Справа № 947/37213/25
Провадження № 2/947/496/26
УХВАЛА
19.08.2026
Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого - судді Луняченка В.О. ,
За участю:
Представника позивача - Швець К.О.
Представника відповідача - Пороло М.М.
розглянувши заяву представника відповідача про прийняття зустрічного позову по цивільної справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного сумісного майна подружжя -
ВСТАНОВИВ:
Діючи в інтересах ОСОБА_1 , як її представник, адвокат Швець Катерина Олегівна 01.10.2025 звернулася до Київського районного суду м. Одеси з позовом про розподіл спільного сумісного майна подружжя, в якому просить здійснити поділ нерухомого майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя наступним чином: - визнати за ОСОБА_1 , право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 ; стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , грошову компенсацію вартості 1/2 частини майнових прав на квартиру АДРЕСА_2 », в розмірі 1 498 007, 36 грн.; стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , грошову компенсацію вартості 1/2 частини майнових прав на комору №24/4, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 » в розмірі 51 344,16 грн.; стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , грошову компенсацію вартості 1/2 частини майнових прав на паркомісце № 17В, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 » в розмірі 103 846, 85 гривень; стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , грошову компенсацію вартості 1/2 частини автотранспортного засобу HONDA CR-V, 2006 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 в розмірі 175 000,00 гривень.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільна справа було розподілена судді Луняченку В.О.
Після усунення недоліків , ухвалою від 18.12.2025 , суд відкрив провадження по справі у порядку загального позовного провадження.
09.07.2026 представником відповідача подано до суду зустрічна позовна заява та у підготовчому засіданні 19.08.2026 представник відповідача наполягав на її прийняття до спільного розгляду із первісним позовом.
Згідно поданої зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 просить суд визнати ОСОБА_1 такою, що втратила право користування квартирою за адресою: АДРЕСА_4 та усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні житлом шляхом виселення ОСОБА_1 із зазначеної квартири.
Представник позивача по первісному позову заперечувала проти прийняття зустрічного позову та подала письмові заперечення.
Цивільний процесуальний кодекс України ( далі ЦПК України ) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК України ).
Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч.1,2 та 4 ст. 10 ЦПК України ).
На підставі ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.1,2 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
28 грудня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 143/346/22, провадження № 61-10815св22 (ЄДРСРУ № 108262156) досліджував питання щодо доцільності, взаємопов`язаності та підстав спільного розгляду первісного та зустрічного позову.
Відповідно до процесуального закону одним із спеціальних прав відповідача є право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Зустрічний позов - це позов, який подає відповідач до позивача у тому самому судовому процесі задля захисту проти первісних позовних вимог.
Метою пред`явлення зустрічного позову є спільний розгляд позовів в інтересах процесуальної економії, а в ряді випадків - уникнення постановлення суперечливих судових рішень.
У постанові від 27 січня 2021 року у справі № 908/1688/20 Верховний Суд зазначив, що: "Зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або заліком, або спростуванням його частково чи повністю, або розглядом в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов`язаних вимог.
Зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін.
Зустрічний позов повинен бути взаємно пов`язаний з первісним. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому:
а) обидва позови взаємно пов`язані і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах;
б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватися; відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги; зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін;
в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом».
У постанові від 13 березня 2019 року у справі № 916/3245/17 (провадження № 12-13гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила про таке: "Ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.
Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом».
Отже, взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів та доцільність їх спільного розгляду може виявлятись у такому:
- повністю чи частково співпадають підстави обох позовів (фактичні обставини при цьому правові підстави цих позовів можуть бути різними;
- для підтвердження підстав позову сторонами (позивачем за первісним позовом і відповідачем за зустрічним) надані переважно або частково одні ті самі докази;
- вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись (при цьому предмети та підстави таких позовів можуть бути не пов`язаними, доцільність розгляду в одному провадженні спрямована на процесуальну економію, уникнення процедури примусового виконання одночасно двох судових рішень);
- задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову;
- спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору/спорів між сторонами (наведену правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 02.06.2022 справа № 922/4409/21).
У пунктах 43, 44 постанови від 20 березня 2019 року у справі № 910/2987/18 (провадження № 12-24гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред`явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов`язаності, а й доцільності їх спільного розгляду.
Аналогічні висновки Велика Палата Верховного Суду висловила у постановах №916/3245/17 від 13.03.2019, №916/542/18 від 12.06.2019.
Аналіз наведених правових висновків Верховного Суду свідчить, що право відповідача на подання зустрічного позову не є абсолютним правом сторони у справі, взаємопов`язаність сторін та предмету первісного та зустрічного позову не може бути достатньою підставою для спільного їх розгляду, оскільки суд має встановити доцільність спільного розгляду первісного та зустрічного позовів в одному провадженні.
У даному випадку суд приходить до висновку, що правовідносини по первісному позову стосуються розподілу спільного майна подружжя , яке врегульовано нормами Сімейного кодексу України а зустрічний позов стосується правовідносин щодо захисту права власності яке врегульовано цивільним кодексом України, а тому їх розгляд в одному провадженні не є доцільним та стосується різних правовідносин а тому не можу бути розглянутий в одному провадженні із позовом щодо розподілу спільного майна подружжя.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 193,353 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання ОСОБА_1 такою, що втратила право користування квартирою та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні житлом шляхом виселення ОСОБА_1 із зазначеної квартири до спільного розгляду із позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного сумісного майна подружжя.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути зазначені в апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя В. О. Луняченко