ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2026 р. Справа № 520/32733/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Русанової В.Б. , П`янової Я.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського міського голови Терехова Ігоря Олександровича на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2026, головуючий суддя І інстанції: Мельников Р.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 23.06.26 по справі № 520/32733/25
за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2
до Харківського міського голови Терехова Ігоря Олександровича
про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківського міського голови Терехова Ігоря Олександровича, в якому просили суд:
- визнати протиправними дії і бездіяльність Харківського міського голови Терехова Ігоря Олександровича, які виявились у неналежному реагуванні на скаргу ОСОБА_1 і ОСОБА_2 від 23.10.2025;
- зобов`язати Харківського міського голову Терехова Ігоря Олександровича розглянути скаргу ОСОБА_1 і ОСОБА_2 від 23.10.2025 на заступника міського голови з питань цифрової трансформації Кузьміна С.С. у відповідності до Закону України "Про звернення громадян" з врахуванням висновків суду.
В обґрунтування позовної заяви позивачами зазначено, що Харківський міський голова неправомірно не розглянув особисто їх скаргу на заступника міського голови Кузьміна С.С., хоча саме до його компетенції належить перевірка таких скарг та прийняття відповідних рішень. На думку позивачів, скаргу незаконно передано на розгляд підлеглим особам посадовця, дії якого оскаржувалися, чим порушено вимоги Закону України "Про звернення громадян" та їх право на об`єктивний і неупереджений розгляд звернення. У зв`язку з цим вони просять визнати дії та бездіяльність міського голови протиправними і зобов`язати його повторно розглянути скаргу відповідно до закону.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2026 позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправними дії Харківського міського голову Терехова Ігоря Олександровича щодо направлення звернення позивачів від 23.10.2025 на розгляд тій же самій посадовій (службовій) особі рішення чи дії якої оскаржуються.
Зобов`язати Харківського міського голову Терехова Ігоря Олександровича розглянути заяву ОСОБА_1 і ОСОБА_2 від 23.10.2025 вх. №КО-8-15384/0/1-25 у спосіб, передбачений Законом України від 02.10.1996р. №393/96-ВР "Про звернення громадян", з урахуванням висновків суду у даній справі.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 2422,40 грн по 1211 грн. на кожного з позивачів.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2026 скасувати та ухвалити постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції помилково кваліфікував звернення позивачів від 23.10.2025 як скаргу в розумінні ст. 3 ЗУ "Про звернення громадян". Вказує, що звернення позивачів не містить обов`язкових ознак скарги, оскільки не включає ані вказівки на конкретне порушення їх прав заступником міського голови з питань цифрової трансформації Кузьміним С.С., ані вимоги про поновлення таких прав, а носить характер заяви (клопотання) з проханням про вжиття певних організаційних заходів.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного висновку.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 23.10.2025 звернулись до Харківського міського голови зі скаргою на заступника міського голови з питань цифрової трансформації Кузьміна С.С., у якій зазначили, що подані ними раніше звернення та скарги щодо діяльності посадових осіб Харківської міської ради, з питань користування земельною ділянкою за адресою: м. Харків, Салтівське шосе, 174, а також захисту їх прав та інтересів розглянуті неналежним чином.
Також позивачами зазначено, що ОСОБА_3 первинно доручено розгляд зазначеного вище звернення - ОСОБА_4 , яким у подальшому передано на розгляд за резолюцією - директору Департаменту земельних відносин ОСОБА_5 (а.с.37).
Листом Департаменту земельних відносин виконавчого комітету Харківської міської ради від 17.11.2025 за №К0-8-15384/1-25.08-31 надано відповідь на скаргу позивачів від 23.10.2025, у якій Департамент земельних відносин Харківської міської ради повідомив заявників, що питання, порушені у скарзі, вже були розглянуті міським головою під час особистого прийому 23.10.2025 та вирішені ним по суті. Також зазначено, що попередні звернення позивачів розглянуті уповноваженими структурними підрозділами ради, а відповіді на них надано відповідними листами Департаменту та виконавчого комітету міської ради у липні- серпні 2025 року.
Позивачі, вважаючи, що відповідачем протиправно не здійснено особистий розгляд їх скарги та не вирішено порушені ними питання по суті, звернулись до суду з даним позовом.
Частково задовольняючи позовні вимоги шляхом визнання протиправними дій та зобов`язання Харківського міського голову Терехова Ігоря Олександровича розглянути заяву ОСОБА_1 і ОСОБА_2 від 23.10.2025 вх. №КО-8-15384/0/1-25 у спосіб, передбачений Законом України від 02.10.1996 №393/96-ВР "Про звернення громадян", суд першої інстанції виходив з того, що у межах спірних правовідносин відповідачем скаргу позивачів протиправно передано на розгляд тій же самій посадовій (службовій) особі рішення чи дії якої оскаржуються.
