УХВАЛА
26 серпня 2026 р. Справа № 520/7297/26
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: П`янової Я.В. , Бегунца А.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у справі за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2026 по справі № 520/7297/26
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління ПФУ у Одеській області у частині застосування понижуючих коефіцієнтів, зокрема, встановлених на 2026 рік постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» на підставі статті 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», щодо виплати пенсії за вислугу років, призначену у розмірі 79 875,72 грн. на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року у справі № 520/17008/24 та скасувати в цій частині рішення органу пенсійного забезпечення від 05.01.2026 та 27.02.2026 № 155250024524;
- зобов`язати Головне управління ПФУ у Одеської області виплачувати ОСОБА_1 пенсію у розмірі 79 875,72 грн., призначену на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року у справі № 520/17008/24, без обмежень її виплати понижуючими коефіцієнтами встановленими підзаконним нормативно-правовим актом, зокрема на 2026 рік постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» на підставі статті 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», без обмеження пенсії граничним (максимальним) розміром, виходячи з розміру пенсії 90 відсотків від суми щомісячного заробітку станом на 01.10.2023, відповідно до довідки Офісу Генерального прокурора про складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавок за класні чини, надбавка за вислугу років) від 22.03.2024 року № 21-76зп та додатку до цієї довідки про складові заробітної плати (надбавка за виконання особливо важливої роботи, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень, надбавка за службу на посадах слідчих, щомісячна премія, матеріальна допомога, надбавки та премії, які входять у відпускні, лікарняні, відрядження тощо), без обмеження максимального розміру заробітної плати для розрахунку пенсії та проводити виплати призначеної пенсії за вислугу років в повному обсязі без обмеженням максимального (граничного) розміру виплати пенсії за вислугу років, а також без обмежень і особливостей, встановлених Законом України № 2148-VІІІ від 03.10.2017 та № 1058- IV від 09.07.2003, Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI від 08.07.2011 та Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення № 213-VIІІ від 02.03.2015, у тому числі без обмежень і особливостей, які можуть передбачатися законом для осіб з числа пенсіонерів, що працюють.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2026 позов задоволено частково.
Скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 05.01.2026 та 27.02.2026 № 155250024524 в частині перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 05.01.2026 та 01.03.2026 з урахуванням коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених ст. 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1778 від 30 грудня 2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану».
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 05.01.2026 та з 01.03.2026 без обмеження максимальним розміром та без урахування коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених ст. 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1778 від 30 грудня 2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», з урахуванням фактично проведених виплат.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 та Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подали апеляційні скарги.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2026 відкрито апеляційне провадження по справі 520/7297/26 за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та призначено справу до апеляційного розгляду в письмовому провадженні.
20.08.2026 до апеляційного суду ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області застосовувати понижуючі коефіцієнти, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778, при нарахуванні та виплаті пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , призначеної на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2024 у справі № 520/17008/24.
В обґрунтування заяви вказує, що рішенням суду від 07.08.2024 у справі № 520/17008/24, що набрало законної сили 30.09.2024, відповідача зобов`язано виплачувати позивачу пенсію у розмірі 79 875,72 грн щомісяця «без обмежень і особливостей, які можуть передбачатися законом». Це формулювання є прямою та беззаперечною судовою забороною будь-яких майбутніх обмежень.
Водночас, незважаючи на набрання рішенням законної сили, відповідач виплачує пенсію заявнику у зменшеному розмірі через застосування Постанови № 1778.
Вказує, що у разі задоволення позову існує можливість істотного ускладення виконання судового рішення з огляду на те, що пенсійним органом тривалий час не виплачуються заборгованості з пенсії за судовими рішеннями. Крім того, невиплачені суми пенсії не індексуються, що призводить до недоотримання пенсіонером належних сум.
Зауважує, що пенсія є періодичним джерелом поточного існування як позивача так і його двох малолітніх дітей, тоді як отримання пенсії у зменшеному розмірі призводить до завдання шкоди заявнику.
В період з 13.08.2026 до 24.08.2026 включно головуючий суддя Русанова В.Б. перебувала у відпустці.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 150, 151 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Частинами 1, 2 ст. 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб. (ч. 2 ст. 151 КАС України).
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.
При цьому співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходв забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони Відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову застосовуються судом лише у виключних, виняткових випадах за наявності для цього умов та підстав, передбачених процесуальним законом, при цьому, такі заходи повинні відповідати критеріям адекватності та співмірності.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Для забезпечення позову суд повинен, на підставі доказів та з огляду на обставини справи, поведінку учасників переконатися, що загроза правам, свободам та інтересам особи має реальний характер. Загроза повинна бути прямо пов`язана з об`єктом спору та мають бути обґрунтовані підстави вважати, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову настануть обставини, встановлені в пункту 1 ч. 2 ст. 150 КАС України.
Вказана позиція висловлена Верховним Суд у постанові від 01.06.2023 у справі № 640/10260/22.
За твердженням заявника, на час апеляційного перегляду справи, пенсійний орган протиправно виплачує йому пенсію із застосуванням понижуючих коефіцієнтів до перерахованих сум пенсії, що в подальшому призведе до неможливості виконати судове рішення у разі ухвалення його на користь позивача.
Натомість, обставини, на які посилається заявник щодо протиправної на його думку виплати відповідачем пенсії у зменшеному розмірі, можуть бути встановлені судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за наслідком розгляду справи по суті.
У разі забезпечення позову, суд фактично надасть правову оцінку правомірності дій пенсійного органу щодо застосування обмежень до розміру пенсії позивача до розгляду справи по суті, що у свою чергу, не відповідає завданням адміністративного судочинства та інституту забезпечення позову.
На переконання суду апеляційної інстанції, можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
Посилання заявника на неможливість виконання судового рішення в майбутньому колегія суддів оцінює критично, оскільки останнім не зазначено будь-яких об`єктивних фактів, які дають підстави вважати, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, або для відновлення таких прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Колегія суддів зауважує, що безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на осіб, яких вони стосуються. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до статті 150 КАС зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
У ході розгляду заяви судом не виявлено фактів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Відтак, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Керуючись ст. 150, 151, 152, 154, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі № 520/7297/26 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Русанова В.Б.
Судді П`янова Я.В. Бегунц А.О.