ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про повернення позовної заяви
07 вересня 2026 року Справа № 160/25368/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., перевіривши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
19 серпня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 18 серпня 2026 року в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), у якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 1 жовтня 2024 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2024 року № 823, що призвело до зменшення її розміру;
- визнати протиправним та скасувати протокол (розпорядження) перерахунку пенсії Версія: 1.6.78.1. Дата-час розрахунку: 25.09.2024 15:59, затверджений Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області рішенням № 046850002269 від 25 вересня 2024 року про перерахунок пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», призначеної 29 січня 2024 року, у розмірі 25 202,98 грн на підставі первинних довідок Східного офісу Держаудитслужби від 26 січня 2024 року № 11-138 та № 11-139, починаючи з 1 жовтня 2024 року і надалі без обмеження строком з урахуванням щорічних індексацій (довічно), та здійснити виплату різниці між фактично отриманою та належною до виплати пенсією з урахуванням раніше виплачених сум.
Суд своєю ухвалою від 24 серпня 2026 року:
визнав неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, зазначені ОСОБА_1 у позовній заяві від 18 серпня 2026 року б/н та в клопотанні без дати та без номеру про поновлення строку звернення до адміністративного суду;
залишив без руху позовну заяву та запропонував позивачу протягом 10-ти (десяти) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви та надати суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний суд»:
заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати інші підстави для поновлення пропущеного строку;
заяву про залучення до участі у справі третьої особи (якщо позивач вважає за необхідне залучити до участі у справі третю особу), із зазначенням, на яких підставах третю особу належить залучити до участі у справі.
31 серпня 2026 року від позивача через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний суд» надійшла заява від 31 серпня 2026 року б/н про усунення недоліків, у якій позивач серед іншого просить поновити йому строк звернення до суду з цим позовом.
На обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду позивач зазначив, що:
по-перше, правопорушення відповідача є триваючим, а про зміну правової визначеності він дізнався з постанови Верховного Суду від 02 червня 2026 року у справі № 240/25473/24;
по-друге, подання заяви у грудні 2024 року не було згодою позивача з діями відповідача, а по суті було вимушеною мірою для збільшення розміру пенсії;
по-третє, до вирішення справи № 160/7028/25 позивач не мав права вимагати від відповідача відновити його право на отримання пенсії у розмірі 25202,98 грн на підставі первинних довідок № 11-138 та № 11-139, оскільки сам статус держслужбовця-пенсіонера та наявність стажу оспорювалися відповідачем;
по-четверте, суперечливість офіційних електронних показників та відсутність повної деталізації фінансових складових пенсійної виплати не дозволяли позивачу встановити реальний стан і структуру нарахувань пенсії для своєчасного формування належним чином обґрунтованої позовної заяви.
З урахуванням викладеного, позивач просить поновити йому строк звернення до суду з цим позовом.
Розглянувши клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на таке.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, за змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
На думку суду, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 340/1019/19).
Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29 жовтня 2020 року у справі № 816/197/18, від 20 жовтня 2020 року у справі № 640/14865/16-а, від 25 лютого 2021 року у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20 жовтня 2020 року у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі № 822/1928/18) та дійшла такого правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. Водночас триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Отже, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Суд ще раз зазначає, що позивач у цій справі оскаржує рішення відповідача від 25 вересня 2024 року № 046850002269 та дії відповідача щодо перерахунку його пенсії з 1 жовтня 2024 року.
До суду з цим позовом позивач звернувся 18 серпня 2026 року через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний суд», тобто майже через два роки з дня винесення оскаржуваного рішення та вчинення оскаржуваних дій.
В заяві про поновлення строку звернення до суду від 31 серпня 2026 року позивач фактично наводить ті ж самі причини пропуску ним строку звернення до суду, оцінка яким вже надана судом.
Так, суд зазначає, що з 26 січня 2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» із середньомісячного заробітку у розмірі 42004,96 грн; основний розмір пенсії від середнього заробітку - 25202,98 грн; розмір пенсії до виплати з урахуванням максимального розміру пенсії - 23610,00 грн, про що свідчить рішення від 2 лютого 2024 року № 046850002269.
Відповідно до рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 25 вересня 2024 року № 046850002269 позивача з 1 жовтня 2024 року переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (підстава - постанова Кабінету Міністрів України від 12 липня 2024 року № 823); розмір пенсії з 1 жовтня 2024 року складає 7802,96 грн.
