ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 серпня 2026 року Справа №160/17703/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
УСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 21.05.2026 №045650012505 щодо відмови ОСОБА_1 в призначені та виплаті пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 відповідно до положень статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ, починаючи з 12.05.2026;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1986 по 02.06.1987, та до пільгового стажу періоди роботи з 07.07.1987 по 11.09.1989, з 12.09.1989 по 22.09.1989, з 23.09.1989 по 08.01.1990, з 09.01.1990 по 29.03.1990, з 30.03.1990 по 30.04.1993, з 03.05.1993 по 25.09.1994, здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1, починаючи з 12.05.2026.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує що має достатній пільговий стаж для виходу на пенсію за віком на пільгових умовах, який підтверджується записами трудової книжки.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2026 р. відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників процесу. Тією ж ухвалою суду запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.
Відповідач правом на надання відзиву не скористався.
Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.
Судом встановлено, що 12.05.2026 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ, та статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.
За принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області розглянуло вказану заяву та прийняло рішення від 21.05.2026 № 045650012505 про відмову в призначені пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 відповідно до Закону № 1058-ІV та статті 13 Закону № 1788-ХІІ, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового та пільгового стажу.
Так, відповідно до спірного рішення не зараховано період навчання, оскільки позивач не надав копію документа про освіту, так само не зараховано періоди роботи відповідно до дубліката трудової книжки, оскільки періоди роботи передують періоду заповнення трудової книжки.
Не погодившись з прийнятими рішеннями позивач звернувся до суду з цим позовом.
При вирішені спору суд виходить із того, що відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року (далі - Закон №1058-IV), пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону №1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Частиною четвертою статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до п. 2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 N 383 (далі - Наказ №383), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками (36-2003-п), не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.
Згідно п. 10. Наказу №383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637.
Відповідно до ст. 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання ст. 62 Закону № 1788-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» затвердив Порядок № 637.
Згідно п. 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
В п. 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до приписів п. 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Виходячи з наведених норм Порядку №637, у разі відсутності в трудовій книжці записів про роботу, такий стаж встановлюється на підставі інших документів, уточнюючих довідок, відомостей та інших документів, які містять відомості про періоди роботи.
Комплексний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 у справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 у справі №446/656/17, від 21.05.2020 у справі №550/927/17.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що коли йдеться про підтвердження роботи в особливо шкідливих і шкідливих умовах праці за Списками №№ 1 та 2, Постановою № 202, уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників не є необхідними, якщо відповідний стаж підтверджується відомостями, зазначеними у трудовій книжці.
Такий висновок суду кореспондує позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній в постанові від 20.01.2021 року по справі №311/2865/13-а.
Відповідно до відмови в призначенні пенсії від 21.05.2026 № 045650012505, до страхового стажу позивача не зараховано, зокрема, період навчання з 01.09.1986 по 02.06.1987.
Відповідно до запису (№1) в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 20.05.2005, вбачається, що ОСОБА_1 навчався в ПТУ №25, диплом серії НОМЕР_2 .
Згідно до диплому серії НОМЕР_2 позивач навчався в Ворошиловградському середньому професійно-технічному училищі №25 з 01.09.1986 по 02.06.1987. Здобув робітничу професією «електрогазозварник», присвоєно кваліфікацію Електрогазозварник 3 розряду.
17.06.1987 по 11.05.1989 проходив строкову військову службу.
07.07.1989 позивача прийнято помічником гірноробочого та направлений на курсове навчання (наказ №518 к від 07.07.1989) до Відособленого підрозділу Шахтоуправління «Луганське» ДП Луганськвугілля.
12.09.1989 направлено на виробничу практику учнем гірноробочого підземного першого розряду з повним робочим днем під землею (наказ №519/к від 12.09.1989).
Статтею 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено наступне:
Страховий стаж- період (строк) протягом якого особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Стаття 14 Закону № 1058., визначає коло страхувальників, серед який відсутні навчальні заклади професійно-технічні училища.
Статтею 12 п.1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачена добровільна участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування особами, які досягли 16-річного віку та не належать до кола осіб , які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до ст.11 цього Закону, у тому числі особи , які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання, а також в аспірантурі та докторнатурі.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» визначено, що законодавство України про професійну (професійно-технічну) освіту базується на Конституції України і складається з Закону України "Про освіту", цього Закону та інших нормативно-правових актів.
Законодавство України в галузі професійної (професійно-технічної) освіти обов`язкове для застосування на території України незалежно від форм власності та підпорядкування закладів освіти та установ професійної (професійно-технічної) освіти.
