рівня протягом одного року з моменту прийняття рішення, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення заявника з прийнятим рішенням, а також поза межами шестимісячного строку з дня, коли позивач дізнався про такі дії.
Підсумовуючи викладене, суддя зазначає, що наведені обставини свідчать про активну позицію позивача та вжиття ним всіляких заходів для відновлення його права на отримання пенсії в розмірі до зменшення, яке відбулося з 01.09.2025, проте це не нівелює установлені судом обставини, що звернення до суду з цим позовом відбулося поза межами шестимісячного строку, установленого в абзаці першому статті 122 КАС України.
Відповідно до частин першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже для усунення недоліку позовної заяви позивачу слід подати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду в частині позовних вимог щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії за період з 01.09.2025 по 19.02.2026 із зазначенням підстав для поновлення цього строку та доказами поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву залишити без руху.
Запропонувати позивачу (представнику позивача) протягом 10-ти (десяти) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника):
- заяви про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог щодо зобов`язання ГУПФУ в Луганській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 01.09.2025 по 19.02.2026 із зазначенням підстав для поновлення цього строку та доказами поважності причин його пропуску.
Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті позивачем у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута особі, яка її подала, та вважатиметься неподаною.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя К.О. Пляшкова