УХВАЛА
про самовідвід
24 серпня 2026 року
м. Київ
справа №400/9245/25
адміністративне провадження №К/990/37165/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Бевзенко В.М. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1
на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2026 року
у справі №400/9245/25
за позовом ОСОБА_1
до військової частини НОМЕР_1 ,
третя особа: ОСОБА_2 ,
про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
На розгляд колегії суддів Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав передано касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2026 року у справі №400/9245/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії.
За наслідками автоматизованого розподілу судової справи вказану скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., про що складено протокол від 07 серпня 2026 року.
У зв`язку з відпусткою судді, який входить до складу постійної колегії суддів, та відповідно до Розпорядження від 24 серпня 2026 року, з метою дотримання строків розгляду справи, здійснено заміну судді Чиркіна С.М.
За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи вказану скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Бевзенка В.М. та Шарапи В.М., про що складено протокол від 24 серпня 2026 року.
Під час перевірки касаційної скарги на предмет її відповідності положенням Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддею-доповідачем Берназюком Я.О., суддями Бевзенком В.М. та Шарапою В.М. заявлено самовідводи, обґрунтовані порушенням установленого статтею 31 КАС України порядку визначення складу суду для розгляду цієї справи, а саме - без урахування спеціалізації суддів.
Як убачається з ухвалених у справі №400/9245/25 судових рішень, предметом розгляду у цій справі є позовні вимоги про:
- визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 02 квітня 2025 року №932 «Про результати службового розслідування стосовно солдата ОСОБА_3 »;
- зобов`язання військової частини НОМЕР_1 повторно провести службове розслідування щодо зникнення безвісти 07 березня 2025 року солдата ОСОБА_3 .
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2026 року рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2025 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено: визнано протиправним та скасовано наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 02 квітня 2025 року №932 «Про результати службового розслідування стосовно солдата ОСОБА_3 » та зобов`язано військову частину НОМЕР_1 повторно провести службове розслідування щодо зникнення безвісти 07 березня 2025 року солдата ОСОБА_3 .
Так, за приписами пункту 5 частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Частиною першою статті 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Відповідно до частини п`ятої статті 37 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у Касаційному адміністративному суді обов`язково створюється окрема палата для розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян.
За змістом частини першої статті 31 КАС України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється з урахуванням спеціалізації.
Рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 06 грудня 2017 року №5 було утворено судові палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, визначено спеціалізації суддів і судових палат, їх кількісний склад.
Рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 14 січня 2019 року №1, зі змінами, внесеними рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 27 грудня 2019 року №33 «Про внесення змін до Спеціалізації суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду», визначено спеціалізацію суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відповідно до Класифікатора категорій адміністративних справ.
Персональний склад судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду визначено відповідними рішеннями зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді, згідно з якими суддя-доповідач Берназюк Я.О., судді Бевзенко В.М. та Шарапа В.М. входять до складу Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав.
Водночас справи, віднесені до категорії 106020000 Класифікатора категорій адміністративних справ, до якої належить судова справа №400/9245/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, віднесено до спеціалізації Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян.
Так, цією Палатою вже було здійснено розгляд справ з подібним предметом спору, такої ж категорії, зокрема у постановах від 14 квітня 2026 року у справі №240/26580/23, від 21 травня 2026 року у справі №280/393/24, від 21 травня 2026 року у справі №480/6010/24.
Вирішуючи питання про самовідвід Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, який виходить з того, що «суд» розглядається як такий, що завжди має бути заснований на законних підставах, оскільки у протилежному випадку він не буде володіти легітимністю, що є необхідною ознакою для розгляду справ у демократичному суспільстві («Lavents v. Latvia», №58442/00, пункт 81); фраза «заснований на законних підставах» означає не лише законні підстави для існування суду, а також відповідність суду специфічним правилам, що регламентують його діяльність («Сокуренко і Стригун проти України», №29458/04 та №29465/04, пункт 24). «Закон» у значенні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) включає не лише законодавство щодо заснування і компетенцію судових органів, а також будь-яке інше положення національного законодавства, яке в разі його порушення спричинило б незаконну участь одного чи більше суддів у розгляді справи («DMD Group, a.s. v. Slovakia», №19334/03, пункт 59).
Подібний підхід щодо значення правил визначення складу суду сформований і в практиці Суду справедливості Європейського Союзу. Так, у рішенні Суду справедливості Європейського Союзу (П`ята Палата) від 6 березня 2025 року в об`єднаних справах D. K. та інші (Вилучення справ із провадження судді) (D. K. and Others (Withdrawal of cases from a judge)), C-647/21 та C-648/21, ECLI:EU:C:2025:143, пункти 73- 75, Суд зазначив, що правила розподілу та перерозподілу справ є складовою поняття «суд, встановлений законом», яке охоплює не лише правову основу існування суду, а й дотримання правил щодо складу суду в кожній конкретній справі та інших положень національного права, порушення яких робить участь одного чи кількох суддів у розгляді справи неправомірною.
Метою розгляду однакової категорії справ у межах однієї судової палати є, серед іншого, забезпечення єдності судової практики.
Європейська комісія «За демократію через право» (Венеційська комісія) в Оновленому контрольному переліку питань для оцінки дотримання верховенства права (The Updated Rule of Law Checklist, CDL-AD(2025)002, пункт 109) зазначає, що належний розподіл справ стосується як суду загалом, так і конкретного судді чи складу суду, а відповідні правила мають бути належно та прозоро визначені з метою забезпечення незалежності й безсторонності правосуддя. Подібний підхід викладено у пунктах 21 Висновку №19 (2016) Консультативної ради європейських суддів про роль голів судів (Opinion №19 (2016) on the Role of Court Presidents) та 41 Висновку №21 (2018) про запобігання корупції серед суддів (Opinion №21 (2018) on Preventing Corruption among Judges), відповідно до яких розподіл справ має здійснюватися за об`єктивними, заздалегідь установленими критеріями, до яких належить, зокрема, спеціалізація суддів.
Ураховуючи викладене, зазначені положення законодавства, а також з метою забезпечення єдності судової практики у спорах, віднесених до категорії 106020000 Класифікатора категорій адміністративних справ, заяви суддів Берназюка Я.О., Бевзенка В.М. та Шарапи В.М. про самовідвід підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 31, 36, 39, 40 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Задовольнити заяви суддів Берназюка Я.О., Бевзенка В.М. та Шарапи В.М. про самовідвід.
2. Відвести суддів Берназюка Я.О., Бевзенка В.М та Шарапу В.М. від участі у розгляді касаційної скарги військової частини НОМЕР_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2026 року у справі №400/9245/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії.
3. Передати матеріали адміністративної справи №400/9245/25 (провадження №К/990/37165/26) до Секретаріату Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для визначення складу суду в установленому порядку.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді В.М. Бевзенко
В.М. Шарапа