ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2026 р. Справа № 520/18368/26
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Русанової В.Б. , П`янової Я.В. ,
за участю секретаря судового засідання Реброва А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2026, головуючий суддя І інстанції: Панов М.М., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 23.07.26 року по справі № 520/18368/26
за позовом ОСОБА_1
до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України третя особа Головне управління ДФС у Донецькій області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа Головне управління ДФС у Донецькій області, в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо невинесення постанови про накладення штрафу на боржника у виконавчому провадженні № 79521245;
- зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у порядку частини другої статті 63 та статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" винести постанову про накладення штрафу на боржника у виконавчому провадженні № 79521245.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на його думку подана боржником довідка не забезпечує виконання рішення суду та не досягає мети, з якою це рішення ухвалювалося.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2026 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням, позивачем ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2026 скасувати та ухвалити постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що якщо рішення суду зобов`язує боржника підготувати довідку із зазначенням певних складових грошового забезпечення, предметом перевірки державного виконавця є відповідність змісту виданої довідки вимогам резолютивної частини судового рішення. Зазначає, що направлення боржником довідки, у якій премія, надбавка за особливості проходження служби та надбавка за роботу в умовах режимних обмежень зазначені у розмірі 0 відсоткі і 0,00 грн., без документального підтвердження та розрахунку цих показників, не свідчить про виконання рішення суду. Суд першої інстанції, визнавши необхідним звернення ОСОБА_1 з новим позовом щодо визначення розмірів премії та надбавок, по суті поклав на пенсіонера обов`язок самостійно доводити відомості, які створювалися, обліковувалися і зберігалися державними органами.
В судове засідання сторони не з`явились, про день, час та місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином. Від позивача до Другого апеляційного адміністративного суду надійшла заява про розгляд справи без його участі.
Враховуючи особиливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, зокрема передбаченої ч. 7 ст. 287 КАС України, колегія суддів вважає, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень ч. 2 ст. 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (ч. 3 ст. 268 КАС України).
Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26.06.2025 у справі № 200/2842/25 зобов`язано Головне управління ДФС у Донецькій області підготувати і направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме надбавок, доплат, підвищень та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії.
Судове рішення набрало законної сили 28.07.2025.
На виконання вказаного рішення Донецьким окружним адміністративним судом 21.08.2025 видано виконавчий лист.
На підставі заяви стягувача державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області 06.11.2025 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 79521245 з виконання виконавчого листа №200/2842/25, виданого Донецьким окружним адміністративним судом 21.08.2025. У постанові боржнику встановлено строк для виконання рішення суду протягом 10 робочих днів.
21.11.2025 до Відділу примусового виконання рішень надійшла відповідь боржника від 17.11.2025 № 37/5/05-99-10, у якій зазначено про неможливість виконання рішення суду. Боржник послався на реорганізацію Державної фіскальної служби України, утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України, а також на те, що документи Головного управління ДФС у Донецькій області, які могли містити інформацію щодо особового складу податкової міліції, залишилися у м. Маріуполі.
У цій же відповіді боржник повідомив, що направив листа до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з метою отримання з пенсійної справи ОСОБА_1 грошового атестату або довідки, виданої Головним управлінням ДФС у Донецькій області, а також відомостей про посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію.
15.01.2026 державним виконавцем винесено та направлено вимогу до начальника управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Донецькій області - голови комісії з припинення.
09.02.2026 державним виконавцем повторно винесено та направлено вимогу державного виконавця до начальника управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Донецькій області - голови комісії з припинення.
Після цього боржником до Відділу примусового виконання рішень направлено лист від 30.03.2026 № 32/5/05-99-10, у якому зазначено, що Комісія з реорганізації Головного управління ДФС у Донецькій області на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.06.2025 у справі № 200/2842/25 надала до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області листом від 27.03.2026 № 30/5/05-99-10 оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 та просила закрити виконавче провадження № 79521245.
До вказаного листа боржник додав супровідний лист від 27.03.2026 № 30/5/05-99-10, адресований Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області, яким направлено оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019. У листі зазначено, що довідка направляється на виконання рішення суду із зазначенням відомостей про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії.
Разом із тим зі змісту самої довідки Головного управління ДФС у Донецькій області від 27.03.2026 № 30/5/05-99-10 вбачається, що у графі "Надбавка за роботу в умовах режимних обмежень (0 відсотків)" вказано 0,00 грн, у графі "Надбавка за особливості проходження служби (0 відсотків)" вказано 0,00 грн, у графі "Премія (0 відсотків)" вказано 0,00 грн. Тобто боржник направив документ, який як зазначає позивач у позові не містить розмірів тих складових грошового забезпечення, які суд зобов`язав зазначити у довідці.
На адвокатський запит представника стягувача Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області листом від 06.05.2026 № 8420/02-16 повідомило, що отримало лист Головного управління ДФС у Донецькій області від 31.03.2026 № 30/5/05-99-10 щодо довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 по ОСОБА_1 .
У цьому ж листі Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомило, що законодавчі підстави для проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії згідно з довідкою про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, наданою Головним управлінням ДФС у Донецькій області, відсутні.