Тобто, у період з 26 січня 2024 року до 30 вересня 2024 року позивач отримував пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» у розмірі 23610,00 грн; з 1 жовтня 2024 року позивач був отримувачем пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» у розмірі 7802,96 грн.
Отже, з 1 жовтня 2024 року позивачу не могло не бути відомо про зміну розміру пенсії, з огляду на що суд відхиляє доводи позивача щодо неповідомлення відповідачем про прийняте ним рішення про зменшення розміру пенсії.
Окрім того, зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів слідує, що у грудні 2024 року позивач надав до територіального органу Пенсійного фонду України аналогічні довідки, але за новою формою, визначеною постановою Кабінету Міністрів України № 823 (№ 11-244 та № 11-245), а 24 грудня 2024 року позивач подав заяву, за якою йому тимчасово розрахували пенсію у заниженому розмірі 18601,92 грн (без урахування премій).
Ці факти ще раз дають підстави вважати, що позивач станом на грудень 2024 року був обізнаний як про обставини переведення позивача з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу», на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», так і про зменшення розміру його пенсії.
Суд не ставить під сумнів та не оцінює критично дії позивача щодо звернення у грудні 2024 року з новою заявою та новими довідками до відповідача з метою призначення пенсії як державному службовцю. Водночас, суд пов`язує такі дії відповідача з його беззаперечною обізнаністю про переведення його з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу», на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Також суд ще раз зазначає, що не може прийняти доводи позивача щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду у зв`язку із розглядом справи № 160/7028/25, оскільки позивач не був позбавлений можливості судового оскарження спірних дій та рішення відповідача паралельно із розглядом справи № 160/7028/25.
Додатково суд зазначає, що справа № 160/7028/25 не пов`язана з предметом спору у цій справі та стосувалася відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у зарахуванні стажу державної служби позивача та у відмові переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» на підставі заяви від 13 грудня 2024 року.
Для оскарження рішення відповідача від 25 вересня 2024 року № 046850002269 та дій щодо перерахунку пенсії з 1 жовтня 2024 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2024 року № 823 не потребувалось попереднє оскарження відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у зарахуванні стажу державної служби позивача та у відмові переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» на підставі заяви від 13 грудня 2024 року, оскільки позивач з 26 січня 2024 року до 30 вересня 2024 перебував на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Тобто, стаж державної служби позивача при первинному призначенні пенсії останньому відповідно до Закону України «Про державну службу» визнавався відповідачем. Водночас, переведення позивача з 1 жовтня 2024 року на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відбулось відповідачем не на підставі відсутності стажу державної служби, а у зв`язку зі зміною правового регулювання.
Також суд критично оцінює посилання позивача на технічне блокування даних на вебпроталі Пенсійного фонду України (щодо розміру пенсії), оскільки інформація щодо наявного боргу стосується виконання судового рішення у справі № 160/7028/25 і жодним чином не пов`язана зі спірною справою, оскільки за оскаржуваним у цій справі рішенням відповідача позивач наразі пенсію не отримує.
Винесення Верховим Судом постанови від 02 червня 2026 року у справі № 240/25473/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, якою визнані протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 жовтня 2024 року із застосуванням положень постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб» від 12 липня 2024 року № 823 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 жовтня 2024 року без застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2024 року № 823, виходячи з розміру пенсії, визначеного відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ за результатами її перерахунку з 30 січня 2024 року з урахуванням довідок від 29 січня 2024 року № 03-08/169 та № 03-08/171, з урахуванням раніше виплачених сум, як і зміна підходів у судовій практиці чи поява нового висновку Верховного Суду, не змінює об`єктивних обставин для позивача та не свідчить про наявність перешкод для звернення до суду вчасно.
З урахуванням викладеного, підстави, зазначені позивачем у заяві від 31 серпня 2026 року б/н для поновлення строку звернення до адміністративного суду, визнаються судом неповажними.
Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).
Згідно з пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
З огляду на вищевикладене, позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії підлягає поверненню внаслідок визнання судом вказаних в заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду неповажними (випадок, передбачений частиною другою статті 123 КАС України).
Керуючись статтями 122, 123, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
УХВАЛИВ:
Визнати неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом, зазначені ОСОБА_1 у заяві про усунення недоліків від 31 серпня 2026 року без номеру.
Повернути позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.І. Чернявська