УХВАЛА
про залишення касаційної скарги без руху
24 серпня 2026 року
м. Київ
справа №520/14450/25
адміністративне провадження №К/990/37856/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів Коваленко Н.В., Кравчука В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2026 у справі №520/14450/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач, Міноборони) в якому просила:
визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 08.11.2024, оформлене протоколом №173/975, пункту 13, про призначення одноразової грошової допомоги матері померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, молодшого сержанта ОСОБА_2 у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть, в сумі 2013000 грн;
зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 (далі - Постанова №168) у зв`язку зі смертю сина ОСОБА_2 , смерть якого настала внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, у розмірі 15000000 грн.
Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 05.09.2025, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2026, позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував пункт 13 рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 08.11.2024, оформлене протоколом №173/975. Зобов`язав Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 із документами щодо здійснення виплати (доплати) одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) її сина військовослужбовця ОСОБА_2 , пов`язаного із захистом Батьківщини та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду. В іншій частині позовних вимог - відмовив.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх у касаційному порядку, просив скасувати та ухвалити рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Верховний Суд ухвалою від 21.07.2026 касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2026 у справі №520/14450/25 повернув скаржнику з підстав того, що у касаційній скарзі не були викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
29.07.2026 Міністерство оборони України повторно звернулося до суду касаційної інстанції.
Верховний Суд ухвалою від 06.08.2026 знову повернув касаційну скаргу скаржнику з тих самих підстав.
11.08.2026 Міністерство оборони України втретє звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою. У вказаній скарзі відповідач пропуск строку на касаційне оскарження обґрунтовує тим, що його пропущено у зв`язку з виправленням недоліків, зазначених в попередніх ухвалах Верховного Суду від 21.07.2026 та від 06.08.2026, а також покликається на форс-мажорні обставини, які виникли під час військового стану, та просить відстрочити йому сплату судового збору до ухвалення судового рішення у цій справі.
Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
Надаючи оцінку обґрунтуванню клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд зазначає наступне.
Повний текст постанови Другого апеляційного адміністративного суду складений та підписаний 05.06.2026, тобто, кінцевий строк на подання до суду касаційної скарги сплив 06.07.2026.
З моменту складення та підписання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2026 до моменту звернення скаржника з касаційною скаргою втретє пройшло понад 2 місяці.
Згідно зі статтею 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції лише за наявності обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Верховний Суд наголошує, що повернення первинної касаційної скарги не означає можливість повторного звернення до суду касаційної інстанції у будь-який час після такого повернення, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Також колегія суддів зауважує, що недотримання органом державної влади вимог процесуальних норм щодо форми та змісту касаційної скарги, у зв`язку з чим вперше та вдруге подані касаційні скарги ухвалами Верховного Суду від 21.07.2026 та від 06.08.2026 були повернуті, за загальним правилом не є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну та не надає органу державної влади права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судових рішень.
Разом з тим пропуск строку на касаційне оскарження, скаржник обґрунтовує форс-мажорними обставинами, які виникли під час воєнного стану, оскільки Міністерство оборони України як центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, зосереджує переважну частину людських і матеріальних ресурсів на виконанні завдань, безпосередньо пов`язаних із відсіччю збройної агресії, що позначається на можливості юридичної служби здійснювати представництво в судах у звичайному режимі, з урахуванням значної кількості судових спорів цієї категорії, які перебувають на супроводженні одночасно.
Оцінивши доводи, наведені скаржником у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із воєнним станом, суд зазначає, що такі підстави вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у клопотанні про поновлення такого строку.
Сам лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для поновлення процесуального строку без зазначення конкретних обставин та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на виконання вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, що в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання такої скарги.
До того ж, завантаженість державного органу іншими справами не може бути поважною причиною пропуску строку, оскільки обставини внутрішньої роботи в межах установи є суб`єктивними, адже стосуються належної організації роботи всередині установи та залежать від волі керівника та працівників, а тому не виправдовують зволікання у вчиненні процесуальних дій.
Органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків разом з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених також і нормами процесуального закону, і не можуть та не повинні отримувати вигоду від їхнього порушення, уникати або через допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.
