21.08.26
22-ц/812/2055/26
Миколаївський апеляційний суд
Справа № 468/343/26
Провадження № 22-з/812/2055/26
У Х В А Л А
21 серпня 2026 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого - Яворської Ж.М.
суддів: Базовкіної Т.М., Царюк Л.М.,
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк», подану представником Македоном Олександром Андрійовичем на рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 07 липня 2026 року, ухвалене у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2026 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
Рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 07 липня 2026 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 11.11.2023 у розмірі 40 242,01 грн та 1923,58 грн понесених судових витрат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, АТ «Універсал Банк» через свого представника Іваницьких Юлію Володимирівну 03 серпня 2026 року подало апеляційну скаргу, у якій посилаючись на помилковість висновків суду першої інстанції стосовно неправомірності включення сум списаних відсотків до складу заборгованості за тілом кредиту, здійснення перерахунку процентів річних просила скасувати рішення суду першої інстанції частково, а саме в частині відмови у задоволені решти вимог та ухвалити в цій частині нове судове рішення про стягнення заборгованості у розмірі 29 383 грн 91 коп.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 10 серпня 2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ «Універсал Банк», яка подана представником Іваницьких Юлією Володимирівною. Витребовано матеріали цієї цивільної справи.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, інший представник АТ «Універсал Банк» Македон Олександр Андрійович 11 серпня 2026 року (сформована в системі "Електронний суд" 10 серпня 2026 року) подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального та неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють особливості укладання за допомогою інформаційно-комунікаційних систем договору, просив поновити АТ «Універсал Банк» строк на апеляційне оскарження вказаного рішення, зважаючи на отримання оскаржуваного рішення 09 липня 2026 року, та скасувати рішення суду в частині відмови у задоволені позовних вимог та ухвалити в цій частині нове судове рішення про стягнення заборгованості.
14 серпня 2026 року судом апеляційної інстанції відкрито провадження у справі за вказаною апеляційною скаргою.
18 серпня 2026 року до Миколаївського апеляційного суду надійшла цивільна справа №468/343/26 за позовом АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу подану представником АТ «Універсал Банк» - Македоном Олександром Андрійовичем необхідно залишити без розгляду зважаючи на таке.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Статтею 354 ЦПК України визначено строк на апеляційне оскарження.
Пунктом 5 частини другої та частиною четвертою статті 43 ЦПК України визначено, що учасники справи зобов`язані надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Добросовісність учасників судового процесу, зокрема, полягає у тому щоб при обізнаності з судовими процедурами, правами та обов`язками, правилами поведінки виконувати усі правила та приймати заходи до обізнаності про хід судового процесу при дотриманні судовими органами обов`язку про інформувати про такі процедури та процедурні рішення.
Інша поведінка за певних обставин може свідчити про зловживання особою своїми правами.
Положеннями частини другої статті 44 ЦПК України конкретизовано, які саме дії учасників справи, залежно від конкретних обставин, суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства.
У постанові від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц (провадження № 14-92 цс 19) Велика Палата Верховного Суду наголосила, що за змістом частини другої статті 44 ЦПК України перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (частина третя статті 44 ЦПК України).
Положеннями частини четвертої статті 44 ЦПК України на суд покладено обов`язок вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини (надалі - ЄСПЛ), практика якого застосовується судом як джерело права (частина четверта статті 10 ЦПК України, стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини») зауважував, що доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута. Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, скарга може бути відхилена як така, що подана зловмисно, якщо вона свідомо ґрунтувалася на неправдивих фактах (див., зокрема, рішення ЄСПЛ від 16 вересня 1996 року у справі «Акдівар та інші проти Туреччини» («Akdivar and Others v. Turkey»); від 2 травня 2006 у справі «Керечашвілі проти Грузії» («Keretchashvili v. Georgia»), або якщо Суду було подано неповну і, отже, оманливу інформацію (див., приміром, рішення ЄСПЛ від 10 квітня 2012 р. у справі «Бекаурі проти Грузії» («Bekauri v. Georgia»); від 9 червня 2006 року у справі «Хюттнер проти Німеччини» («Huttner v. Germany»).
