Справа № 161/8026/25 Головуючий у 1 інстанції:
Провадження № 22-з/802/70/26 Доповідач: Здрилюк О. І.
ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
21 серпня 2026 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Здрилюк О. І.,
суддів - Бовчалюк З. А., Карпук А. К.,
розглянувши заяви позивача ОСОБА_1 , подану від його імені представником ОСОБА_2 , та відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Конкурент» про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Конкурент» про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Конкурент» на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 квітня 2026 року,
В С Т А Н О В И В :
Постановою Волинського апеляційного суду від 12 серпня 2026 року рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 квітня 2026 року та додаткове рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 травня 2026 року скасовано.
Позов задоволено частково.
Визнано недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію про те, що ОСОБА_3 був звільнений з роботи в будівельній компанії за розкрадання грошей, опубліковану на вебсайті відповідача в мережі Інтернет у трьох різних публікаціях.
Покладено на відповідача обов`язок спростувати зазначену інформацію.
Стягнуто з відповідача на користь позивача 10 000 грн моральної шкоди.
Стягнуто з позивача на користь відповідача 26 675,14 грн різниці у судових витратах.
17 серпня 2026 року до Волинського апеляційного суду надійшли заяви позивача та відповідача про ухвалення додаткового рішення.
Представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 100 000 грн та в суді апеляційної інстанції - 50 000 грн.
Відповідач просив стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 42 000 грн в суді першої інстанції та 30 000 грн в суді апеляційної інстанції.
У зв`язку з тим, що сторони заявляють про ухвалення судом апеляційної інстанції додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат, то відповідно до правил, встановлених ч. 3 ст. 270 ЦПК України, суд здійснює розгляд таких заяв без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 5 ст. 268, ст. 381 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Вивчивши подані заяви, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд доходить висновку, що у задоволенні заяв про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу необхідно відмовити з таких підстав.
На підставі пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За змістом пункту 12 частини 3 статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини 1 і 2 статті 133 ЦПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з частиною 13 статті 141, підпунктом «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції має вирішити питання щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Апеляційним судом апеляційну скаргу відповідача задоволено частково, а рішення суду першої інстанції - скасовано та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову.
Судом апеляційної інстанції у постанові від 12 серпня 2026 року також здійснено розподіл судових витрат, у тому числі і витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем під час розгляду справи судом першої інстанції.
Тому у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення суду про стягнення витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції необхідно відмовити.
Заява відповідача про відшкодування витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції також не підлягає до задоволення, оскільки в першому процесуальному документі, поданому відповідачем у цій справі - відзиві на позовну заяву відповідач нічого про такі витрати, намір їх відшкодування та орієнтовний розмір не зазначав, як і не заявляв перед судовими дебатами в суді першої інстанції про намір подання відповідних документів у визначений законом строк.
Щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу сторін в суді апеляційної інстанції, то заяви сторін в цій частині не підлягають до задоволення з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2024 року у справі № 285/5547/21 суд зазначив, що у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2024 року у справі № 346/2744/21.
При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).
Таким чином, необхідною обставиною для ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат є неможливість подання стороною доказів, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі.
В апеляційній скарзі на рішення суду в цій справі представник відповідача Андріяш Н. В. заявила, що попередньо очікувана відповідачем сума судових витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції становить 30 000 грн, про що буде підтверджено у встановленому законом порядку та просила стягнути з позивача на користь відповідача понесені ним судові витрати у справі.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача Габрильчук Є. В. не заявив про зменшення заявлених відповідачем до стягнення судових витрат та вказав, що очікувана позивачем сума судових витрат в суді апеляційної інстанції становить 30 000 грн і що така сума буде підтверджена у встановленому ст. 141 ЦПК України порядку, просив стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу в справі у розмірі 30 000 грн.
Під час судових дебатів представник позивача зробив заяву в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, докази чого будуть подані до суду упродовж 5 днів з дня ухвалення судового рішення.
Ні в апеляційній скарзі, ні у відзиві на апеляційну скаргу сторонами не зазначено взагалі про існування будь-яких поважних причин неможливості подання разом зі скаргою та відзивом, чи до закінчення судових дебатів у справі доказів, що підтверджують розмір понесених ними судових витрат на правничу допомогу.
У судовому засіданні представник позивача у судових дебатах також зазначив про подання доказів про понесення витрат на професійну правничу допомогу відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України. Про будь-які поважні причини неможливості подання цих доказів до судових дебатів не озвучив.
Подані сторонами 17.08.2026 заяви про ухвалення додаткового рішення також не обґрунтовані поважними причинами неможливості подання доказів до судових дебатів.
До своїх заяв сторони додали договори та/або додаткові угоди про надання правничої допомоги, які складено до ухвалення апеляційним судом 12.08.2026 судового рішення у цій справі (від 13.12.2024, 05.06.2026 та 21.07.2026 - укладені з позивачем; від 28.05.2026 - укладено з відповідачем) і в яких уже визначено ціну договору - фіксовані розміри гонорару за надання правничої допомоги в суді апеляційної інстанції, перелік послуг та порядок проведення оплати - відповідно 20 банківських днів /позивач/ і 30 календарних днів /відповідач/ після ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Також додано акти приймання-передачі виконаних робіт, у яких відсутній перелік тих послуг, які неможливо було вказати з поважних причин до судових дебатів, з урахуванням уже визначеного фіксованого розміру гонорару та узгодження відтермінування його сплати після ухвалення судового рішення.
Ураховуючи наведене, а саме те, що заяви як позивача, так і відповідача про ухвалення додаткового рішення не обґрунтовані поважними причинами неможливості подання доказів, що підтверджують розмір понесених ними судових витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції до закінчення судових дебатів у справі, такі поважні причини не встановлено і судом апеляційної інстанції, надані докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із визначенням фіксованого розміру винагороди могли бути подані до закінчення судових дебатів, а тому в ухваленні додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 246, 270, 381 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Відмовити у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 , поданої від його імені представником ОСОБА_2 , та заяви відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Конкурент» про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий - суддя
Судді