Справа № 461/3432/26 Головуючий у 1 інстанції: Грицко Р.Р.
Провадження № 22-з/811/194/26 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.
УХВАЛА
25 серпня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі судді Ванівського О.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Ніткевича А.В., від розгляду цивільної справи № 461/3432/26 у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 27 липня 2026 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та зобов`язання до вчинення певних дій,-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Львівського апеляційного суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та зобов`язання до вчинення певних дій.
У межах цієї справи позивач ОСОБА_1 оскаржує ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 08 липня 2026 року (апеляційне провадження № 22-ц/811/2888/26) та ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 27 липня 2026 року (апеляційне провадження № 22-ц/811/3195/26).
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 27 липня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 08 липня 2026 року залишено без руху.
Надано апелянту строк - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків.
Роз`яснено наслідки невиконання вимог ухвали.
Крім цього, ухвалою Львівського апеляційного суду від 27 липня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 27 липня 2026 року залишено без руху.
Надано апелянту строк - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків.
Роз`яснено наслідки невиконання вимог ухвали.
21.08.2026 позивач ОСОБА_1 подав заяву про відвід судді Ніткевичу А.В. від розгляду цивільної справи № 461/3432/26. Зазначає, що 17.08.2026 отримав ухвалу апеляційного суду від 27.07.2026, при цьому, апеляційну скаргу подав 10.08.2026, тому вважає, що апеляційний суд відреагував на таку на тринадцять днів швидше часу подання скарги. На думку апелянта, в ухвалі містяться вимоги, які не передбачені ЦПК України, що є підставою сумніватися в неупередженості та об`єктивності судді Ніткевича А.В. при розгляді цієї справи, тому заявляє судді відвід.
Просив заяву задовольнити.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 21 серпня 2026 року відвід заявлений ОСОБА_1 судді Ніткевичу А.В. - визнано необґрунтованим.
Вирішення питання про відвід судді Ніткевичу А.В. передано на розгляд іншого судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, призначення якого провести в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Згідно абзацу першого частини третьої статті 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Автоматизованою системою документообігу суду в порядку, встановленому частиною 1 статті 33 ЦПК України, визначено суддю Ванівського О.М. для вирішення питання про відвід суддів (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2026 року).
Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
За таких обставин розгляд заяви здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України судове засідання не проводиться.
Підстави для відводу судді визначені статтями 36, 37 ЦПК України.
Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (ч. 3 ст. 39 ЦПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
З огляду на наведені вище норми процесуального закону, будь які доводи сторони, щодо незгоди з процесуальним рішенням суду, а також рішенням суду в іншій справі, не може бути підставою для відводу судді (колегії суддів). В свою чергу, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи.
Згідно із положеннями ч. 4 ст. 39 ЦПК України встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Таким чином, виходячи зі змісту ч. 4 ст. 39 ЦПК України, заявляючи відвід на підставі п. 3 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, заявник зобов`язаний надати докази щодо наявності обставин, які свідчать про заінтересованість судді.
Однак жодних доказів щодо неупередженості чи необ`єктивності судді Ніткевича А.В., заявником не надано.
Також, звертаю увагу заявника на практику Європейського суду з прав людини в контексті неупередженості судді, який визначає два аспекти «неупередженості»: по-перше, суддя повинен бути суб`єктивно вільний від особистих упереджень або пристрасті, по-друге, він повинен бути об`єктивно неупереджений, тобто гарантовано виключати будь-які обґрунтовані сумніви щодо цього.
У контексті об`єктивного критерію окремо ЄСПЛ відзначає поведінку суддів, а саме необхідно визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
Разом з цим, докази, які б підтверджували необ`єктивність та упередженість судді -Ніткевича А.В. в розгляді даної справи, відсутні.
У п.1.1, 1.2, 2.1 Бангалорських принципів поведінки суддів зазначено, що суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання,
тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою.
Суддя дотримується незалежної позиції як щодо суспільства в цілому, так і щодо конкретних сторін судової справи, у якій він повинен винести рішення.
При виконанні своїх обов`язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів.
Враховуючи наведене приходжу висновку, що доводи заяви ОСОБА_1 про відвід судді Ніткевича А.В. не знайшли свого підтвердження та є його суб`єктивною думкою, тому у задоволенні заяви необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 33, 36, 40, 381 ЦПК України,-
ухвалив:
Відмовити у задоволені заяви ОСОБА_1 про відвід судді Ніткевича А.В.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя: Ванівський О.М.