КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
20 серпня 2026 року м. Київ № 320/32600/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши в електронній формі позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві про визнання незаконним звільнення та поновлення на публічній службі,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції у місті Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві від 25.06.2026 № 1005 о/с «Про особовий склад» у частині звільнення ОСОБА_2 зі служби в Національній поліції України на підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію»;
- зобов`язати Головне управління Національної поліції у м. Києві поновити ОСОБА_2 на службі в Національній поліції України на посаді оперуповноваженого оперативно-пошукового відділу управління карного розшуку Головного управління Національної поліції у м. Києві;
- стягнути з Головного управління Національної поліції у м. Києві на користь ОСОБА_2 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з дня звільнення - 25.06.2026, до дня поновлення на службі.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність: 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником): 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161. 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
За правилами частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною третьою статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною п`ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до приписів частини першої статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, що відносить її до публічної служби в розумінні пункту 17 частини першої статті 4 КАС України.
Оскільки пред`явлений позов стосується правовідносин, що пов`язані з проходженням позивачем публічної служби, для звернення до суду діє місячний строк, відлік якого розпочинається з часу, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національній поліції України (далі-Дисциплінарний статут НП), затверджений Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України».
Так, частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту НП передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності. У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Верховний Суд у постанові від 28.03.2024 по справі 420/22052/23 зазначає, що у випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут Національної поліції України.
При цьому при наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм, необхідно керуватися принципом Lex specialis (лат. - спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом Lex specialis derogat generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію (для цієї справи) загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальною.
У разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.
Саме такий підхід застосував Верховний Суд у постанові від 29.01.2019 року у справі №807/257/14. Крім того, про перевагу норм lex specialis над іншими загальними нормами зазначає у своїх рішеннях і Європейський суд з прав людини (п. 69 рішення у справі "Ніколова проти Болгарії" № 7888/03 тощо).
У свою чергу, під темпоральними (часовими) колізіями слід розуміти такі колізії, що виникають внаслідок видання в різний час з того ж самого питання принаймні двох норм права.
Правила конкуренції, крім вищезазначеного, можуть випливати з часової послідовності прийняття норм. За загальним правилом, нова норма припиняє дію старої норми, якщо вони суперечать одна одній (lex posterior derogat legi priori). У співвідношенні між звичайними законами, які суперечать один одному, "молодша норма" припиняє суперечливу до неї "старшу": цей підхід виходить з того, що існуюче право при виданні нової норми може бути змінене без особливих проблем.
Тобто, у контексті цього судового спору застосуванню підлягає Дисциплінарний статут Національної поліції України, що затверджений Законом України і яким передбачені порядок та строки оскарження дисциплінарного стягнення.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах 25 січня 2024 року у справі №260/4067/23, від 08 лютого 2023 року у справі №120/7567/22, від 31 жовтня 2023 року у справі №400/5692/22, від 31 жовтня 2023 року у справі №340/4394/22, від 30 листопада 2023 року у справі №500/1224/23.
Враховуючи те, предметом оскарження у цій справі, є наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві від 25.06.2026 №1005 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в Національній поліції України на підставі пункту 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
При цьому, суд зауважує, що присічним строком для судового оскарження наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві від 25.06.2026 №1005 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в Національній поліції України на підставі пункту 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» для позивача є 10.07.2026
Водночас, з адміністративним позовом позивач звернувся до суду лише 10.08.2026, отже, позивач пропустив передбачений ч. 4 ст. 31 Дисциплінарного статуту НП строк оскарження наказу.
Також, у позовній заяві позивач стверджує про те, що спірний наказ він отримав 15.07.2026 засобами поштового зв`язку.
Навіть, за таких умов, присічним строком для судового оскарження спірних наказів є 30.07.2026.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суд зауважує, що доводів, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права позивачем суду не наведено.
З урахуванням викладеного, причини порушення строку звернення до суду визнаються неповажними, а тому позивачу необхідно вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду та надати інші наявні у нього докази в обґрунтування поважності підстав такого пропуску.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків, шляхом надання заяви на усунення недоліків позовної заяви із зазначенням та обґрунтуванням поважності інших причин пропуску строку звернення з цим адміністративним позовом до суду та докази поважності причин його пропуску.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд
у х в а л и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Лисенко В.І.