Справа № 953/12192/21
н/п 2/953/2024/26
УХВАЛА
"19" серпня 2026 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючої судді - Лисиченко С.М.,
за участю секретаря судового засідання - Кот Я.А.,
представника відповідачки - адвоката Холодова Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» - Вірютіної О.В. про залишення без розгляду позовної заяви Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за опалення та гарячу воду в частині пред`явлених позовних вимог до ОСОБА_1 ,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Київського районного суду м.Харкова перебуває на розгляді в порядку спрощеного позовного провадження цивільна справа за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за опалення та гарячу воду.
19.08.2026 представником позивача КП «Харківські теплові мережі» - Вірютіною О.В. електронним шляхом подано до суду заяву про залишення без розгляду позовних вимог відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою уточнення кола відповідачів. В частині стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник позивача КП «Харківські теплові мережі» у судове засідання, призначене на 19.08.2026, не з`явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся судом у встановленому законом порядку. Представником позивача Вірютіною О.В. подано до суду заяву з проханням розглядати справу без її участі.
Представник відповідачки ОСОБА_2 - адвокат Холодов Л.Ю. у судовому засіданні при розгляді заяви представника позивача покладався на розсуд суду.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання, призначене на 19.08.2026, не з`явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся судом у встановленому законом порядку. Причини неявки суду невідомі.
Суд, вислухавши думку представника відповідачки, вивчивши подану заяву та дослідивши матеріали, які були додані до позовної заяви, приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно зі ст.2 та ч.1 ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Водночас порядок звернення до суду, а також здійснення судового провадження у цивільній справі регламентовано відповідними нормами процесуального права - ЦПК України.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
При цьому відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, з наведеного слідує, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом, до підсудності якого вона віднесена. Особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя .
Згідно із положеннями ст.175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Визначення відповідача/відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача.
Відповідно до п.5 ч.3 ст.2 ЦПК України одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, суть якого визначена у ст.13 цього Кодексу та полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (ст.48 ЦПК України).
Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивачазамінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (ст.51 ЦПК України).
Пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 300/808/19 (провадження № 61-11144св22), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 грудня 2023 року в справі № 363/2300/20 (провадження № 61-6922св23), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 грудня 2023 року в справі № 753/8710/21 (провадження № 61-6090св23)).
Отже, положення ст.51 ЦПК України, зміст яких є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню, не наділяють суд першої інстанції повноваженнями виключати одного з відповідачів зі складу сторін у справі без одночасної заміни його належним відповідачем. Таким чином, виключення відповідача зі складу сторін без його заміни є процесуально недопустимим незалежно від того, чи вчиняється така процесуальна дія за клопотанням позивача, чи з ініціативи суду. Постановлення судом ухвали про виключення відповідача зі складу сторін без вирішення питання про його заміну свідчило б про вихід суду за межі процесуальних повноважень, визначених статтею 51 ЦПК України.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеною у постанові від 16 лютого 2024 року у справі № 902/1331/22.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 641/893/16-ц, у якій зазначено, що за відсутності ухвали суду про заміну неналежного відповідача, закриття провадження у справі в частині позовних вимог до відповідного відповідача або залишення позову без розгляду в цій частині сам по собі факт прийняття судом уточненої позовної заяви не змінює процесуального статусу такого відповідача. Зміна статусу відповідача в інший спосіб не відповідає вимогам процесуального закону.
Тобто позивач має право виключити неналежного відповідача зі складу сторін шляхом подання заяви про відмову від позову та закриття провадження у справі в частині позовних вимог до відповідного відповідача або про залишення позову без розгляду в цій частині.
При вирішенні питання щодо залишення без розгляду позовної заяви Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за опалення та гарячу воду в частині пред`явлених позовних вимог до ОСОБА_1 суд виходить з того, що визначення кола відповідачів у справі відноситься до процесуальних повноважень позивача у справі.
Враховуючи викладене, суд вважає, що заява представника позивача про залишення позовної заяви без розгляду в частині пред`явлених позовних вимог до ОСОБА_1 , не суперечить закону, не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб, а тому підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись п.5 ч.1 ст.257, 258, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Заяву представника позивача Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» - Вірютіної О.В. - задовольнити.
Позовну заяву Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 - залишити без розгляду.
Продовжити розгляд справи за позовною заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за опалення та гарячу воду.
Роз`яснити позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://ki.hr.court.gov.ua.
Суддя - С.М. Лисиченко