Справа № 278/6384/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 серпня 2026 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Буткевича М.І., розглянувши за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою, поданою представником позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розподіл та виділ в натурі частки в нерухомому майні зі спільної часткової власності,
в с т а н о в и в:
Представник позивача звернувся до суду із позовом, в якому просить поділити майно, що знаходиться у спільній частковій власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , а саме: земельну ділянку ( АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки [номер приховано]:02:001:1197) та житловий будинок ( АДРЕСА_1 , виділивши в натурі 1/2 частину кожному, відповідно до висновку експерта, а також припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на вищезазначене майно.
В обґрунтування своїх вимог представник позивача зазначає наступне.
ОСОБА_1 належить 1/2 частки у праві власності на земельну ділянку площею 0,1279 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом Силіною Н.В. Житомирського районного нотаріального округу 20.07.2023 року і зареєстрованого в реєстрі за № 1478.
Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Кадастровий номер земельної ділянки [номер приховано]:02:001:1197.
Окрім цього, позивач є спадкоємцем 1/2 частки у праві власності на житловий будинок, що знаходиться за цією ж адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом Силіною Н.В Житомирського районного нотаріального округу 20.07.2023 року і зареєстрованого в реєстрі за № 1477.
Житловий будинок загальною площею 221,4 кв. м, у тому числі житловою площею 64,6 кв. м, позначений на плані літерою «А». До будинку належать: огорожа № 1-2, колодязь «К».
Як зазначено у вище згаданих свідоцтвах, земельну ділянку та житловий будинок позивач успадкував від його батька, ОСОБА_4 . Також, цей факт підтверджується довідкою № 1156/02-14 від 30.10.2024, виданою приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Силіною Н.В., у якій зазначено, що згідно спадкової справи № 52/2023, спадкоємцем померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , за законом, є його син ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 . Інформація про інших спадкоємців у спадковій справі відсутня.
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за ОСОБА_1 зареєстровано 1/2 частки у праві власності на вищевказану земельну ділянку та житловий будинок. Відповідно, інші частини, тобто 1/2 частки у праві власності на земельну ділянку та 1/2 частки у праві власності на житловий будинок, належать відповідачу - ОСОБА_3 .
Позивач та відповідач не можуть в добровільному порядку розподілити шляхом виділу в натурі частки в майні, яке знаходиться у спільній частковій власності сторін.
Позивач неодноразово звертався до відповідача з пропозицією в позасудовому порядку врегулювати даний спір, шляхом здійснення оцінки вартості спірного майна та укладання договору про виділ частки в натурі, однак дані звернення не дали результату.
Ухвалою від 11.12.2024 року справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання (а. с. 23,24).
10.01.2025 року через систему «Електронний суд» представником відповідача ОСОБА_3 - Могильницькою І.М. до суду було подано відзив на позовну заяву, в якому остання просила закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, оскільки право позивача на поділ оспорюваних будинку та земельної ділянки ніхто не порушував, не визнавав та не оспорював.
Окрім того, представник відповідача зазначила, що впродовж 2018-2024 років відповідачем зі згоди співвласника будинку, яким на той час був батько позивача - ОСОБА_4 - було замовлено та оплачено роботи з виготовлення та монтажу опалювальної системи будинку. Загальна вартість матеріалів та робіт з улаштування системи опалення, яка була сплачена відповідачем, становила 347 040 грн.
20.01.2025 року через систему «Електронний суд» представником позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до суду подано відповідь на відзив, у якій зазначає, що доводи відповідача з приводу його права на збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності є необґрунтованими.
08.04.2025 року підготовче судове засідання закрито, справу призначено до судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивача просив задовільнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача заперечувала проти задоволення позову, оскільки має зауваження щодо проведеної експертизи.
Заслухавши думки учасників, дослідивши письмові матеріали справи та проаналізувавши їх в сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом, виданому приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Силіною Н.В. 20.07.2023 року, ОСОБА_1 успадкував після померлого батька ОСОБА_4 частки у праві власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9).
Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом, виданому приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Силіною Н.В., ОСОБА_1 успадкував після померлого батька ОСОБА_4 частки у праві власності на земельну ділянку площею 0,1279 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 11).
Право власності позивача на земельну ділянку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.07.2023 року, з реєстраційним номером 1468232018220, а на житловий будинок - з реєстраційним номером 1468208018220, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 14,15).
Як вбачається з копії свідоцтва про право спадщину, виданого приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Силіною Н.В. 24.01.2018 року, ОСОБА_3 успадкував після померлого діда ОСОБА_5 частки у праві власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 38).
