Номер провадження 2-з/754/101/26
Справа № 755/11119/26
У Х В А Л А
Іменем України
20 серпня 2026 року Суддя Деснянського районного суду міста Києва Зотько Т. А., розглянувши заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Морозова Михайла Вікторовича про забезпечення позову,
В С Т А Н О В И В:
14.07.2026 року ОСОБА_1 в особі адвоката - Мороза М. В. звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на 89/100 часток квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка входить до складу спадщини після смерті ОСОБА_2 (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та заборони приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Нікітенко Юлії Миколаївні та будь-яким іншим нотаріусам видавати свідоцтва про право на спадщину щодо 89/100 часток квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що належали ОСОБА_2 , до вирішення судового спору по суті. Заборонити суб`єктам державної реєстрації прав та приватним/державним нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вказаних 89/100 часток квартири. Заява обґрунтована тим, що незважаючи на те, що позовна заява перебуває на стадії підготовки, існує неминуча та критична загроза втрати спадкового майна, яка вимагає негайного втручання суду. Основним активом спадщини є 89/100 часток квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана квартира була первинно придбана нами у 2007 році під час нашого з померлою спільного проживання однією сім`єю (понад 30 років) і належала нам у рівних долях (по 1/2 частки кожному). Згодом, у 2022 році, з метою уникнення життєвих ризиків, за внутрішньосімейною домовленістю я формально (фіктивно) переоформив свою частку на цивільну дружину (на 39/100) та її матір. Якби мені було відомо про існування заповіту від 2005 року, за яким я позбавляюся всього, я б ніколи не укладав угоду у 2022 році. Наразі між заявником та відповідачами триває масштабний багатовекторний судовий спір щодо повернення цього майна. Таким чином, статус 89/100 часток квартири наразі є об`єктом двох активних судових розглядів. У разі скасування заповіту я також матиму право претендувати на це майно як спадкоємець за законом. Разом з тим, у приватного нотаріуса Нікітенко Ю.М. заведена спадкова справа № 6/2026. Законодавчо встановлений шестимісячний строк для прийняття спадщини сплив 08 липня 2026 року. Таким чином, вже сьогодні відповідачі 1 та 2 мають законне право вимагати від нотаріуса видачі їм свідоцтв про право на спадщину за оспорюваним заповітом. Розуміючи невідворотність судових процесів та намагаючись уникнути повернення майна, відповідачі, отримавши свідоцтва на 89/100 часток квартири, гарантовано здійснять її негайне відчуження (продаж або дарування третім особам). А відтак, на підставі викладеного, заявник звернувся до суду з даною заявою.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 20.07.2026 вищевказану заяву передано на розгляд за територіальною підсудністю до Деснянського районного суду м. Києва.
18.08.2026 справа надійшла до Деснянського районного суду м. Києва.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2026 розгляд даної судової справи визначено здійснювати судді Зотько Т. А.
Суд, дослідивши заяву про забезпечення позову, всебічно з`ясувавши обставини, на які заявник посилається як на підставу вимог своєї заяви, дійшов наступного висновку.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Згідно з ч. ч. 1 та 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України та до них належать: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Як вбачається з копії ухвали судді Деснянського районного суду м. Києва Буші Н. Д. від 24.07.2026 року заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Морозова Михайла Вікторовича про забезпечення позову задоволено та накладено арешт на 89/100 часток квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка входить до складу спадщини після смерті ОСОБА_2 (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ); накладено заборону приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Нікітенко Юлії Миколаївні видавати свідоцтва про право на спадщину щодо 89/100 часток квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що належали ОСОБА_2 , до вирішення судового спору по суті; заборонено суб`єктам державної реєстрації прав та приватним/державним нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вказаних 89/100 часток квартири.
Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Згідно з ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства; відсутній предмет спору; набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами; позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом; сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом; суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 186 цього Кодексу; настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
За таких обставин, з врахуванням того, що судом вже розглянуто аналогічне питання про забезпечення позову за заявою ОСОБА_1 та постановлена відповідна ухвала, суд дійшов висновку про закриття провадження по розгляду заяви про забезпечення позову.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 149-153, 255, 352-355 ЦПК України, суддя
У Х В А Л И В:
Провадження по розгляду заяви представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Морозова Михайла Вікторовича про забезпечення позову - закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення.
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали суду.
Повний текст ухвали виготовлено 21.08.2026.
Суддя: Т. А. Зотько