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.09.2025 у справі № 601/485/23. ВП ВС зазначено, що у випадку, коли після відкриття апеляційного провадження та поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, суд установить, що процесуальний строк був поновлений на підставі наданих заявником недостовірних (неправдивих) відомостей (зокрема про дату отримання копії оскаржуваного рішення) і такі дії спрямовані на неправомірне отримання процесуального права на апеляційне оскарження поза межами встановлених законом строків, слід повернути апеляційну скаргу апелянту.
Як убачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення ухвалено Снігурівським районним судом Миколаївської області 07 липня 2026 року, повний текст якого складено 07 липня 2026 року.
Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки про доставку електронного документу, судом першої інстанції оскаржуване рішення було надіслано до електронного кабінету представникам АТ «Універсал Банк» одержувачу Іваницьких Юлії Володимирівні, яка приймала участь у справі, Мєшніку Костянтину Ігоровичу, який підписав позов, надав відповідь на відзив та безпосередньо до електронного кабінету АТ «Універсал Банк» 09 липня 2026 року.
03 серпня 2026 року представник АТ «Універсал Банк» Іваницьких Юлія Володимирівна, в межах строку на апеляційне оскарження, подала до Миколаївського апеляційного суду через систему «Електронний суд» апеляційну скаргу на вищевказане рішення. Судовий збір було сплачено за платіжною інструкцією №CF_152271 від 23 липня 2026 року.
Апеляційна скарга, яка подана представником АТ «Універсал Банк» Македоном Олександром Андрійовичем була отримана Миколаївським апеляційним судом 11 серпня 2026 року (сформована у системі «Електронний суд» 10 серпня 2026 року).
Обґрунтовуючи підстави для поновлення строку представник АТ «Універсал Банк» Македон Олександр Андрійович посилався на отримання позивачем оскаржуваного рішення суду 09 липня 2026 року.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 14 серпня 2026 року поновлено строк АТ «Універсал Банк» на подачу апеляційної скарги та відкрито апеляційне провадження.
Тобто на час подання вказаної апеляційної скарги та відкриття провадження апеляційного провадження за цією апеляційною скаргою Миколаївським апеляційним судом було відкрито апеляційне провадження за скаргою АТ «Універсал Банк», яка подана представником Іваницьких Юлією Володимирівною у строки визначені процесуальним законом, з врахуванням того, що вона отримала копію рішення суду тоді коли і інший представник позивача, та безпосередньо АТ « Універсал Банк» 09липня 2026 року.
Стаття 364 ЦПК України передбачає, що особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження (частина 1).
У разі доповнення чи зміни апеляційної скарги особа, яка подала апеляційну скаргу, повинна надати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до апеляційної скарги іншим учасникам справи, в іншому випадку суд не враховує такі доповнення чи зміни. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу (частина 2).
Отже, за вказаних норм процесуального закону можна дійти висновку, що учасник справи може оскаржити рішення суду шляхом подання апеляційної скарги, однак приписи останнього не містять можливості подання декількох апеляційних скарги на одне й те ж рішення суду, одним і тим же учасником справи.
Європейський суд з прав людини зауважував, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).
Право на апеляційний перегляд судових рішень нерозривно пов`язане з обов`язком дотримання процесуального закону щодо порядку, строків та умов реалізації цього права. Процесуальні обов`язки в цій частині є однаковими для всіх учасників судового процесу, що відповідає принципу рівності сторін та забезпечує дотримання засад цивільного судочинства.
Зважаючи на викладене, апеляційний суд вважає, що право на апеляційне оскарження позивачем АТ «Універсал Банк» вже реалізовано шляхом подання апеляційної скарги, підписаної представником Іваницьких Юлією Володимирівною за наслідками якої відкрито апеляційне провадження (ініційовано процес), а чинне законодавство не містить інструменту реалізації та розгляду ще однієї апеляційного скарги від того самого учасника справи, але за підписом іншого представника, та ще й з викладенням нових доводів щодо незгоди з оскаржуваним рішенням суду. Подану апеляційну скаргу може бути доповнено або змінено в межах строку на апеляційне провадження.
