ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 320/22798/26 Суддя (судді) першої інстанції: Дудін С.О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Компанієць І.Д.,
суддів: Єгорової Н.М., Кузмишиної О.М.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Зубцова Олександра Олександровича, що діє в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 05 червня 2026 року (головуючий суддя в 1-й інстанції - Дудін С.О.) у справі №320/22798/26 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.02.2026 №4701/0901, прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області
- визнати протиправним та скасувати рішення ДПС України від 08.05.2026 №11923/6/99-00-06-03-02-06.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05 червня 2026 року позовну заяву повернуто ФОП ОСОБА_1 на підставі п.6 ч.4 ст.169 КАС України.
Не погодившись з ухвалою, представник позивача звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції і направити справу на продовження розгляду.
Обґрунтування апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Підставою виникнення позовних вимог ФОП ОСОБА_1 - незгода з донарахуванням податкових зобов`язань за податковим повідомленням-рішенням від 09.02.2026 року №4701/0901, доказова база для розгляду обох вимог є ідентичною (матеріали податкової перевірки).
Крім того, місцезнаходженням відповідача ДПС України є м. Київ, що підпадає під юрисдикцію Київського окружного адміністративного суду, тому відповідно до ч.2 ст.21, ч.1 ст.25 КАС України позивач об`єднав пов`язані вимоги та обрав суд за місцезнаходженням одного з відповідачів.
Суд першої інстанції безпідставно зазначив про зловживання позивачем своїми процесуальними правами (с.45 КАС України).
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2026 року відкрито провадження у справі, витребувано матеріали справи №320/22798/26 з Київського окружного адміністративного суду, які надійшли 30 липня 2026 року.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2026 року призначено розгляд справи у порядку письмового провадження, строк розгляду справи продовжено.
Відповідно до ч.2 ст.312, п.3 ч.1 ст.294 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Встановлені обставини справи.
Позивач, (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.02.2026 №4701/0901, прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області
- визнати протиправним та скасувати рішення ДПС України від 08.05.2026 №11923/6/99-00-06-03-02-06.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що за наслідками фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими для виконання при здійснення виробництва і обігу підакцизних товарів (акт перевірки №625/20-40-09-01-03/ НОМЕР_1 від 08.01.2026) за місцем проведення підприємницької діяльності позивача ( АДРЕСА_2 ) Головним управлінням ДПС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.02.2026 №4701/0901, яким за порушення ФОП ОСОБА_1 абз.2 ст.23 Закону №3817 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 5767015 грн.
Позивач звернувся зі скаргою на зазначене податкове повідомлення-рішення до Державної податкової служби України, за наслідками розгляду якої ДПС України прийняло рішення від 08.05.2026 №11923/6/99-00-06-03-02-06, яким залишило без змін податкове повідомлення-рішення 09.02.2026 №4701/0901, а скаргу ФОП ОСОБА_1 - без задоволення.
Позивач, вважаючи податкове повідомлення-рішення від 09.02.2026 №4701/0901, прийняте ГУ ДПС у Харківській області та рішення ДПС України від 08.05.2026 №11923/6/99-00-06-03-02-06 протиправними, звернувся до Київського окружного адміністративного суду за захистом своїх прав.
Суд першої інстанції, повертаючи позов з мотивів порушення правил об`єднання позовних вимог, виходив з того, що кожний податковий орган (ГУ ДПС у Харківській області та ДПС України) територіально відносяться до різних окружних адміністративних судів, позовна вимога, заявлена до ДПС України, є самостійною та не залежить від позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.02.2026 №4701/0901, заявленої до ГУ ДПС в Харківській області. Жодна з цих вимог не є по відношенню одна до одної основною чи похідною. Також суд першої інстанції, з огляду на приписи п.4 ч.2 ст.45 КАС України, дійшов висновку про наявність ознак зловживання позивачем наданими йому процесуальними правами.
Оцінка суду.
Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною другою статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
На підставі частини першої статті 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.
Частиною другою статті 21 КАС України встановлено, якщо справа щодо пов`язаних вимог територіально підсудна різним місцевим адміністративним судам, то її розглядає один з цих судів за вибором позивача.
Відповідно до частини шостої статті 21 КАС України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини першої статті 22 КАС України місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди) вирішують адміністративні справи як суди першої інстанції, крім випадків, визначених частинами другою - четвертою цієї статті.
Згідно зі статтею 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.
У разі невизначеності цим Кодексом територіальної підсудності адміністративної справи така справа розглядається адміністративним судом за вибором позивача.