Колегія суддів частково погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 40 Конституції України визначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Право на оскарження у суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантується статтею 55 Конституції України.
За приписами статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 1 Закону України від 02.10.1996 року № 393/96-ВР "Про звернення громадян" (далі - Закон № 393/96-ВР), громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо. Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб (стаття 3 Закону №393/96-ВР).
Приписами статті 14 Закону №393/96-ВР встановлено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, посадові особи зобов`язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.
Відповідно до статті 16 Закону №393/96-ВР скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об`єднання громадян, медіа, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.
Відповідно до статті 19 Закону №393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, медіа, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
Відповідно до змісту позовної заяви, позивачі вважають, що Харківським міським головою Тереховим І.О. допущено протиправні дії та бездіяльність, які полягають у нездійсненні особистого розгляду скарги та дорученні її розгляду - ОСОБА_4 , всупереч вимог ч. 4. ст. 7 ЗУ "Про звернення громадян".
За нормами статті 16 Закону №393/96-ВР першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто розглядаються скарги Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни.
Так, 15.07.2011 розпорядженням Харківського міського голови №3081 затверджено Порядок з організації роботи зі звернення громадян та юридичних осіб у Харківській міській раді та її виконавчих органах, пунктом 5.5. якого встановлено, що міським головою або посадовою особою, яка тимчасово виконує його обов`язки, особисто розглядаються пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) та скарги жінок, яким присвоєно почесне звання України "Мати-героїня", інвалідів Великої Вітчизняної війни, Героїв Соціалістичної Праці, Героїв Радянського Союзу, Героїв України.
Відповідно до пункту 5.6. вказаного Порядку обов`язковими елементами резолюції, яка дається керівниками по розгляду звернень громадян та юридичних осіб, повинні бути: прізвище виконавця (виконавців), визначення відповідального виконавця, доручення щодо виконання, термін виконання, доручення про письмове повідомлення заявника щодо результатів розгляду його звернення, підпис керівника та дата. Резолюція наноситься на спеціальному бланку, на якому проставляються реєстраційні реквізити документа, до якого вона належить. В окремих випадках резолюція може наноситися безпосередньо на документ на вільне від тексту місце.
Згідно з пунктом 6.1. вказаного Порядку звернення громадян та юридичних осіб, що надійшли до Департаменту діловодства після розгляду міським головою, секретарем міської ради, першим заступником міського голови, заступниками міського голови, заступником міського голови - керуючим справами виконавчого комітету міської ради відпрацьовуються і направляються безпосереднім виконавцям не пізніш наступного робочого дня після надходження.
Передача звернень громадян та юридичних осіб, після розгляду керівниками, здійснюється у відділах Департаменту діловодства (крім вихідних та святкових днів) з 15.00 спеціально призначеним працівникам відповідних виконавчих органів міської ради під підпис.
З урахуванням викладеного, Харківським міським головою особисто розглядаються скарги певних категорій громадян, а в інших випадках звернення громадян скеровуються до відповідного виконавця згідно резолюції керівника.
Як вірно зазначив суд першої інстанції, в матеріалах справи відсутні докази того, що позивачі є особами з інвалідністю внаслідок війни, інвалідами Великої Вітчизняної війни, Героями Соціалістичної Праці, Героями Радянського Союзу, Героями України або присвоєно почесне звання України Мати-героїня, відтак у Харківського міського голови був відсутній обов`язок особистого розгляду скарги ОСОБА_1 і ОСОБА_2 від 23.10.2025.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачі 23.10.2025 звернулися до Харківського міського голови зі скаргою на заступника міського голови з питань цифрової трансформації Кузьміна С.С., у якій зазначили, що подані ними раніше звернення та скарги щодо діяльності посадових осіб Харківської міської ради, з питань користування земельною ділянкою за адресою: м. Харків, Салтівське шосе, 174, а також захисту їхніх прав та інтересів були розглянуті неналежним чином. На думку позивачів, відповіді на ці звернення надані неповноважними особами, не підписані міським головою, не вирішують порушених питань по суті та не мають належної юридичної сили. У скарзі позивачі просили міського голову особисто розглянути їхнє звернення, залучити їх до перевірки викладених обставин, надати відповідь за власним підписом, вжити заходів реагування щодо дій посадових осіб міської ради, провести службові розслідування та забезпечити відновлення їхніх порушених прав і законних інтересів. Вони також вказували на продовження порушень їхніх прав, невиконання окремих судових рішень та відсутність належного реагування на викладені у попередніх зверненнях обставини.
