ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 серпня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 678/1929/25
Провадження № 22-ц/820/1532/26
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Гринчука Р.С., Корніюк А.П., Талалай О.І.
секретар судового засідання Демчук В.М.,
з участю представника апелянта,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Лоретта Агро» на заочне рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 17 квітня 2026 року, суддя Цибульський Д.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Летичівської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, про визнання права власності на спадкове майно,
встановив:
В грудні 2025 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом, у якому просила визнати за нею у порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:03:032:0014, площею 3,3996 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та на житловий будинок, загальною площею 45,8 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
На обґрунтування позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина, до складу якої увійшла зазначена земельна ділянка, яка належала спадкодавцю на підставі державного акту серії Р1 №793819 від 23 травня 2003 року. До складу спадщини також увійшов житловий будинок, який ОСОБА_3 прийняв у спадщину після смерті своєї матері, ОСОБА_4 , однак не оформив своїх спадкових прав.
Позивачка посилалася на те, що є племінницею спадкодавця та спадкоємцем п`ятої черги за законом. Дочка спадкодавця ОСОБА_2 на спірне майно не претендує та проти оформлення позивачкою спадкових прав не заперечує.
Письмовим повідомленням від 18 листопада 2025 року, №858/02-24, державний нотаріус рекомендувала ОСОБА_1 звернутися до суду.
Заочним рішенням Летичівського районного суду Хмельницької області від 17 квітня 2026 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:03:032:0014, площею 3,3996 га, як на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 .
Цим же рішенням за ОСОБА_1 визнано право власності на житловий будинок (літ. А-1), загальною площею 45,8 кв.м., житловою площею 16,4 кв.м., допоміжною площею 29,4 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
В апеляційній скарзі ТОВ «Лоретта Агро», яке не брало участі у справі, просило скасувати заочне рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
На підтвердження права на апеляційне оскарження товариство зазначило, що використовувало спірну земельну ділянку на підставі договору оренди від 01 червня 2012 року, право оренди за яким зареєстровано 10 жовтня 2016 року за №16840457, а розпорядженням Летичівської районної державної адміністрації від 16 жовтня 2018 року №371/2018-р дію договорів оренди невитребуваних земельних ділянок було поновлено.
22 вересня 2023 року між Летичівською селищною радою та ТОВ «Лоретта Агро» укладено новий договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:03:032:0014. Право оренди зареєстровано 02 листопада 2023 року за №52410366, зі строком дії до 22 вересня 2033 року.
Апелянт вважає, що оскаржуване рішення безпосередньо впливає на його права як орендаря, оскільки відповідно до частини третьої статті 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» та пункту 3.1 договору оренди державна реєстрація права власності на невитребувану земельну ділянку має наслідком припинення договору оренди.
Як на підстави для скасування рішення товариство посилається на те, що ОСОБА_1 звернулася із заявою про прийняття спадщини після спливу шестимісячного строку, не заявляла вимоги про визначення додаткового строку та не навела поважних причин його пропуску, у зв`язку з чим суд не застосував статті 1270, 1272 ЦК України, які регулюють спіні правовідносин між сторонами.
Крім того, суд першої інстанції, на думку апелянта, вирішив питання про права та інтереси ТОВ «Лоретта Агро» без залучення товариства до участі у справі, що є порушенням пункту 4 частини третьої статті 376 ЦПК України.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 24 серпня 2026 року закрито апеляційне провадження у справі в частині оскарження рішення суду про визнання за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок (літ. А-1), загальною площею 45,8 кв.м., житловою площею 16,4 кв.м., допоміжною площею 29,4 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги.
Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи судом були повідомлені належним чином.
Заслухавши пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність закриття апеляційного провадження з наступних підстав.
Встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 15 травня 2003 року, зареєстрованого в реєстрі за №926, ОСОБА_3 є спадкоємцем майна ОСОБА_4 і спадкове майно складається із земельної ділянки, площею 0,60 га, розташованої на території Грушковецької сільської ради в АДРЕСА_2 , наданої для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - 0,25 га та для ведення особистого підсобного господарства - 0,35 га, яка належала померлій на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії 1У-ХМ №046998, зареєстрованого в книзі записів держактів на землю за №418, виданого громадянину України згідно з рішенням 18 сесії Грушковецької сільської ради від 09 лютого 1994 року №2, а також права власності на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності Селянської спілки «Світанок» с. Бохни Летичівського району Хмельницької області, розміром 2,88 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яке (право) належало померлій на підставі сертифікату серії ХМ №035218, виданого Летичівською райдержадміністрацією 20 серпня 1996 року.
Згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії Р1 №793819, ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 15 травня 2003 року, реєстровий №826, передано у приватну власність земельну ділянку, площею 3,40 гектарів в межах згідно з планом, яка розташована на території Грушковецької сільської ради. Землю передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №652.
Відповідно до свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1 , виданого 19 серпня 2006 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану Хмельницького міськрайонного управління юстиції на підставі актового запису №1678 від 19 серпня 2006 року, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з пунктом 1.1 договору оренди землі від 22 вересня 2023 року Летичівська селищна рада на підставі рішення сорок третьої сесії від 22 вересня 2023 року, №36 «Про передачу в оренду земельних ділянок ТОВ «Лоретта Агро»» надала, а ТОВ «Лоретта Агро» прийняло у строкове платне користування земельну ділянку (нерозподілені та невитребувані земельні частки (паї)), площею 3,3996 га (01.01 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), яка належить до земель сільськогосподарського призначення та розташована за межами с. Грушківці Хмельницького району Хмельницької області.
