Справа № 739/1620/26
Провадження № 2-а/739/52/26
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
25 серпня 2026 року м. Новгород-Сіверський
Суддя Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області Іващенко І.К., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В:
24 серпня 2026 року представником позивача, адвокатом Костюченком В.К., в інтересах позивача ОСОБА_1 , до Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області була подана позовна заява до відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, в якій позивач просить скасувати постанову № 514 від 11 серпня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Одночасно з позовною заявою до Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області надійшло клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якому представник позивача Костюченко В.К. просить поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовною заявою про скасування постанови № 514 від 11 серпня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. В обґрунтування таких вимог клопотання зазначено про те, що представником - адвокатом Костюченком В.К. до Новгород-Сіверського районного суду районного суду Чернігівської області в інтересах ОСОБА_1 подано позовну заяву до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст.210-1 та ч. 3 ст. 210 КУпАП. Щодо причин пропуску строку звернення сторона позивача зазначає про таке. Відповідно до ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Про постанову № 514 від 11.08.2025 позивач дізнався шляхом доступу до виконавчого провадження 18.08.2026 року у виконавчій службі.
Вказує, що постанова в справі про адмінправопорушення розглядалася без участі позивача, а в самій постанові не зазначені відомості про її направлення на адресу позивача. Про наявність постанови він дізнався лише після блокування банківських рахунків, що стало підставою для звернення до місцевого бюро БВПД. Вважає практична можливість її оскарження з`явилася у позивача після 18 серпня 2026 року, коли постанова була отримана позивачем внаслідок доступу до виконавчого провадження. Вважає зазначені обставини пропуску строку на оскарження та просить їх поновити.
Згідно з ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуального строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними. Відповідно до Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі № 640/25034/19 суд наголосив, що для правильного визначення початку перебігу строку звернення до суду ключовим є не дата прийняття рішення суб`єктом владних повноважень, а дата, коли особа дізналася про порушення своїх прав.
Суд чітко вказав, що саме на відповідача покладається обов`язок доведення факту вручення оскаржуваного рішення позивачу або доведення обізнаності особи про зміст такого рішення в інший спосіб.
Право на доступ до суду - це право людини, що передбачає можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав. У розумінні частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на судовий розгляд справи означає право кожної особи на звернення до суду та право на те, що її справа буде розглянута і вирішена судом. Водночас, особі, яка звернулася до суду за захистом свого права, повинна бути забезпечена можливість реалізувати вказані вище права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист визначає зміст права на доступ до суду. Відповідно до міжнародного та європейського права з прав людини поняття доступу до правосуддя зобов`язує держави гарантувати право кожної особи на звернення до суду (за певних обставин, до альтернативного органу вирішення спорів), з метою отримання юридичного захисту, у разі якщо права особи були порушені.
Таким чином, це також право, яке допомагає особі домогтися реалізації своїх прав. Зокрема, Конвенція покликана гарантувати не теоретичні й ілюзорні, а практичні й ефективні права (див., mutatis mutandis, рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Метьюз проти Сполученого Королівства» («Matthews v. the United Kingdom») [GC], заява № 24833/94, n. 34); право на доступ до суду повинно бути «практичним та ефективним», а не «теоретичним чи ілюзорним» (рішення у справі «Беллс проти Франції» («Bellet v. France»), заява № 23 805/94, п. 36). Враховуючи, що несвоєчасне ознайомлення з постановою було зумовлене об`єктивними обставинами, а право на судовий захист є конституційною гарантією (ст. 55 Конституції України), причини пропуску строку є об`єктивно поважними.
Розглянувши матеріали позовної заяви та заявленого клопотання, є необхідним зазначити про наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позивач має право звернутися до адміністративного суду в межах строку звернення, визначеного цим Кодексом або іншими законами. Для оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення ст. 289 КУпАП установлено десятиденний строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Вирішення питання про поважність причин пропуску строку звернення до суду належить до повноважень суду та здійснюється на підставі поданих позивачем даних та доказів. За правилом ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги, у тому числі обставини, на яких ґрунтується заявлене нею клопотання про поновлення строку. Отже, обов`язок підтвердити обставини, на які позивач посилається як на поважні причини пропуску строку, покладається саме на сторону позивача.
Звертаючись із клопотанням про поновлення строку, сторона позивача в обґрунтування поважності причин його пропуску посилається на те, що про існування оскаржуваної постанови №514 від 11 серпня 2025 року позивач дізнався лише 18.08.2026 - у зв`язку з отриманням позивачем внаслідок доступу до виконавчого провадження.
Обставина обізнаності позивача про оскаржувану постанову саме 18.06.2026 має визначальне значення для вирішення питання про поважність причин пропуску строку звернення до суду та, відповідно, для вирішення заявленого клопотання, оскільки саме від цієї дати позивач відраховує початок перебігу строку звернення до суду.
Разом з тим, до клопотання про поновлення строку звернення до суду та до позовної заяви не додано жодних доказів, які б підтверджували зазначену обставину.
За відсутності таких доказів суд позбавлений можливості перевірити доводи позивача щодо дати його обізнаності про оскаржувану постанову, встановити початок перебігу строку звернення до суду та визнати причини його пропуску поважними. Заявлені позивачем підстави для поновлення строку звернення до суду на цій стадії не можуть бути визнані судом поважними як такі, що не підтверджені жодними доказами.
З огляду на викладене, оскільки позов подано після закінчення строку звернення до суду, а наведені у клопотанні підстави для поновлення цього строку не можуть бути визнані поважними бездоказово, суддя відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України залишає позовну заяву без руху, надаючи позивачу п`ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для звернення до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду (з поданням доказів на підтвердження дати обізнаності про оскаржувану постанову) або для зазначення інших підстав для поновлення строку.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 121, 122, 123, 169, 248 КАС України,-
У Х В А Л И В:
Позовну заяву представника позивача Костюченка В.К. в інтересах позивача ОСОБА_1 до відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_1 (код за ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, - залишити без руху.
Повідомити представника позивача Костюченка Владислава Костянтиновича та позивача ОСОБА_1 про необхідність усунення зазначених недоліків позовної заяви в п`ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали шляхом подання до суду доказів на підтвердження обставини, що про існування оскаржуваної постанови № 514 від 11.08.2025 позивач дізнався 18.08.2026, зокрема матеріалів відповідного поштового відправлення (поштовий конверт з відбитком календарного штемпеля, рекомендоване повідомлення про вручення, відомості про відстеження поштового відправлення тощо) та/або копії відповідних документів виконавчого провадження, з яких можливо було б установити дату, коли позивач фактично довідався про існування оскаржуваної постанови, або вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду.
Роз`яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею й окремому оскарженню не підлягає.
Суддя: І.К. Іващенко