Як вбачається з копії свідоцтва про право спадщину, виданого приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Силіною Н.В. 24.01.2018 року, ОСОБА_3 успадкував після померлого діда ОСОБА_5 частки у праві власності земельну ділянку площею 0,1279 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 40).
Право власності відповідача на земельну ділянку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.01.2018 року, з реєстраційним номером 1468232018220, а на житловий будинок - з реєстраційним номером 1468208018220, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 39 - заворот, 41 - заворот).
Судом досліджено висновок експертів № С2199/09-2025 за результатами проведення комісійної будівельно-технічної, оціночно-будівельної та земельно-технічної експертизи, складений 05.09.2025 року судовими експертами ОСОБА_6 та Хомутовським Миколою Вікторовичем за письмовим зверненням ОСОБА_1 . У висновку наведено варіанти поділу житлового будинку з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , що розроблені з відхиленням від часток співвласників по площі житлового будинку та вартості будівель і споруд, а також варіанти поділу земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:001:1197 площею 0,1279 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 83-127).
Правовідносини, що склались між сторонами в даній справі, врегульовані наступними положеннями норм матеріального закону.
Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках.
Згідно зі статтями 76, 77, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на судовий захист свого цивільного права або інтересу в разі його порушення, невизнання чи оспорювання. Обраний спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечувати ефективне поновлення права.
Відповідно до частини першої статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. За змістом частини другої статті 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (стаття 321 ЦК України).
Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (частина перша статті 356 ЦК України).
Відповідно до статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Спільна часткова власність є специфічною конструкцією, оскільки існує: (а) множинність суб`єктів. Для права власності характерна наявність одного суб`єкта, якому належить відповідне майно (наприклад, один будинок - один власник). Навпаки, часткова власність завжди відзначається множинністю суб`єктів (наприклад, один будинок -два співвласники); (б) єдність об`єкта. Декільком учасникам спільної часткової власності завжди належить певна сукупність майна. Причому право спільної часткової власності може стосуватися як подільних/неподільних речей, так і майнових прав та обов`язків. Частка в праві спільної часткової власності, що належить кожному з співвласників, виступає не як частина речі й не як право на частину речі, а як частина права на всю річ як єдине ціле. Тобто право спільної часткової власності поширюється на все спільне майно, а частка в праві спільної часткової власності не стосується частки майна (див., зокрема постанову Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 442/7505/14-ц (провадження № 61-4536св18)).
Відповідно до частин першої та третьої статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки зі спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється, а така особа набуває право власності на виділене майно.
Тлумачення положень статей 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України дає підстави для висновку про те, що поділ будинку, що перебуває в спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася.
Отже, визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.
Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 03.04.2013 у справі № 6-12цс13, а також у постановах Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 545/3753/16-ц, від 25.09.2019 у справі № 205/9065/15-ц, від 27.05.2020 у справі № 173/1607/15, від 11.10.2021 у справі № 607/14338/19-ц.
Відповідно до частин першої-другої статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Отже, при поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються.
Верховний Суд України у постанові від 21 жовтня 2024 року (№ 61-5263ск24) зазначає, що після поділу майна, що є у спільній частковій власності, кожному із співвласників має бути визначена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, тобто складати окремий об?єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України. Таким чином, суд повинен зазначити в рішенні, яка частка із спірного майна надається відповідачу, тим самим визначивши конкретний окремий об?єкт нерухомого майна, який залишається у власності відповідача.
Указане вчиняється незалежно від пред?явлення ним позову з подальшим розподілом судових витрат.
У постанові Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 501/2148/17 (провадження № 61-22087св19) зроблено висновок, що «відповідно до статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Виходячи з аналізу змісту наведених норм права, поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. Коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється».
Виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.
Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 2-413/11 (провадження № 61-17672св18).
Визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.
У тих випадках, коли в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина жилого будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на будинок (див. постанову Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року у справі № 6-12цс13).
Водночас висновок експертів № С2199/09-2025 за результатами проведення комісійної будівельно-технічної, оціночно-будівельної та земельно-технічної експертизи, складений 05.09.2025 року визначає варіанти поділу житлового будинку з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , що розроблені з відхиленням від часток співвласників по площі житлового будинку та вартості будівель і споруд, а також варіанти поділу земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:001:1197 площею 0,1279 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно зі статтею 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється разом з іншими доказами. Наведений у висновку експертів № С2199/09-2025 Варіант № 1 поділу житлового будинку з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , що розроблені з відхиленням від часток співвласників по площі житлового будинку та вартості будівель і споруд, а також варіант № 2 поділу земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:001:1197 площею 0,1279 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 може бути покладений в основу задоволення позову.