Подання апеляційної скарги апелянтом ( представник Македон Олександр Андрійович) ще однієї апеляційної скарги з пропуском строку та із зазначенням у клопотанні про його поновлення, за обізнаності останнього про подання апеляційної скарги іншим представником апелянта (Іваницьких Юлією Володимирівною) є безпідставним та спрямоване на неправомірне отримання процесуального права на апеляційне оскарження поза межами встановлених законом строків та з викладенням нових доводів щодо незгоди з рішенням суду першої інстанції і є обставинами, що аналогічні до тих, які у частині другій статті 44 ЦПК України визначені як дії, що суперечать завданню цивільного судочинства (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 10 вересня 2025 року у справі № 601/485/23 (пункт 78)).
На підтвердження обізнаності представника ОСОБА_2 про подання апеляційної іншим представником є долучення ним до поданої ним же апеляційної скарги платіжної інструкції №CF_152271 від 23 липня 2026 року про сплату судового збору, яка була долучена представником Іваницьких Юлією Володимирівною при зверненні з апеляційною скаргою за її підписом.
Оцінюючи звернення АТ «Універсал Банк» із апеляційною скаргою після спливу строку з дня ухвалення рішення суду першої інстанції на предмет наявності підстав для визнання таких дій зловживання процесуальними правами, колегія суддів враховує усталену позицію Верховного Суду про те, що процесуальному праву притаманний принцип процесуальної доброї совісті. Принцип процесуальної доброї совісті навряд чи має толерувати непостійність учасників процесу, а навпаки покликаний забезпечити послідовну поведінку учасників спору. Адже суд не є місцем для "безцеремонної процесуальної гри" (подібні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 30 травня 2024 року у справі № 229/7156/19, від 22 січня 2025 року у справі № 757/22295/17-ц, постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 04 листопада 2024 року у справі № 532/1550/23).
Доволі важко провести межу між правомірною реалізацією особою процесуальних прав і зловживанням правами, оскільки зовні вони виглядають однаково. Основним критерієм для висновку про визнання дій зловживанням процесуальними правами є їх невідповідність завданню цивільного судочинства, яким є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Близькі за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 січня 2022 року у справі № 911/2737/17.
Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/1873/17).
Вчинення АТ «Універсал Банк» одних і тих самих вищевказаних процесуальних дій (подача двох апеляційних скарг) суперечить основним засадам (принципам) цивільного судочинства (пункт 11 частини 3 статті 2 ЦПК України), а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга вказаної статті).
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що подання ще однієї апеляційної скарги апелянтом АТ «Універсал Банк» на те саме рішення суду, але за підписом іншого представника свідчить про відсутність потреби у відповідній дії в рамках цієї справи, і таке не спрямоване на ефективний захист прав, свобод та інтересів апелянта, а є метою досягнення намірів доповнити аргументами попередню апеляційну скаргу, а тому суперечить завданню цивільного судочинства та є зловживанням процесуальними правами.
Неналежна організація процесу із оскарження судових рішень з боку апелянта АТ «Універсал Банк», його власне/помилкове розуміння процесуальної ситуації, є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настають у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю апелянта за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків.
Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що дії АТ «Універсал Банк» є зловживанням процесуальними правами, що суперечать завданню цивільного судочинства, а тому, апеляційну скаргу АТ «Універсал Банк», подану представником Македоном Олександром Андрійовичем на рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 07 липня 2026 року необхідно залишити без розгляду.
Керуючись статтями 2, 44, 260, 261, 357, 381 ЦПК України, суд
У х в а л и в:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк», подану представником Македоном Олександром Андрійовичем на рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 07 липня 2026 року залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий Ж.М. Яворська
Судді Т.М. Базовкіна
Л.М. Царюк
Повний текст ухвали складено 21 серпня 2026 року.