Справа № 127/14927/26
Провадження № 22-ц/801/2378/2026
Категорія: 42
Головуючий у суді 1-ї інстанції Воробйов В. В.
Доповідач :Оніщук В. В.
УХВАЛА
21 серпня 2026 року Справа № 127/14927/26 м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі судді - доповідача Оніщук В. В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 31 липня 2026 року,
в с т а н о в и в:
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 31 липня 2026 року позов АТ «Таскомбанк» було задоволено та вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача:
- заборгованість за кредитним договором №002/24321544-CK_SB від 18 січня 2024 року в розмірі 34 622,65 грн станом на 27 листопада 2025 року;
- заборгованість за кредитним договором №002/24319633-SР від 18 січня 2024 року в розмірі 82 899,42 грн станом на 27 листопада 2025 року;
- судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.
Не погодившись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 16 серпня 2026 року через систему «Електронний суд» подала апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Також у апеляційній скарзі ОСОБА_1 заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у цій справі.
Дослідивши апеляційну скаргу, апеляційний суд приходить до висновку про залишення її без руху.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 356 ЦПК України у апеляційній скарзі має бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
Згідно із п. 2 ч. 4 ст. 356 ЦПК України у разі подання апеляційної скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Втім вказаних вимог процесуального закону скаржниця не виконала.
Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлюється ЗУ «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (із змінами і доповненнями).
Відповідно до частини першої статті 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Подаючи позов у 2026 році, позивач як юридична особа заявляв одну вимогу майнового характеру.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» ставка судового збору за подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак, з урахуванням заявленої ціни позову у розмірі 117 522,07 грн, прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2026 році, встановленого ЗУ «Про Державний бюджет України на 202 рік» у розмірі 3 328 грн, позовна заява мала бути оплачена судовим збором у розмірі 3 328 грн.
За правилами підпункту 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
При цьому апеляційний суд зауважує, що сплата позивачем судового збору за подання позовної заяви у електронній формі із застосуванням коефіцієнту 0,8 відповідно ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» не впливає на розмір ставки судового збору, який підлягає сплаті особою, яка подає апеляційну скаргу на відповідне судове рішення у паперовій формі.
Отже, подана апеляційна скарга має бути оплачена судовим збором у розмірі 3 993,60 грн (3 328 грн х 150% х 0,8).
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно з ч. 3 ст. 136 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до п. 9 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» в ід сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Згідно із ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Отже, суд наділений повноваженнями зменшити тягар судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас конструкція наведених правових норм дає підстави для висновку, що зменшення судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов`язком суду, а саме його повноваженням як формою суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.
До того ж стосовно сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе зменшення судових витрат, яких зазнає сторона.
Зокрема, особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану, за наявності підстав, з якими закон пов`язує можливість реалізації судом повноважень зменшити розмір судових витрат стосовно сплати судового збору, якого зазнає сторона. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.
При цьому, ЦПК України покладає на суд обов`язок розглянути заявлені сторонами клопотання та з врахуванням кожного окремого випадку навести мотиви щодо їх задоволення чи відмови у їх задоволенні відповідно до норм чинного законодавства.
З аналізу ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Визначення судом майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Княт проти Польщі» від 26 липня 2005 року; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» від 26 липня 2005 року).
При розгляді справ ЄСПЛ встановлює, чи був, з однієї сторони, дотриманий баланс між інтересом держави у стягненні судового збору за розгляд справи, та з іншої - правом заявника на доступ до правосуддя, зокрема, правом представити свою позицію по суті та захистити інтереси в суді; для того, щоб гарантувати такий справедливий баланс, та, власне, зберегти безперебійне функціонування судової системи, суди мають можливість звільнити від судового збору тих заявників, які можуть довести свою погану фінансову ситуацію («Шишков проти росії», № 26746/05, п. 111). Крім того, на переконання ЄСПЛ, при оцінюванні розміру судового збору слід обов`язково враховувати питання фінансової спроможності заявника його сплатити, а також обставини конкретної справи та стадію провадження (Креуз проти Польщі, № 28249/95, п. 60); підставою для рішення суду про звільнення від сплати судового збору може бути майновий (фінансовий) стан особи («ФК «Мретебі» проти Грузії» № 38736/04, п. 47).
З викладеного слідує, що саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати; обов`язок сплатити судові збори, встановлені відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
Безпідставне звільнення від сплати судового збору є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом.
У клопотанні про відстрочення сплати судового збору ОСОБА_1 зазначає, що сплата судового збору на цьому етапі є для неї фінансово обтяжливою.
Проте на підтвердження такої обставини не надає жодних доказів, які свідчили про те, що розмір судового перевищує п`ять відсотків доходу скаржниці за попередній 2025 календарний рік, або ж інших документів, передбачених ст. 8 ЗУ «Про судовий збір».
Відтак апеляційний суд виснує, що стороною не доведено наявності підстав для відстрочення їй сплати судового збору за подання апеляційної скарги, а тому клопотання ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Також відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 356 ЦПК України у разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Частиною 7 ст. 43 ЦПК України визначено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Проте у порушення вказаних норм процесуального закону ОСОБА_1 не долучила до апеляційної скарги доказів надсилання її копії з додатками позивачу.
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до ч. 6 ст. 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Ураховуючи викладене, оскільки апеляційна скарга не відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу України, з метою недопущення порушення права ОСОБА_1 на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та позбавлення доступу до правосуддя, подану апеляційну скаргу слід залишити без руху для усунення її недоліків, а саме для надання:
- документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору або його зменшення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, відповідно до закону;
- апеляційної скарги у новій редакції із зазначенням повного найменування (для юридичних осіб) або імені (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);
- доказів надсилання копії апеляційної скарги у новій редакції та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу;
Реквізити для сплати судового збору:
отримувач: ГУК у Він. обл./м. Вінниця/ 22030101
код ЄДРПОУ: 37979858,
Банк: Казначейство України (ЕАП)
МФО: 899998
рахунок № [рахунок приховано].
На підставі викладеного, керуючись ст. 185, 356, 357, 358 ЦПК України,
п о с т а н о в и в:
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 31 липня 2026 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 31 липня 2026 року залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз`яснити, що у разі невиконання зазначених вимог у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.
Витребувати з Вінницького міського суду Вінницької області цивільну справу №127/14927/26 за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду В. В. Оніщук