Справа № 2-7468/10
Провадження № 22-ц/801/2292/2026
Категорія:
Головуючий у суді 1-ї інстанції Король О. П.
Доповідач :Панасюк О. С.
УХВАЛА
24 серпня 2026 року Справа № 2-7468/10 м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Панасюка О. С., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Карнауха А. П. на ухвалу Ленінського районного судум. Вінниці у складі судді Короля О. П.від 04 листопада 2010 року про забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування шкоди,
встановив:
До Вінницького апеляційного суду надійшла ця апеляційна скарга, в якій одночасно ініціювалося питання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Ленінського районного судум. Вінниці від 04 листопада 2010 року.
Обґрунтовуючи поважність причини пропуску строку для подання апеляційної скарги адвокат Карнаух А. П. посилався на те, що ОСОБА_1 не брав участі у розгляді цієї справи, проте оскаржуваною ухвалою порушуються його права як власника майна, на яке накладено арешт. Про існування ухвали суду від 04 листопада 2010 року він не знав, її копія йому як власнику квартири не направлялася, у зв`язку з чим він був позбавлений можливості оскаржити її у встановлений законом строк.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 12 серпня 2026 року витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли до апеляційного суду 19 серпня 2026 року.
Вирішуючи питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження апеляційний суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 352 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу.
Такі ж положення містила стаття 292 ЦПК України у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваної ухвали.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 13 розділу XIII Перехідних положення ЦПК України судові рішення ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Статтею 294 ЦПК України (у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваної ухвали) визначено, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.
Згідно з частиною третьою статті 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Частиною першою статті 127 ЦПК України установлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Як видно з матеріалів справи 04 листопада 2010 року Ленінським районним судомм. Вінниці забезпечено позов ОСОБА_2 та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка в ухвалі суду зазначена як майно, що належить ОСОБА_3 .
Апеляційну скаргу на це судове рішення адвокат Карнаух А. П. в інтересах ОСОБА_1 , як особи, яка не брала участі в розгляді справи, подав 31 липня 2026 року, тобто більше ніж через 15 років після постановлення оскаржуваної ухвали.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не містить належного обґрунтування причини пропуску такого тривалого строку (понад 15 років) на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.
Сам лише факт подання апеляційної скарги особою, яка не брала участі у справі, за відсутності належного обґрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження не може вважатися беззаперечною підставою для поновлення такого строку та відкриття апеляційного провадження.
Крім того з матеріалів справи видно, що у грудні 2025 року адвокат Карнаух А. П. ознайомлювався з матеріалами цієї справи. За таких обставин заявник мав довести, з якого саме моменту ОСОБА_1 стало відомо про наявність оскаржуваного арешту та обґрунтувати тривалий період звернення до суду з апеляційною скаргою (з грудня 2025 року по липень 2026 року).
За змістом статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен при вирішенні питання щодо прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.
Безпідставне поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції.
Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження рішення (справи «Олександр Шевченко проти України» 26 квітня 2007 року, справа «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року).
Під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такі обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Поновлення процесуального строку зі спливом зазначеного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, може порушити принцип юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України»).
За таких обставин, вказані в заяві підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Ленінського районного суду м. Вінниці від 04 листопада 2010 року, наведені в апеляційній скарзі та клопотанні про поновлення строку, не є поважними, а тому апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Карнауха А. П. необхідно залишити без руху та надати заявнику строк для зазначення інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження з вказівкою про те, коли ОСОБА_1 дізнався про порушення свого права із зазначенням відповідних доказів, або обґрунтування причин неможливості дізнатися про порушення своїх прав.
За змістом статей 357, 185 ЦПК України апеляційний суд, встановивши, що апеляційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (частина третя статті 357 ЦПК України).
Керуючись статтями 185, 356, 357 ЦПК України апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Карнауха А. П. залишити без руху і надати строк для надання заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Ленінського районного судум. Вінниці від 04 листопада 2010 року, протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали.
Роз`яснити заявнику, що якщо заяву про поновлення строку не буде подано в зазначений строк або вказані ним підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. С. Панасюк