ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
21 серпня 2026 року м. Дніпро справа № 280/11621/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Коршуна А.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.09.2025 року у справі № 280/11321/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, за участю представника позивача Савіцького Романа Євгенійовича та представника відповідача Лиманюк Мар`яни Миколаївни,-
ВСТАНОВИВ:
16 грудня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 15.10.2024, яким відмовлено ОСОБА_2 у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до загального страхового ОСОБА_2 стажу період навчання - з 01.09.1995 - 19.06.1997, та період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - ІНФОРМАЦІЯ_1 - 10.02.2001 та повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 08.10.2024, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Позов обгрунтовано тим, що відповідач протиправно відмовив ОСОБА_3 в призначені пенсії за віком на пільгових умовах.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08.09.2025 року у справі № 280/11321/24 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, за участю представника позивача Савіцького Романа Євгенійовича та представника відповідача Лиманюк Мар`яни Миколаївни - задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 ОСОБА_2 (рішення № 084050019920 від 15.10.2024). Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до загального страхового стажу позивача період навчання з 01.09.1995 по 19.06.1997 та період догляду за дитиною з 10.02.1998 по 10.02.2001. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах з 08.10.2024, з урахуванням доплат та індексації відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 400/6254/24.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Позивач працювала в умовах, передбачених Списком № 1 (підземні роботи, особливо шкідливі умови), має загальний стаж понад 33 роки, пільговий стаж понад 16 років. Звернулася до відповідача 08.10.2024 із заявою про призначення пільгової пенсії, посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020, яке скасувало підвищення пенсійного віку з 2015 року. Отримала відмову через недосягнення 50-річного віку та відсутність атестації робочих місць за деякими періодами.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону № 1058 виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Статтею 5 Закону № 1058-IV визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно- правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина 2 статті 24 Закону №1058-IV).
Згідно з частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Положеннями частини 4 статті 24 Закону №1058-IV встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно з положеннями статті 48 Кодексу законів про працю України визначено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Отже, належним чином оформлені записи в трудовій книжці є підставою для врахування відповідних періодів роботи до загального трудового стажу особи, а у разі відсутності таких записів або їх неповноти трудовий стаж має встановлюватися на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Суд першої інстанції встановив, що позивач 06.04.2024 звернулась до ГУ ПФУ в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком.
15.10.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на підставі заяви та наданих документів було винесено Рішення № 084050019920 про відмову в призначенні пенсії за віком щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1. З 01.01.2018 призначення пільгових пенсій регулюється ст. 114 Закону № 1058-IV, яка вимагає 50 років віку для жінок за Списком № 1. Період навчання не зараховується, оскільки заклад не є професійним, а догляд за дитиною - через відсутність трудових відносин. Атестація робочих місць є обов`язковою після 21.08.1992, відповідальність за неї на роботодавці, але без неї стаж не підтверджується. Страховий стаж позивача 33 роки 1 місяць 28 днів, пільговий - 16 років 6 місяців 4 дні, але вік 46 років не дає права на пенсію.
Згідно з записами з трудової книжки НОМЕР_1 дата заповнення 25.06.1997 за спірні періоди роботи встановлено, що вони виконані без перекреслень, дати наказів не містять виправлень. Крім того, записи зроблені у чіткій послідовності та відповідності дати, номеру запису з посиланням на відповідний наказ, на підставі якого внесений відповідний запис, і завірені печаткою роботодавця.
За змістом пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відтак, уточнюючі довідки подаються виключно у випадках, відсутності трудової книжки або відсутності необхідних записів в ній, наявності неправильних або неточних записів. В той же час, підставою для неврахування стажу стала саме дата видання дубліката трудової книжки позивачу. При цьому будь-яких зауважень з боку відповідачів щодо записів, зроблених в трудовій книжці, немає.
Суд апеляційної інстанції не бере до уваги посилання відповідача в оскаржуваному рішенні як на підставу для не зарахування стажу позивачу, те, що період навчання не зараховується, оскільки заклад не є професійним.
Вирішуючи позовну вимогу про врахування періоду догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку до страхового стажу суд враховує таке.
Відповідно до частини 3 статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується також час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.
Згідно з частиною 2 статті 181 Кодексу законів про працю України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини третя та шоста статті 179 цього Кодексу) зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.
За змістом пункту 11 Порядку №637 час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі: свідоцтва про народження дитини або паспорта громадянина України (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть); документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала.
Таким чином, час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми до досягнення ними трирічного віку зараховується до страхового стажу та встановлюється на підставі свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть) та документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала.
Отже, до страхового стажу слід зарахувати період догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Зважаючи на наведене, доводи відповідача про недосягнення віку та відсутність атестації є необґрунтованими. Після рішення КСУ 23.01.2020 пенсійний вік для Списку № 1 відновлено до 50 років без поетапного підвищення, а атестація не є обов`язковою, якщо стаж підтверджений трудовою книжкою та довідками. Період навчання 1995 - 1997 роки зараховується як підготовка кадрів, а догляд за дитиною 1998 - 2001 роки - як пільговий стаж за ст. 56 Закону № 1788-XII. Загальний стаж позивача перевищує 20 років, пільговий - 7 років 6 місяців, вік 46 років не перешкоджає з урахуванням прецедентів про відновлення прав.
Отже, перевіривши в сукупності підстави відмови відповідача у призначенні пенсії за віком, що викладені в рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від № 084050019920 від 15.10.2024 суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для його скасування, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах з 08.10.2024, з урахуванням доплат та індексації відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 400/6254/24.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.09.2025 року у справі № 280/11321/24 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов
суддя А.О. Коршун