Крім того, пунктами 5.4, 5.5 та 5.6 Порядку роботи зі зверненнями передбачено, що усі звернення громадян та юридичних осіб розглядаються керівниками протягом однієї доби після їх надходження, після чого з відповідним дорученням щодо подальшого розгляду звернень громадян та юридичних осіб повертаються до відділів Департаменту діловодства Харківської міської ради для відправки безпосереднім виконавцям.
Обов`язковими елементами резолюції, яка дається керівниками по розгляду звернень громадян та юридичних осіб, повинні бути: прізвище виконавця (виконавців), визначення відповідального виконавця, доручення щодо виконання, термін виконання, доручення про письмове повідомлення заявника щодо результатів розгляду його звернення, підпис керівника та дата.
Резолюція наноситься на спеціальному бланку, на якому проставляються реєстраційні реквізити документа, до якого вона належить. В окремих випадках резолюція може наноситися безпосередньо на документ на вільне від тексту місце.
Відповідно до п. 6.1 Порядку роботи зі зверненнями, звернення громадян та юридичних осіб, що надійшли до Департаменту діловодства Харківської міської ради після розгляду міським головою, секретарем міської ради, першим заступником міського голови, заступниками міського голови, заступником міського голови - керуючим справами виконавчого комітету міської ради відпрацьовуються і направляються безпосереднім виконавцям не пізніш наступного робочого дня після надходження.
З урахуванням наведеного, відповідна заява позивачів розглянута виконавчими органами міської ради за резолюцією міського голови у відповідності до вимог Порядку роботи зі зверненнями.
Згідно з п. 8.12 Порядку роботи зі зверненнями, порядок виконання доручення міського голови "Для розгляду у встановленому порядку" означає, що таке доручення надсилається без контролю вказаному в резолюції виконавцю, який забезпечує його розгляд та надає відповідь автору листа самостійно.
Згідно наявних у матеріалах справи доказів, Харківським міським головою надано доручення посадовим особам Харківської міської ради розглянути вказану скаргу.
Так, відповідь на вказану скаргу надано листом Департаменту земельних відносин виконавчого комітету Харківської міської ради від 17.11.2025 за №К0-8-15384/1-25.08-31 за підписом директора Департаменту земельних відносин - Павлом Сомом.
У зазначеній вище відповіді на скаргу позивачів від 23.10.2025 Департамент земельних відносин Харківської міської ради повідомив заявників, що питання, порушені у ній, вже були розглянуті міським головою під час особистого прийому 23.10.2025 та вирішені ним по суті. Також зазначено, що попередні звернення позивачів розглянуті уповноваженими структурними підрозділами ради, а відповіді на них надано відповідними листами Департаменту та виконавчого комітету міської ради у липні-серпні 2025 року.
Відповідно до наданих позивачем документів, зокрема витягу з електронних матеріалів розгляду скарги від 23.10.2025 (а.с.37), ОСОБА_3 первинно доручено розгляд зазначеної вище скарги - ОСОБА_4 , яким у подальшому передано на розгляд за резолюцією - директору Департаменту земельних відносин ОСОБА_5 ..
Колегія суддів зазначає, що згідно з ч. 4 ст. 7 Закону України від 02.10.1996р. №393/96-ВР "Про звернення громадян" забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
Відповідно до змісту скарги від 23.10.2025 та наявних у матеріалах справи доказів, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , звертались зі скаргою на дії та бездіяльність ОСОБА_4 , а також зазначали про незгоду з тим, що попередні скарги були передані на розгляд неповноважним особам, і їх відповіді не мали юридичної сили, а зазначені позивачами у скаргах питання не були вирішені по суті та не були призначені службові перевірки та не притягнуто до відповідальності винних посадових осіб.
Щодо доводів апелянта, що суд першої інстанції помилково кваліфікував звернення позивачів як "скаргу", посилаючись на ч. 4 ст. 7 ЗУ "Про звернення громадян", тоді як звернення позивачів відповідає ознакам заяви, колегія суддів зазначає вважає необгрунтованим з урахуванням наступного.
Як вже зазначалось, статтею 3 Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 №393/96-ВР передбачено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо. Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.
Отже, визначальним критерієм розмежування заяви та скарги є її зміст та мета, з якою особа звертається до відповідного органу чи посадової особи. Як зазначено судом першої інстанції, зі змісту звернення позивачів від 23.10.2025 підтверджено, що останні прямо вказували на дії та бездіяльність ОСОБА_4 , висловлювали незгоду з тим, що їх попередні звернення передані на розгляд неповноважним особам, відповіді яких, на переконання позивачів, не мали юридичної сили, а порушені ними питання не вирішені по суті, службові перевірки не призначались, а винні посадові особи не притягувались до відповідальності.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині правової кваліфікації звернення позивачів від 23.10.2025 саме як скарги, оскільки його зміст та мета були спрямовані на оскарження дій та бездіяльності посадової особи ОСОБА_4 .
Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дії відповідача щодо первинного направлення скарги позивачів на розгляд посадовій особі рішення чи дії якого оскаржується, є протиправними з огляду на наступне.
Заборона, передбачена ч. 4 ст. 7 Закону України "Про звернення громадян", полягає в недопущенні безпосереднього розгляду та вирішення скарги тим органом або посадовою особою, дії чи рішення яких оскаржуються. Метою цієї норми є забезпечення об`єктивності та недопущення конфлікту інтересів при прийнятті остаточного рішення за скаргою.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи (а.с. 37), заступник міського голови з питань цифрової трансформації Кузьмін С.С., отримавши первинне доручення міського голови Терехова І.О., не здійснював безпосереднього розгляду скарги по суті, не приймав за нею жодних рішень та не готував відповіді позивачам. Натомість, ОСОБА_4 одразу передав зазначений документ за наступною резолюцією директору Департаменту земельних відносин ОСОБА_5 .
Колегія суддів зазначає, що накладення первинної резолюції міським головою Тереховим І.О. на ОСОБА_4 є виключно етапом внутрішнього документообігу та автоматизованого розподілу кореспонденції всередині апарату органу місцевого самоврядування відповідно до загальної структури підпорядкованості. Сам по собі факт руху документа та фіксації посадової особи в електронній системі документообігу без вчинення цією особою дій щодо розгляду скарги по суті не утворює складу правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 7 Закону №393/96-ВР.
Оскільки ОСОБА_4 усунувся від розгляду скарги шляхом її подальшого перенаправлення, реального порушення прав позивачів на об`єктивний розгляд не відбулося. Відтак, у діях відповідача відсутні ознаки протиправної поведінки на етапі первинного перерозподілу кореспонденції, а висновок суду першої інстанції в цій частині є помилковим.
Водночас, колегія суддів зауважує, що оскільки подальша передача скарги до Департаменту земельних відносин ОСОБА_5 також не забезпечила належного вирішення конфлікту та не усунула сумнівів позивачів у неупередженості, виникла об`єктивна потреба у здійсненні повторного розгляду заяви (скарги) позивачів.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що з метою належного спсобу захисту прав позивачів, відповідач зобов`язаний розглянути їх заяву від 23.10.2025 із дотриманням вимог Закону України "Про звернення громадян". Належним та достатнім способом захисту в даному випадку є саме зобов`язання вчинити дії, без визнання попереднього технічного документообігу протиправним.
Щодо посилання позивачів у відзиві на апеляційну скаргу на тотожність спірних правовідносин, викладених в постановах Другого апеляційного адміністративного суду, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення вимог апеляційної скарги шляхом скасування задоволеної вимоги про визнання протиправними дій Харківського міського голови Терехова І.О. щодо направлення звернення позивачів від 23.10.2025 на розгляд тій же самій посадовій (службовій) особі рішення чи дії якої оскаржуються. Водночас, залишення в силі задоволеної вимоги про зобов`язання відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без визнання його попередніх дій протиправними відповідає завданням адміністративного судочинства щодо забезпечення ефективного захисту та остаточного врегулювання спору, що не порушує положень КАС України.
Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Також, керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст. 8 Конституції України та ст. 6 КАС України України, суд на підставі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні від 20.10.2011 р. по справі "Рисовський проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип "належного урядування", зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.
При цьому, суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, колегія суддів зазначає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.
При цьому, ціль мотивування судового рішення полягає в тому, щоб продемонструвати і довести, передусім сторонам, що суд справді почув, а не проігнорував їхні позиції, мотивоване судове рішення надає сторонам змогу вирішити питання про доцільність його оскарження, належне мотивування судового рішення забезпечує ефективний апеляційний перегляд справи.
Аналогічні висновки застосовує Верховний Суд, зокрема у постановах від 27.05.2025 по справі № 160/27436/23, від 02.07.2025 по справі №380/5471/24.
Не врахування судом першої інстанції зазначених обставин, призвело до неправильного вирішення справи, а відтак рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню відповідно до положень ст. 317 КАС України з прийняттям постанови про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи зазначене, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а тому рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню з ухваленням постанови про часткове задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Харківського міського голови Терехова Ігоря Олександровича - задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2026 по справі № 520/32733/25 - скасувати в частині визнання протиправними дії Харківського міського голови Терехова Ігоря Олександровича щодо направлення звернення позивачів від 23.10.2025 на розгляд тій же самій посадовій (службовій) особі рішення чи дії якої оскаржуються.
Ухвалити постанову, якою в цій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2026 пор справі № 520/32733/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя А.О. Бегунц
Судді В.Б. Русанова Я.В. П`янова