До листа Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області додано протокол з електронної пенсійної справи станом на 06.05.2026. З цього протоколу вбачається, що грошове забезпечення, яке на даний час використовується для обчислення пенсії ОСОБА_1 , складається з посадового окладу 5220,00 грн, окладу за військове звання 1410,00 грн та процентної надбавки за вислугу років 50 відсотків у сумі 3315,00 грн. Усього сума грошового забезпечення для обчислення пенсії становить 9945,00 грн.
Премія, надбавка за особливості проходження служби та надбавка за роботу в умовах режимних обмежень у довідці зазначені як 0 відсотків і 0,00 грн.
Предметом розгляду у справі № 200/2842/25 є зобов`язання боржника підготувати оновлену довідку із обов`язковим зазначенням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії для проведення перерахунку пенсії з 01.04.2019.
Слід зазначити, що пунктом 9 розділу IV Порядку виплати грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу податкової міліції, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 17.07.2018 № 616, передбачено, що преміювання осіб начальницького складу податкової міліції здійснюється відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення, відповідно до положення про преміювання, затвердженого наказом ДФС.
14.05.2026 представником стягувача подано до Відділу примусового виконання рішень заяву про накладення на боржника штрафу. У заяві зазначалося, що рішення суду не виконано належним чином, оскільки довідка боржника не містить розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, які підлягали обов`язковому зазначенню на виконання рішення суду. Подання такої заяви підтверджується заявою стягувача від 14.05.2026 про накладення на боржника штрафу у ВП № 79521245.
Листом від 25.05.2026 № 2705/13570 Відділ примусового виконання рішень повідомив представника стягувача, що Головне управління ДФС у Донецькій області надало до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області листом від 27.03.2026 № 30/5/05-99-10 оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 . З цих підстав Відділ дійшов висновку про недоцільність винесення постанови про накладення штрафу на боржника.
29.05.2026 представником стягувача повторно подано заяву про накладення на боржника штрафу. У заяві було вказано, що довідка від 27.03.2026 № 30/5/05-99-10 не може вважатися належним виконанням судового рішення, оскільки у ній за надбавкою за роботу в умовах режимних обмежень, надбавкою за особливості проходження служби та премією зазначено нульові показники.
Листом від 11.06.2026 № 3093/15348 Відділ примусового виконання рішень повторно повідомив представника стягувача про відсутність підстав для накладення штрафу.
Позивач, не погоджуючись із бездіяльність відповідача щодо невинесення постанови про накладення штрафу на боржника у виконавчому провадженні № 79521245, вважаючи її протиправною, звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26.06.2025 у справі № 200/2842/25, суд не зобов`язував відповідача встановлювати конкретні відсоткові показники премії, надбавки за особливості проходження служби та надбавки за роботу в умовах режимних обмежень, тобто останні не були предметом розгляду даної справи.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 за № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII), а також Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" від 02.06.2016 за № 1403-VIII (далі - Закон № 1403-VIII).
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваної постанови) встановлено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження").
Згідно з частиною першою статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. При цьому п. 1 ч. 2 ст. 18 цього Закону визначено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до частини третьої статті 18 вказаного Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Відповідно до частин 1 та 2 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч. 6 ст. 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
Частиною 1 статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (ч.2 ст.75 цього Закону).
Аналізуючи наведені положення законодавства суд зазначає, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.
Застосування такого заходу до боржника є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Водночас умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання (повторне невиконання) ним рішення суду без поважних причин.
Як встановлено матеріалами справи, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26.06.2025 у справі №200/2842/25 зобов`язано Головне управління ДФС у Донецькій області підготувати і направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме надбавок, доплат, підвищень та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії.
Тобто в зазначеній справі №200/2842/25 судом вирішувалось питання щодо наявності у позивача права на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії та зазначено "із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме надбавок, доплат, підвищень та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії".
На виконання зазначеного рішення суду відповідачем виготовлено та надіслано до пенсійного органу довідку про розмір грошового забезпечення позивача, зі змісту якої вбачається, що у графі "Надбавка за роботу в умовах режимних обмежень (0 відсотків)" вказано 0,00 грн, у графі "Надбавка за особливості проходження служби (0 відсотків)" вказано 0,00 грн, у графі "Премія (0 відсотків)" вказано 0,00 грн.
При цьому, колегія суддів враховує, що у справі №200/2842/25 судом не вирішувалось питання розміру додаткових видів грошового забезпечення ОСОБА_1 , тобто спору щодо порядку (алгоритму) розрахунку додаткових видів грошового забезпечення в оновленій довідці не існувало, а їх задоволення свідчило б про вирішення спору на майбутнє, що не відповідає задачам та принципам адміністративного судочинства.
Закон України "Про виконавче провадження" не наділяє державного виконавця повноваженнями здійснювати перевірку правильності нарахування сум грошового забезпечення, встановлювати належні відсотки надбавок чи самостійно оцінювати правильність застосованого боржником алгоритму розрахунку виплат на стадії виконання. Накладення штрафу на боржника за статтею 75 Закону України "Про виконавче провадження" не є автоматичним процесом чи безумовним наслідком самого лише факту тривання виконавчого провадження.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повному обсязі досліжено положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Також, в межах даних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначення конкретних відсоткових показників у довідці могло б слугувати предметом іншого позову ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Донецькій області.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2026 по справі № 520/18368/26 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя А.О. Бегунц
Судді В.Б. Русанова Я.В. П`янова
Повний текст постанови складено 26.08.2026 року