Крім того, висновок експертів № С2199/09-2025 містить розрахунок вартості будівель і споруд, що розроблений з відхиленням від часток співвласників по площі житлового будинку, а також прорахований розмір компенсації іншому співвласнику. Інших доказів, які б давали змогу встановити відповідність запропонованого виділу розміру і вартості частки позивача та, за потреби, визначити розмір компенсації іншим співвласникам, матеріали справи не містять.
Окрім того, відповідач зазначає, що ним упродовж 2018-2024 років за згоди співвласника будинку, яким на той момент був батько позивача - ОСОБА_7 , було замовлено та оплачено роботи з виготовлення та монтажу опалювальної системи будинку. У якості доказів здійснення таких робіт відповідач додає до відзиву рахунки та квитанції оплати робіт з влаштування опалення (а.с. 43-49).
Проте, варто зазначити, що період здійснення розрахунків даними платіжними документами - з серпня 2023 року по жовтень 2024 року.
Із даних фактів вбачається, що роботи, пов?язані з поліпшеннями будинку, було здійснено майже через два роки після смерті попереднього власника.
У той же час відповідач зазначає, що роботи з виготовлення та монтажу опалювальної системи було здійснено зі згоди співвласника, а саме ОСОБА_4 , що є неможливим.
Окрім цього, за життя ОСОБА_4 також здійснив за власні кошти влаштування опалення у належних йому кімнатах, де проживав він та його син - ОСОБА_1 .
Враховуючи вище викладене, відповідачем не надано жодних доказів, які б підтверджували, що за життя попереднього співвласника, ОСОБА_4 , між ними були які-небудь домовленості з приводу здійснення поліпшень, пов?язаних з опалювальною системою. Докази, які б підтверджували понесення відповідачем витрат, пов?язаних з такими поліпшеннями за життя попереднього співвласника, також відсутні.
У період здійснення та оплати відповідачем робіт з виготовлення та монтажу опалювальної системи співвласником будинку, у якому такі роботи здійснювалися, був та досі є позивач, який не надавав згоди на здійснення будь-яких робіт у будинку.
Відповідач посилався на положення ч. 3 ст. 357 ЦК України, яким передбачено, що співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна.
Співвласник наділений правом вимагати збільшення своєї частки за обов`язкової наявності таких чотирьох умов: 1) поліпшення спільного майна не можна відокремити від спільного об?єкта; 2) поліпшення зроблені за кошти цього співвласника, без залучення коштів інших співвласників; 3) поліпшення були зроблені за згодою всіх інших співвласників; 4) при здійсненні поліпшень було додержано порядок використання спільного майна, тобто загальні засади володіння та користування спільним майном, визначені законом, а також умови володіння та користування спільним майном згідно з домовленістю між співвласниками.
До таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 03 грудня 2019 року в справі № 761/34735/17, від 13 лютого 2019 року в справі 570/4748/15.
Відповідачем не було враховано того факту, що здійснені ним поліпшення не відповідають усім чотирьом умовам, зазначеним вище. Дані поліпшення не можна відокремити від спільного об?єкта, вони зроблені за кошти відповідача та з додержанням порядку спільного використання майна. Проте, не було дотримано умови щодо згоди інших співвласників. Співвласником являється позивач, з яким відповідач не мав жодних домовленостей з приводу таких поліпшень.
Отже, доводи відповідача з приводу його права на збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, є необґрунтованими.
Оцінюючи надані докази, суд виходить із того, що запропонований у висновку експертів № С2199/09-2025 Варіант № 1 поділу житлового будинку з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , що розроблені з відхиленням від часток співвласників по площі житлового будинку та вартості будівель і споруд, а також варіант № 2 поділу земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:001:1197 площею 0,1279 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , розроблений з відхиленням від ідеальних часток: для співвласника № 1 - на 5,45 кв. м менше (на 163 423,00 грн менше), для співвласника № 2 - на 5,45 кв. м більше (на 163 423,00 грн більше), є технічно можливим, забезпечує самостійне використання кожним із співвласників належного йому майна та не порушує прав чи законних інтересів інших осіб.