Стаття 18 цього закону, визначає типи закладі професійної ( професійно-технічної) освіти, до закладів професійної (професійно-технічної) освіти належать:
професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю;…
Ст.38 цього закону внесені гарантії соціального захисту здобувача освіти та випускника закладу професійної (професійно-технічної) освіти, в частині страхового та пільгового стажу роботи за здобутою спеціальністю: Час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Ст. 11 Закону України « Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до обов`язкового соціального страхування здобувачі професійної освіти - не віднесені. Ст.12 ЗУ № 1058 передбачено, що добровільному страхування підлягають тільки студенти вищих навчальних закладів, до яких ПТУ, не відноситься, а законом України «Про професійну (професійно -технічну) освіту читко визначено обов`язковість зарахування до страхового та пільгового стажу роботи за спеціальністю всього періоду навчання. В законі відсутні виключення, або будь- які особливості обліку та зарахування періодів стажу, окрім умови працевлаштування протягом трьох місяців після закінчення ПТУ.
Відповідно до абзацу другого пункту 1 статті 8 Закону № 2011-ХІІ час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Отже, суд погоджується з доводами позивача стосовно того, що дії відповідача щодо не зарахування до страхового стажу частково та пільгового стажу за професією « електрогазозварник» періоду навчання з 01.09.1986 по 02.06.1987., та періоду проходження строкової військової служби з 17.06.1987 по 11.05.1989 є протиправними, та період навчання підлягає зарахуванню до пільгового стажу за набутою професією.
Щодо незарахування періодів роботи відповідно до дублікату трудової книжки суд зазначає про таке.
07.07.1989 позивача прийнято помічником гірноробочого та направлений на курсове навчання (наказ №518 к від 07.07.1989) до Відособленого підрозділу Шахтоуправління «Луганське» ДП Луганськвугілля.
12.09.1989 направлено на виробничу практику учнем гірноробочого підземного першого розряду з повним робочим днем під землею (наказ №519/к від 12.09.1989).
23.09.1989 переведено гірноробочим підземним другого розряду з повним робочим днем під землею (наказ №593/к від 23.09.1989);
09.01.1990 направлений на навчання до УКК п/о «Луганськвугілля» (наказ №26/к від 09.01.1990)
19.02.1990 направлений на виробничу практику учнем гірноробочого очисного забою з повним робочим днем під землею (наказ №140 від 19.02.1990)
30.03.1990 переведений гірноробочим очисного забою 5 розряду з повним робочим днем під землею (наказ №289 від 30.03.1990)
30.04.1993 звільнений по переводу.
03.05.1993 прийнятий репсіраторщиком оперативного взводу (наказ №44 від 30.04.1993)
25.09.1994 звільнений відповідно до ст. 39 КЗпП.
Відповідно до ст. 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Відповідно до п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, в тому числі повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів.
Відсутність уточнюючої довідки щодо періодів роботи на шахтах розташованих на тепер окупованих територіях, не може слугувати підставою для відмови у зарахуванні даних періодів роботи, до стажу, що дає право на призначення пільгової пенсії, оскільки періоди роботи підтверджено записами трудової книжки.
Щодо позовних вимог про зобов`язання ГУ призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Судом установлено невмотивованість висновків відповідача, викладених в оспорюваному рішенні у частині незарахування до пільгового стажу позивача, який дає право на призначення пенсії за віком відповідно до ст. 114 Закону № 1058, періодів роботи позивача, що є підставою для визнання такого рішення протиправним та його скасування.
Стосовно доводів позивача про наявність у нього права на пенсію за віком на пільгових умовах згідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закон № 1788-ХІІ (у редакції згідно з Рішенням Конституційного Суду від 23.01.2020) суд вважає за необхідне зазначити, що наявність у ОСОБА_1 права на пільгову пенсію, не заперечується судом.
Водночас, повноваження щодо розрахунку стажу та призначення пенсії належать до дискреційних повноважень органів пенсійного фонду, а отже суд не може зобов`язати відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за Списком №1, не з підстав відсутності такого права чи необхідного стажу у позивача, а виключно через неможливість втручання суду у внутрішню дискрецію суб`єкта владних повноважень.
При цьому суд враховує ту обставину, що у силу абзацу 13 пункту 4.2 Порядку №22-1 (у редакції постанови Пенсійного фонду від 16.12.2020 №25-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
А відповідно до абзацу 1 пункту 4.10 Порядку №22-1, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
За таких обставин, оскільки у спірних відносинах компетентним органом для розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, то саме цей орган і має завершити процедуру призначення позивачу пенсії за віком.
Позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задоволенню не підлягають.
За таких обставин, суд вважає належним способом захисту прав позивача зобов`язання пенсійного органу зарахувати спірні періоди роботи до страхового та пільгового стажу позивача та повторно розглянути заяву про призначення пенсії з врахуванням висновків суду у даній справі.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в загальному розмірі 1064,96 грн.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1064,96 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог у сумі 709,93 грн.
Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 21.05.2026 року №045650012505 про відмову у призначенні пенсії.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1986 по 02.06.1987, та до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи 17.06.1987 по 11.05.1989, з 12.09.1989 по 22.09.1989, з 23.09.1989 по 08.01.1990, з 09.01.1990 по 29.03.1990, з 30.03.1990 по 30.04.1993, з 03.05.1993 по 25.09.1994.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.05.2026 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з врахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати за подачу позову до суду у розмірі 709,93 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.
Рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Л.Є. Букіна