Відповідно до пункту 3.1 договору, його укладено строком на 10 років або до дня державної реєстрації власником земельної частки (паю) чи його спадкоємцем права власності на цю земельну ділянку відповідно до чинного законодавства.
Пунктом 3.2 договору передбачено, що після закінчення строку його дії орендар має переважне перед іншими особами право на укладення договору на новий строк, для реалізації якого повинен письмово повідомити орендодавця про намір продовжити дію договору не пізніше ніж за 30 календарних днів до спливу його строку.
Згідно з пунктом 11.5 договору перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Тлумачення зазначеної норми процесуального права визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи: учасники справи; особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.
При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, причому такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним (постанова Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі №522/20976/19).
Судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є заявник, або в рішенні міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
У постанові від 16 жовтня 2019 року у справі №638/21181/15-ц Верховний Суд зазначив, що особи, які не брали участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку лише ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють або припиняють права і обов`язки цих осіб. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасниками справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, причому такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 20 січня 2020 року, у справі №2-1426/08 особи, які не брали участі у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють, обмежують або припиняють права або обов`язки цих осіб. Судове рішення слід вважати таким, яким вирішено питання про права та обов`язки осіб, яких не було залучено до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки або судження суду про права та обов`язки цих осіб або в резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки цих осіб. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не є підставою для висновку про вирішення судом питань про права та обов`язки цієї особи.
У постанові Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі №1715/2798/12 також зазначається, що залежно від того, чи вирішувалось судовим рішенням питання про права та обов`язки особи, яка його оскаржує, визначається право на оскарження такого рішення. Судове рішення, що оскаржується особою, яка не залучалась до розгляду справи, повинно безпосередньо впливати на обсяг прав та обов`язків цієї особи, тобто суд має розглянути й вирішити спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є заявник, або містити судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Відповідно до положень статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
За приписами частин другої, третьої статті 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості). Нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження. З моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку договір оренди припиняється, а державна реєстрація припинення права оренди проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності. У разі якщо договір оренди невитребуваної (нерозподіленої) земельної ділянки, переданої в оренду в порядку, визначеному цією статтею, закінчився у зв`язку з набуттям права власності на неї до збирання врожаю, посіяного орендарем на земельній ділянці, орендар має право на збирання такого врожаю. Власник земельної ділянки має право на відшкодування збитків, пов`язаних із тимчасовим зайняттям земельної ділянки колишнім орендарем, у розмірі пропорційно до орендної плати з дня припинення договору до дня збирання врожаю.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПК України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
Апелянт не надав суду доказів на підтвердження тієї обставини, що оскаржуваним рішенням вирішено питання про його права та обов`язки.
Як вбачається з матеріалів справи та зі змісту оскаржуваного рішення, предметом спору є визнання за ОСОБА_1 у порядку спадкування права власності, зокрема, на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:03:032:0014, площею 3,3996 га.
ТОВ «Лоретта Агро» не є учасником спадкових правовідносин, а питання про чинність договору оренди, обсяг прав та обов`язків орендаря або припинення права оренди судом першої інстанції не вирішувалось. У мотивувальній і резолютивній частинах рішення відсутні висновки щодо прав чи обов`язків товариства. Рішення не покладає на заявника жодних обов`язків і не припиняє права оренди земельної ділянки.
З положеннями щодо припинення договору оренди одночасно із реєстрацією права власності на земельну ділянку були ТОВ «Лоретта Агро» було обізнано при укладенні договору оренди, зокрема, відповідні положення також містяться в укладеному апелянтом з Летичівською селищною радою договорі оренди земельної ділянки.
Посилання апелянта на частину третю статті 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» та пункт 3.1 договору оренди також не підтверджує порушення його права оскаржуваним рішенням, оскільки зазначені норми пов`язують припинення оренди земельної ділянки з державною реєстрацією права власності, а не з ухваленням судового рішення.
Таким чином, оскільки ТОВ «Лоретта Агро» уклало договір оренди спірної земельної ділянки з Летичівською селищною радою з умовою щодо припинення договору оренди одночасно із реєстрацією права власності на земельну ділянку, положення про що також міститься і вищезазначеній нормі Закону, тому рішення суду про визнання права власності на земельну ділянку за позивачем жодним чином не стосується прав та обов`язків орендаря, які встановлені, зокрема, договором оренди спірної земельної ділянки та які підлягають обов`язковому виконанню сторонами договору.
За встановлених обставин, враховуючи, що оскаржуваним рішенням не було вирішено питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ТОВ «Лоретта Агро», апеляційне провадження підлягає закриттю на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України, у зв`язку з чим відсутні підстави для перегляду оскаржуваного судового рішення в апеляційному порядку.
Керуючись ст.ст. 261, 362, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
ухвалив:
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, Товариства з обмеженою відповідальністю «Лоретта Агро» на заочне рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 17 квітня 2026 року, закрити.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 25 серпня 2026 року.
Судді: Р.С. Гринчук
А.П. Корніюк
О.І. Талалай