Таким чином, вказані скаржником причини пропуску строку касаційного оскарження не дають підстав для висновку про наявність об`єктивних непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному оскарженню судового рішення у цій справі та до того ж не підтверджені належними доказами, що, в свою чергу, є підставою для відмови у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги.
Слід зазначити, що встановлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства процесуальних обов`язків.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Виходячи з наведеного, причини пропуску строку на звернення з касаційною скаргою є неповажними.
Заявнику слід надати Суду обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, зазначивши підстави і причини його пропуску, надавши належні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою у строк, визначений законом.
Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Всупереч зазначеної вище законодавчої норми скаржником не додано до касаційної скарги документ про сплату судового збору. Водночас відповідач звертається із клопотанням щодо відстрочення сплати судового збору до ухвалення остаточного судового рішення у справі.
В обґрунтування заявленого клопотання зазначає, що в умовах правового режиму воєнного стану бюджетні призначення Міністерства оборони України спрямовуються насамперед на фінансове забезпечення потреб оборони держави, грошове забезпечення військовослужбовців, закупівлю озброєння, військової техніки та матеріально-технічних засобів, а також на здійснення соціальних виплат військовослужбовцям і членам їхніх сімей. Відповідно до положень Бюджетного кодексу України в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України уповноважений приймати рішення щодо скорочення видатків державного бюджету та їх спрямування на потреби Збройних Сил України та інших складових сил оборони, що безпосередньо впливає на обсяг асигнувань, доступних для покриття інших видатків, у тому числі судового збору. Звертає увагу, що кількість судових спорів за участю відповідача у справах про призначення та виплату одноразової грошової допомоги в період дії воєнного стану є значною, а тому одночасна сплата судового збору у всіх таких справах на стадії касаційного оскарження створює додаткове навантаження на видатки оборонного призначення.
Вирішуючи наведене клопотання, Суд виходить із такого.
Згідно із частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону №3674-VI, ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а)військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону №3674-VI).
Відповідач не є суб`єктом, на якого поширюється дія частини першої та другої статті 8 Закону №3674-VI.
Більше того, Суд не бере до уваги посилання скаржника на те, що неможливість сплати ним судового збору за поданою касаційною скаргою обумовлена браком фінансування з бюджету саме на цю мету, оскільки такі обставини не підтверджені жодними документальними доказами. До того ж, в Міністерства оборони України було достатньо часу з моменту первинного звернення з цією касаційною скаргою щоб забезпечити сплату судового збору у встановленому Законом №3674-VI розмірі.
Отже, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення остаточного судового рішення у справі слід відмовити.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, розмір судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 3028 грн.
Як видно з оскаржуваних судових рішень позов у цій справі містить одну позовну вимогу немайнового характеру.
Отже, ставка судового збору за звернення з позовом у цій справі становила 1211,20 грн.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду сума судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною третьою статті 4 Закону №3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою складає 1937,92 грн.
За таких обставин касаційну скаргу слід залишити без руху та встановити скаржнику строк для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції документа про сплату судового збору на суму 1937,92 грн.
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) [рахунок приховано], Код класифікації доходів бюджету 22030102, Найменування податку, збору, платежу Судовий збір (Верховний Суд, 055), Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвалу про залишення позовної заяви без руху постановлено з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Беручи до уваги те, що касаційна скарга подана без дотримання вимог, встановлених КАС України, таку треба залишити без руху на підставі частини другої статті 332 КАС України та надати скаржникові десятиденний строк з дня вручення йому ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених вище недоліків, а саме:
- надати документ про сплату судового збору у розмірі 1937,92 грн;
- надати обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження.
Керуючись статтями 169, 328, 329, 332, 338 КАС України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Визнати неповажними причини пропуску строку Міністерством оборони України на касаційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2025 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2026 у справі №520/14450/25.
Відмовити Міністерству оборони України у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2026 у справі №520/14450/25 залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, визначений судом, у відкритті касаційного провадження за поданою скаргою буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і не оскаржується.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя Н.В. Коваленко
Суддя В.М. Кравчук