ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
24 серпня 2026 року Справа № 160/25368/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., перевіривши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
19 серпня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 18 серпня 2026 року в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), у якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 1 жовтня 2024 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2024 року № 823, що призвело до зменшення її розміру;
- визнати протиправним та скасувати протокол (розпорядження) перерахунку пенсії Версія: 1.6.78.1. Дата-час розрахунку: 25.09.2024 15:59, затверджений Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області рішенням № 046850002269 від 25 вересня 2024 року про перерахунок пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», призначеної 29 січня 2024 року, у розмірі 25 202,98 грн на підставі первинних довідок Східного офісу Держаудитслужби від 26 січня 2024 року № 11-138 та № 11-139, починаючи з 1 жовтня 2024 року і надалі без обмеження строком з урахуванням щорічних індексацій (довічно), та здійснити виплату різниці між фактично отриманою та належною до виплати пенсією з урахуванням раніше виплачених сум.
За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв`язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.
Позивач у позовній заяві як третю особу зазначив Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Положеннями статті 49 КАС України визначено можливість залучення до участі у справі третіх осіб: 1) які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору; 2) які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача; 3) які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Відповідно до частини четвертої статті 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Згідно із частиною п`ятою статті 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
У частині п`ятій статті 161 КАС України визначено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
Таким чином, питання щодо залучення до участі у справі третіх осіб вирішується виключно відповідною ухвалою суду за наслідками розгляду заяви (клопотання) про залучення третіх осіб, а не шляхом самостійного зазначення таких третіх осіб позивачем у позовній заяві.
Позивач до позовної заяви не додав заяву про залучення до участі у справі третьої особи із зазначенням, на яких підставах третю особу належить залучити до участі у справі, не зазначено як належить залучити третю особу до участі у справі - на стороні позивача чи на стороні відповідача, не визначено процесуального статусу третьої особи.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частиною шостою статті 161 КАС України регламентовано, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).
При з`ясуванні питання, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), судом встановлено таке.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, за змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
На думку суду, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 340/1019/19).
Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29 жовтня 2020 року у справі № 816/197/18, від 20 жовтня 2020 року у справі № 640/14865/16-а, від 25 лютого 2021 року у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20 жовтня 2020 року у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі № 822/1928/18) та дійшла такого правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. Водночас триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Отже, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Позивач у цій справі оскаржує рішення відповідача від 25 вересня 2024 року № 046850002269 та дії відповідача щодо перерахунку його пенсії з 1 жовтня 2024 року.
До суду з цим позовом позивач звернувся 18 серпня 2026 року через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», тобто майже через два роки з дня винесення оскаржуваного рішення та вчинення оскаржуваних дій.
У позовній заяві від 18 серпня 2026 року б/н та в клопотанні без дати та без номеру про поновлення строку звернення до адміністративного суду позивач просить визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити йому строк на звернення до суду з цією позовною заявою.
На обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначає, що по-перше, відповідач протиправно не надіслав на адресу позивача жодного офіційного рішення чи розпорядження від 25 вересня 2024 року про зменшення пенсії з 1 жовтня 2024 року, позбавивши позивача можливості своєчасно дізнатися про правові підстави такого зменшення.
По-друге, весь цей час позивач перебував в процесі активного судового захисту та судового контролю у справі № 160/7028/25, намагаючись відновити свої права.
По-третє, про остаточну, категоричну та свідому відмову органів Пенсійного фонду України добровільно повернути належну нараховану суму пенсії (25202,98 грн) на підставі законних складових заробітної плати за грудень 2023 року позивач дізнався з офіційного листа Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 24 червня 2026 року № 17977-16671/Ю-03/8-2200/26 та з офіційного листа Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 8 липня 2026 року № 82017-58587/Ю-01/8-0400/26 наданих на заяви-клопотання позивача від 9 червня 2026 року, а також з фінансової аналітики особистого кабінету на вебпорталі Пенсійного фонду України, де виявлено штучне викривлення та приховування показників нарахування пенсії.
По-четверте, оскільки правопорушення з боку органів Пенсійного фонду України щодо щомісячного недонарахування та обмеження пенсії є триваючим, а право на належне пенсійне забезпечення є фундаментальним конституційним правом особи, строк на оскарження первинного протиправного розпорядження від 25 вересня 2024 року (рішення № 046850002269 від 25 вересня 2024 року про перерахунок пенсії) підлягає поновленню з метою недопущення звуження права на справедливий суд.
З урахуванням викладеного, позивач просить поновити йому строк звернення до суду з цим позовом.