Отже, суд, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, а також проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку про задоволення позову, оскільки сторонами доведені права спільної часткової власності на спірне майно, неможливість врегулювання питання щодо його поділу у добровільному порядку, а також наявність технічної можливості здійснення поділу нерухомого майна в натурі з утворенням окремих самостійних об`єктів нерухомого майна без порушення прав та законних інтересів іншого співвласника.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Керуючись положеннями ст. 141 ЦПК України, суд вважає за потрібне стягнути з відповідача на користь позивача 15 140,00 грн судового збору.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 3, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 247, 258-259, 263-265 ЦПК України,-
у х в а л и в:
Позовну заяву, подану представником позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розподіл та виділ в натурі частки в нерухомому майні зі спільної часткової власності - задовольнити.
Виділити в натурі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідеальну частку житлового будинку АДРЕСА_3 , відповідно до Варіанту № 1 висновку експертів № С2199/09-2025 за результатами проведення комісійної будівельно-технічної, оціночно-будівельної та земельно-технічної експертизи від 05.09.2025 року, що складається з: приміщення - 3, приміщення - 4, кімнати - 12, кімнати - 13, частини огорожі - 1-2 .
Виділити в натурі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідеальну частку житлового будинку АДРЕСА_3 , відповідно до Варіанту № 1 висновку експертів № С2199/09-2025 за результатами проведення комісійної будівельно-технічної, оціночно-будівельної та земельно-технічної експертизи від 05.09.2025 року, що складається з: гаража - 1, котельні - 2, веранди - 5, приміщення - 6, коридора - 7, санвузла - 8, кімнати - 9, коридора - 10, кухні - 11, частини огорожі - 1-2 , свердловини - І.
Для забезпечення ізольованого користування приміщеннями провести наступні ремонтно-будівельні роботи:
- до зовнішньої стіни головного фасаду житлового будинку (літ. «А»), а саме житлової кімнати АДРЕСА_4 (площею 29,0 кв.м) влаштувати сходи;
- демонтувати віконний блок в зовнішній стіні головного фасаду житлового будинку (літ. «А»), а саме в житловій кімнаті АДРЕСА_4 (площею 29,0 кв.м) з подальшим пробиванням дверного прорізу та влаштуванням зовнішнього дверного блоку із штукатуренням укосів;
- між житловою кімнатою АДРЕСА_5 (площею 29,0 кв.м) пробити новий дверний проріз з подальшим влаштуванням внутрішнього дверного блоку із штукатуренням укосів;
- між котельнею № 2 (площею 9,9 кв.м) та приміщенням № 6 (площею 4,2 кв.м) передбачити влаштування прорізу в міжповерховому перекритті з влаштуванням сходів (частково виконано);
- між приміщенням № 3 (площею 23,7 кв.м) та житловою кімнатою № 12 (площею 22,3 кв.м) влаштувати проріз в міжповерховому перекритті з улаштуванням сходів;
- між коридором № 10 (площею 16,1 кв.м) та житловою кімнатою № 12 (площею 22,3 кв.м), коридором № 10 (площею 16,1 кв.м) та житловою кімнатою № 13 (площею 29,0 кв.м) закласти дверні прорізи із штукатуренням з обох сторін,
та для відповідності вимогам будівельних норм, необхідно провести наступні ремонтно-будівельні роботи:
- влаштувати нові перегородки з дверними прорізами, які розділять житлову кімнату № 13 (площею 29,0 кв.м) в частках: 27/100, 54/100 та 19/100, з відповідним функціональним призначенням: тамбур, кухня та суміщений санвузол, а також в:
• санвузлі передбачити заходи щодо влаштування систем вентиляції, каналізації, водопостачання, та ін.;
• кухні передбачити заходи щодо влаштування систем вентиляції, каналізації, водопостачання, газопостачання та ін.;
- між житловою кімнатою АДРЕСА_6 (площею 11,4 кв.м) та коридором № 10 (площею 16,1 кв.м) демонтувати суміжну перегородку.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за відступ від ідеальних часток поділу житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 у сумі 163 423,00 грн.
Виділити в натурі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:001:1197 площею 0,1279 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до Варіанту № 2 висновку експертів № С2199/09-2025 за результатами проведення комісійної будівельно-технічної, оціночно-будівельної та земельно-технічної експертизи від 05.09.2025 року.
Виділити в натурі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:001:1197 площею 0,1279 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до Варіанту № 2 висновку експертів № С2199/09-2025 за результатами проведення комісійної будівельно-технічної, оціночно-будівельної та земельно-технічної експертизи від 05.09.2025 року.
Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:02:001:1197 площею 0,1279 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 15 140,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_7 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_7 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя М.І.Буткевич