справа № 619/5356/26
провадження № 2-а/619/46/26
УХВАЛА
24 серпня 2026 року м. Дергачі
Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Пруднікова О.В., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву адвоката Головченко Еліс Анатоліївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
встановила:
У провадженні Дергачівського районного суду Харківської області перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови № R141672 від 27 жовтня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн.
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 12 серпня 2026 року поновлено ОСОБА_1 строк на оскарження постанови № R141672 від 27.10.2025, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
21 серпня 2026 року представник позивача - адвокат Головченко Е.А. звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить зупинити дію постанови державного виконавця Дергачівського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шиян Оксани Анатоліївни від 21 липня 2026 року про розшук майна боржника у виконавчому провадженні № 81529897 шляхом заборони розшуку транспортного засобу RENAULT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 .
В обґрунтування заяви представник позивача зазначає, що на примусовому виконанні у Дергачівському відділі державної виконавчої служби перебуває постанова № R141672 від 27.10.2025, законність якої оспорюється позивачем у цій справі. Постановою державного виконавця від 17 липня 2026 року відкрито виконавче провадження № 81529897 з примусового виконання постанови № R141672 від 27.10.2025 щодо стягнення з ОСОБА_1 подвійного розміру штрафу у сумі 34 000 грн, а також постановою від 17 липня 2026 року накладено арешт на грошові кошти боржника. 21 липня 2026 року державним виконавцем Шиян О.А., керуючись ч. 3 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про розшук майна боржника, якою оголошено в розшук належний ОСОБА_1 транспортний засіб RENAULT, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , та направлено копію цієї постанови до поліції для виконання. На обґрунтування необхідності забезпечення позову представник також посилається на стан здоров`я ОСОБА_1 , який проходить лікування у зв`язку з онкологічним захворюванням, має встановлену II групу інвалідності, потребує періодичного проходження підтримуючої терапії та користується автомобілем для пересування, у тому числі з метою відвідування медичного закладу. На думку заявника, перебування транспортного засобу в розшуку створює реальну загрозу його затримання та переміщення на спеціальний майданчик, що позбавить позивача можливості користуватися автомобілем для потреб, пов`язаних, зокрема, з проходженням лікування. Крім того, представник посилається на встановлені ухвалою суду від 12.08.2026 обставини щодо відсутності у матеріалах справи доказів належного повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи про адміністративне правопорушення 27.10.2025 та доказів вручення йому копії оскаржуваної постанови, вважаючи це очевидними ознаками протиправності постанови № R141672.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цим Кодексом заходи забезпечення позову.
Частиною другою ст. 150 КАС України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених або оспорюваних прав та інтересів позивача, або якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та порушення прав, свобод або інтересів особи таким рішенням, дією чи бездіяльністю.
За приписами ч. 4 ст. 150 КАС України подання позову та відкриття провадження в адміністративній справі самі по собі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Водночас пунктом 5 ч. 3 ст. 151 КАС України прямо встановлено, що не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони чи обов`язку вчиняти дії, що випливають із такого рішення.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має перевірити наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення та предметом заявлених позовних вимог, його адекватність, необхідність і співмірність, а також не допустити фактичного вирішення спору по суті на стадії розгляду заяви про забезпечення позову.
Аналогічний підхід щодо необхідності безпосереднього зв`язку між предметом позову та заходом забезпечення, його адекватності та співмірності викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 01.06.2022 у справі № 380/4273/21 та від 29.04.2026 у справі № 160/24879/25.
У справі, яка розглядається, предметом адміністративного позову є постанова № R141672 від 27.10.2025, прийнята органом територіального центру комплектування та соціальної підтримки, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Постанова державного виконавця Шиян О.А. від 21.07.2026 про розшук майна боржника у виконавчому провадженні № 81529897 предметом оскарження у цій адміністративній справі не є. Вимог про визнання її протиправною чи скасування позивачем не заявлено, а орган державної виконавчої служби не є відповідачем у спорі щодо законності постанови № R141672.
При цьому заявлена вимога про забезпечення позову сформульована саме як зупинення дії постанови державного виконавця від 21.07.2026 шляхом заборони здійснювати розшук транспортного засобу. Отже, незалежно від формулювання заявленого заходу, його правовим наслідком має бути припинення виконання конкретного рішення державного виконавця, яке не є предметом оскарження у цій справі.
Саме такий спосіб забезпечення позову прямо заборонений пунктом 5 ч. 3 ст. 151 КАС України.
Посилання заявника на п. 4 ч. 1 ст. 151 КАС України, яким передбачено можливість заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору, наведеного висновку не спростовує.
Положення п. 4 ч. 1 ст. 151 КАС України не можуть застосовуватися ізольовано від установлених ч. 3 цієї статті обмежень та використовуватися як спосіб фактичного зупинення рішення іншого суб`єкта владних повноважень, яке у відповідній адміністративній справі не оскаржується.
Суд бере до уваги наведені заявником обставини щодо стану здоров`я ОСОБА_1 , необхідності проходження ним лікування та значення автомобіля для забезпечення його пересування. Водночас наявність обставин, які можуть свідчити про можливі негативні наслідки виконання оскаржуваного позивачем адміністративного акта та подальших виконавчих дій, сама по собі не надає суду повноважень застосувати вид забезпечення позову, який прямо заборонений процесуальним законом.
Питання про дотримання відповідачем процедури притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, наявність чи відсутність складу адміністративного правопорушення, дотримання строків притягнення до відповідальності та відповідність постанови № R141672 вимогам закону підлягають дослідженню та оцінці під час вирішення адміністративної справи по суті. Надання цим обставинам остаточної оцінки на стадії забезпечення позову фактично означало б передчасне вирішення спору.
Суд також враховує, що ч. 1 ст. 150 КАС України надає суду право застосувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи, однак таке повноваження є дискреційним та має здійснюватися з дотриманням вимог щодо адекватності, співмірності та ефективності обраного заходу.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 151 КАС України передбачена можливість зупинення стягнення на підставі виконавчого документа. Разом із тим відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій.
При цьому ч. 4 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у період зупинення вчинення виконавчих дій арешт, накладений на майно боржника, не знімається, а виконавець має право вживати заходів до розшуку боржника та його майна.
Отже, застосування з власної ініціативи іншого заходу - зупинення стягнення на підставі постанови № R141672 - саме по собі не забезпечувало б досягнення тієї мети, з якою заявник звернувся до суду, а саме припинення розшуку належного позивачу транспортного засобу. За таких обставин суд не вбачає правових підстав для застосування іншого заходу забезпечення позову з власної ініціативи.
Посилання представника позивача на наявність очевидних ознак протиправності постанови № R141672 суд відхиляє. Висновки, викладені в ухвалі від 12.08.2026, були зроблені виключно при вирішенні питання про поновлення строку звернення до суду та не є висновком про протиправність постанови по суті.
Таким чином, оцінивши доводи заяви та надані на їх підтвердження матеріали у сукупності, врахувавши предмет адміністративного позову, зміст заявленого заходу забезпечення та встановлену п. 5 ч. 3 ст. 151 КАС України пряму заборону, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись статтями 150-154, 241-243, 248, 286, 294 КАС України, суддя -
постановила:
У задоволенні заяви адвоката Головченко Еліс Анатоліївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О. В. Пруднікова