Розглянувши заяву про поновлення строку звернення до суду та надані позивачем документи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення позивачу строку звернення з цим позовом до суду.
Так, суд зазначає, що з 26 січня 2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» із середньомісячного заробітку у розмірі 42004,96 грн; основний розмір пенсії від середнього заробітку - 25202,98 грн; розмір пенсії до виплати з урахуванням максимального розміру пенсії - 23610,00 грн, про що свідчить рішення від 2 лютого 2024 року № 046850002269.
Відповідно до рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 25 вересня 2024 року № 046850002269 позивача з 1 жовтня 2024 року переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (підстава - постанова Кабінету Міністрів України від 12 липня 2024 року № 823); розмір пенсії з 1 жовтня 2024 року складає 7802,96 грн.
Тобто, у період з 26 січня 2024 року до 30 вересня 2024 року позивач отримував пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» у розмірі 23610,00 грн; з 1 жовтня 2024 року позивач був отримувачем пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» у розмірі 7802,96 грн.
Отже, з 1 жовтня 2024 року позивачу не могло не бути відомо про зміну розміру пенсії, з огляду на що суд відхиляє доводи позивача щодо неповідомлення відповідачем про прийняте ним рішення про зменшення розміру пенсії.
Окрім того, зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів слідує, що у грудні 2024 року позивач надав до територіального органу Пенсійного фонду України аналогічні довідки, але за новою формою, визначеною постановою Кабінету Міністрів України № 823 (№ 11-244 та № 11-245), а 24 грудня 2024 року позивач подав заяву, за якою йому тимчасово розрахували пенсію у заниженому розмірі 18601,92 грн (без урахування премій).
Ці факти ще раз дають підстави вважати, що позивач станом на грудень 2024 року був обізнаний як про обставини переведення позивача з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу», на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», так і про зменшення розміру його пенсії.
Також суд не приймає доводи позивача щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду у зв`язку із здійсненням судового контролю у справі № 160/7028/25, оскільки позивач не був позбавлений можливості судового оскарження спірних дій та рішення відповідача паралельно із розглядом справи № 160/7028/25.
Додатково суд зазначає, що справа № 160/7028/25 не пов`язана з предметом спору у цій справі та стосувалася відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у зарахуванні стажу державної служби позивача та у відмові переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» на підставі заяви від 13 грудня 2024 року.
Щодо посилання позивача на той факт, що про відмову у відновленні його порушеного права він дізнався з листів Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 24 червня 2026 року № 17977-16671/Ю-03/8-2200/26 та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 8 липня 2026 року № 82017-58587/Ю-01/8-0400/26, суд зазначає, що такі листи взагалі не стосуються оскаржуваних рішення та дій та фактично є роз`ясненнями щодо виконання судового рішення у справі № 160/7028/25.
З урахуванням викладеного, підстави, зазначені позивачем для поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом, визнаються судом неповажними.
У постанові від 20 червня 2024 року у справі № 420/29265/23 Верховний Суд зазначив, що процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків позовної заяви. Як у випадку невиконання вимог статті 160 КАС щодо форми та змісту позову, так і вимог щодо дотримання строку подання позову, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - позовна заява залишається без руху.
Залишення позовної заяви без руху - це процесуальна дія, яка застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання. При цьому, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху суд повинен чітко зазначити недоліки такої заяви та встановити спосіб і строк їх усунення.
У разі подання позивачем клопотання про поновлення строку, суд повинен надати йому оцінку та вирішити шляхом визнання/невизнання причин пропуску такого строку поважними/неповажними.
Мотивувальна частина судового рішення має відповідати його резолютивній частині для уникнення перешкод для належного виконання учасником справи рішення суду та забезпечення його зрозумілості для тих осіб, що будуть здійснювати його виконання.
Згідно з частинами першою, другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже, згідно з частиною першою статті 123 КАС України позивач має право подати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати інші підстави для поновлення пропущеного строку.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
УХВАЛИВ:
Визнати неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, зазначені ОСОБА_1 у позовній заяві від 18 серпня 2026 року б/н та в клопотанні без дати та без номеру про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
Запропонувати позивачу протягом 10-ти (десяти) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви та надати суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд»:
заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати інші підстави для поновлення пропущеного строку;
заяву про залучення до участі у справі третьої особи (якщо позивач вважає за необхідне залучити до участі у справі третю особу), із зазначенням, на яких підставах третю особу належить залучити до участі у справі.
Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачеві та вважатиметься неподаною.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачу до електронного кабінету за допомогою підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Т.І. Чернявська