Справа № 302/1075/26
Провадження № 2/302/661/26
7
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
25 серпня 2026 року селище Міжгір`я
Міжгірський районний суд Закарпатської області в складі судді Повідайчик О.І., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про виділ частки домоволодіння, що є у спільній частковій власності,
ВСТАНОВИВ:
10 серпня 2026 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) подана в її інтересах представником - адвокатом Рижиковим Віталієм Геннадійовичем до ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , відповідачка), про виділ частки домоволодіння, що є у спільній частковій власності.
Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 14 серпня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали. Зокрема в ухвалі суду було зазначено, що позовна заява, яка містить одну вимогу майнового характеру, не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, позаяк у ній вказано, що така подається без визначення ціни позову, при цьому у позовній заяві відсутнє обґрунтування неможливості встановлення ціни позову на момент звернення з ним до суду. Визначено спосіб усунення недоліків - подати позовну заяву в редакції з дотримання положень ст. 175-177 ЦПК України, яка повинна містити зазначення ціни позову з доказами на підтвердження цієї обставини. З урахуванням установленої ціни позову визначити розмір судового збору, який належить сплатити та долучити відповідний доказ до матеріалів справи Позивачу надано судом строк для усунення недоліків позовної заяви, який не перевищує десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
19 серпня 2026 року позивачка ОСОБА_1 подала до канцелярії суду заяву про усунення недоліків у якій зазначила, що судовий збір в повному обсязі складає 8 398,89 грн, 50% - 4 199,445 грн, а тому з врахуванням сплаченої при поданні позову суми судового збору до оплати підлягає 2 868,245 грн. До вказаної заяви позивака додала квитанцію про сплату судового збору в сумі 2 865,25 грн за подання позову до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області за відповідними реквізитами. Також до заяви додано висновок про оцінку, відповідно до якого повна вартість спірного об`єкта про поділ якого заявлено вимогу становить 4 998 978,75 грн.
Відповідно до п. 1) п. 1 ч. 2 ст. 54 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичними особами до суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З врахуванням вартості об`єкта про поділ якого заявлено вимогу 4 998 978,75 грн розмір судового збору повинен становити 8 320,00 грн (16 640,00 грн / 2). Враховуючи сплату позивачкою при зверненні з цим позовом до суду суми судового збору 1 331,00 грн, за тими ж реквізитами належало доплатити суму 6 989,00 грн (8 320,00 грн - 1 331,00 грн).
Відтак суд констатує, що станом на 25 серпня 2026 року вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачкою ОСОБА_1 виконані не в повному обсязі, виявлені недоліки за пред`явленим позовом не усунуті, питання про продовження строку для усунення виявлених недоліків не порушувалось
Згідно з приписами ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (частина 3); суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків (частина 5).
ЄСПЛ зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом першим статтею 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 року у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини»).
Обмеженням права на доступ до суду, в даному випадку є додержання процесуальної форми і змісту пред`явленої до суду позовної заяви, тобто додержання умов її прийнятності, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.
Суддя має право відкрити провадження у справі за наявності як передумов права на пред?явлення позову, так і умов, які становлять порядок реалізації права на звернення до суду, і вони передбачені статтями 175, 177 ЦПК України. Зазначене свідчить, що в разі, якщо такі передумови наявні, то у цієї особи є право на судовий розгляд її цивільно-правової вимоги. Відсутність будь-якої з передумов позбавляє суд можливості прийняти спір до розгляду; звернення до суду в такому разі не може призвести до судового розгляду зазначеного спору.
Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ЦПК. Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися і застосовуватися, починаючи з моменту пред?явлення позову до суду.
Оскільки недоліки, зазначені в ухвалі суду від 14.08.2026 про залишення позовної заяви без руху у визначений судом строк позивачкою повністю не усунуті, тому позовна заява із додатками до неї, відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, вважається неподаною та повертається позивачу.
Разом з тим, суд вважає необхідним роз`яснити позивачці, що згідно з положеннями ч.7 ст.185 ЦПК України, повернення позову не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позову.
На підставі вищевикладеного та керуючись ч.3 ст.185, ст. 258-260 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про виділ частки домоволодіння, що є у спільній частковій власності, - вважати неподаною та повернути позивачеві.
Роз`яснити позивачці, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з позовом до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею, проте може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду безпосередньо протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О. І. Повідайчик