Підстави для об`єднання та роз`єднання позовів визначені ст. 172 КАС України.
Так, згідно з частиною першою статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Частиною другою статті 172 КАС України визначено, що суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами:
1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача;
2) одного й того самого позивача до різних відповідачів;
3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.
На підставі частини четвертої статті 172 КАС України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини п`ятої статті 172 КАС України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
Згідно з пунктом 6 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Аналіз вищезазначених положень дає підстави для висновку, що порушенням правил об`єднання позовних вимог є:
- об`єднання в одне провадження кілька вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом;
- об`єднання в одне провадження кілька вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
В усіх інших випадках суд може самостійно прийняти рішення про роз`єднання чи об`єднання позовів в одне провадження, не повертаючи заяву позивачу.
Як свідчать матеріали справи ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду до різних контролюючих податкових органів - суб`єктів владних повноважень: ГУ ДПС у Харківській області та ДПС України, які прийняли податкове повідомлення-рішення від 09.02.2026 №4701/0901, рішення за наслідками розгляду скарги від 08.05.2026 №11923/6/99-00-06-03-02-06, за наслідками проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими для виконання при здійснення виробництва і обігу підакцизних товарів, - з позовними вимогами про визнання протиправними та скасування рішень зазначених суб`єктів владних повноважень.
Заявлені вимоги пов`язані між собою підставою виникнення (результат фактичної перевірки позивача), поданими доказами (матеріали податкової перевірки), вимога про скасування податкового повідомлення-рішення від 09.02.2026 №4701/0901 є основною, вимога про скасування рішення від 08.05.2026 №11923/6/99-00-06-03-02-06 є похідною.
Тобто, позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Харківській області, ДПС України належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Жодна з позовних вимог ФОП ОСОБА_1 не відноситься до виключної підсудності, або до підсудності суду іншої, ніж адміністративна, юрисдикції.
Крім того, з огляду на положення статті 25 КАС України, враховуючи, що предметом позову є рішення суб`єктів владних повноважень-податкових органів, які прийняті стосовно позивача, суд зазначає, що позивач мав право обрати місцевий адміністративний суд за своїм вибором: звернутися до окружного адміністративного суду за зареєстрованим місцем свого проживання чи за місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань одного з відповідачів - ГУ ДПС у Харківській області чи ДПС України.
Як свідчать матеріали справи місцезнаходження ГУ ДПС у Харківській області є м. Харків, ДПС України - м. Київ.
Оскільки один з відповідачів зареєстрований в м. Києві, тому позивач відповідно до приписів адміністративного процесуального законодавства подав позов до Київського окружного адміністративного суду, до територіальної юрисдикції якого відноситься м. Київ.
З огляду на приписи ч.2 ст.21 КАС України щодо права позивача обирати на свій розсуд адміністративний суд в разі звернення з пов`язаними позовними вимогами до суб`єктів владних повноважень різної територіальної підсудності, в даній справі відсутні підстави для повернення позовної заяви в зв`язку з порушенням правил об`єднання позовних вимог.
На підставі вищевикладеного суд констатує про помилковість висновків суду першої інстанції щодо зловживання позивачем своїми процесуальними правами в частині штучного об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи.
При цьому суд звертає увагу, що відсутність обґрунтування обставин протиправності рішення ДПС України від 08.05.2026 №11923/6/99-00-06-03-02-06 в позовній заяві є підставою для залишення позовної заяви без руху відповідно до приписів статей 160, 169 КАС України, проте не є підставою для повернення позову позивачеві з огляду на вимоги ч.4 ст.169 КАС України.
Що стосується надання оцінки рішенню ДПС України від 08.05.2026 №11923/6/99-00-06-03-02-06 в частині наявності/відсутності безпосереднього впливу на права і обов`язки позивача -платника податків, то така оцінка надається судом під час розгляду справи по суті, а не під час вирішення питання про відкриття провадження по справі, повернення позову, залишення позову без розгляду тощо.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції грубо порушив норми процесуального права, що обумовлює задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно з частиною третьою статті 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Керуючись статтями 294, 308, 311, 315, 320, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу адвоката Зубцова Олександра Олександровича, що діє в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 05 червня 2026 року у справі №320/22798/26 - задовольнити.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 05 червня 2026 року у справі №320/22798/26 - скасувати.
Справу №320/22798/26 направити для продовження розгляду до Київського окружного адміністративного суду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення 19 серпня 2026 року та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягає касаційному оскарженню.
Повне судове рішення складено та підписано 19 серпня 2026 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді Н.М. Єгорова
О.М. Кузмишина