ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2026 р. Справа № 520/369/26
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Семененко М.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЬКАРС" та Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Дмитро Волошин) від 25.03.2026 по справі № 520/369/26
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЬКАРС"
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ТОВ "ЕЛЬКАРС", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просив:
визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.12.2025 № 0[телефон приховано], в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 676780,00 грн;
визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.10.2025 № 0[телефон приховано] повністю.
В обґрунтування позовних вимог зазначив протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2026 по справі № 520/369/26 позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 15.10.2025 № 0[телефон приховано].
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЬКАРС" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області суму сплаченого судового збору в розмірі 9373,26 грн (дев`ять тисяч триста сімдесят три гривні 26 копійок).
Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його в частині відмови у визнанні протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.12.2025 року № 0[телефон приховано] частково на суму збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 676780,00 грн., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що висновки щодо неналежної класифікації ремонтних робіт не підтверджені посиланнями на конкретні первинні документи, характер проведених робіт, їх результат, тощо. Так, на сторінці 18-19 акту наведено розмір витрат без належної їх характеристики та будь-яких підтверджень, окрім посилань на добудову виключно однієї літери «Г-1».
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що оскільки відсутні документи щодо підтвердження надходження товару від ІNNER MONGOLIA UPLONG INTERNATIONAL TRADE CO.,LTD (Китай), згідно контракту №UL240328011 від 28.03.2024, на адресу ТОВ «ЕЛЬКАРС» станом на 30.06.2025, перевіркою виявлено порушення законодавчо встановлених строків розрахунків у сфері ЗЕД, а саме, частини 3 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», із змінами та доповненнями, по передплаті за товар: - 17.05.2024 на суму 28710 дол США (еквівалент 1132049,66 грн) - граничний строк надходження імпортного товару 12.11.2024 року.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому просить в задоволенні викладених у апеляційній скарзі вимог відмовити в повному обсязі.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просить залишити апеляційну скаргу ТОВ «ЕЛЬКАРС» без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2026 у справі 520/369/26 в частині позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено - без змін.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Сторони про розгляд справи в порядку письмового провадження повідомлені належним чином.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційних скарг та відзивів на апеляційні скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "ЕЛЬКАРС" зареєстроване за кодом ЄДРПОУ 44678585, що вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Також судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Харківській області проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЬКАРС" (код ЄДРПОУ 44678585), за результатами якої складено акт документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи від 08.09.2025 № 36143/20-40-07-03-06/44678585.
Перевіркою встановлено, що на порушення підпункту 134.1.1. пункту 134.1 статті 134 Кодексу, з урахуванням пункту 14 розділу "Визнання та оцінка основних засобів" П(С)БУ № 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Мінфіну України від 27.04.2000 № 92 та зареєстрованого в Мінюсті України 18.05.2000 за № 288/4509, Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку, активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств та організацій, затвердженого наказом Мінфіну України від 30.11.1999 № 291 та зареєстрованого в Мінюсті України 21.12.1999 за № 893/4186, підприємством неправомірно віднесено до складу інших операційних витрат суму в загальному розмірі 3007910,65 грн., в тому числі за 2023 рік - 2006310,10 грн., за 2024 рік - 1001600,55грн., з них за 1-й кв-л 2024 - на 1001600,55 грн., та відповідно занижено фінансовий результат до оподаткування на суму 3007910,65 грн., в тому числі за 2023 рік - 2006310,10 грн., за 2024 рік - на 1001600,55грн., з них за 1-й кв-л 2024 року - на 1001600,55 грн.
У зв`язку з виявленим порушенням Головним управлінням ДПС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.12.2025 № 0[телефон приховано], яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем - податок на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства на 741570,00 грн: за податковим зобов`язанням - 593256,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 148314,00 грн (а.с. 13-14 т. 1)
Також, перевіркою виявлено порушення законодавчо встановлених строків розрахунків у сфері ЗЕД, а саме, частини 3 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII "Про валюту і валютні операції", із змінами та доповненнями, по передплаті за товар: 17.05.2024 на суму 28710 дол США (еквівалент 1132049,66 грн) - граничний строк надходження імпортного товару 12.11.2024.
У зв`язку з виявленим порушенням Головним управлінням ДПС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.10.2025 № 0[телефон приховано], яким застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції (штраф) за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 781104,36 грн (а.с. 10-11 т. 1).
Не погодившись з прийнятими контролюючим органом податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.
Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем доведено факт ввезення товару, передбаченого зовнішньоекономічним контрактом № UL240328011 від 28.03.2024 в частині отримання імпортного товару - легкового автомобіля марки BYD, модель TANG, номер кузова (VIN) НОМЕР_1 , а тому відсутні підстави для висновку про порушення позивачем граничних строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, а також для нарахування пені відповідно до частини 5 статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції".
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в іншій частині, суд дійшов висновку, що контролюючим органом обґрунтовано визначено позивачу грошове зобов`язання згідно податкового повідомлення-рішення від 24.12.2025 № 0[телефон приховано].
Надаючи оцінку спірним правовідносинам з урахуванням доводів сторін та висновків суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Так, що стосується правомірності винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення від 24.12.2025 № 0[телефон приховано], судовим розглядом встановлено, що ТОВ "ЕЛЬКАРС" проведено добудову нежитлової будівлі літ. "Г-1" (загальною площею - 330,5 кв.м.), після чого така нежитлова будівля перетворилася відповідно технічної документації в буд. "Г-2" площею 602 кв.м.
В свою чергу, з акту перевірки встановлено, що позивач визначив капітальний характер зазначених витрат у бухгалтерському обліку шляхом їх відображення за рахунком 1522 "Виготовлення основних засобів та модернізація", одночасно безпідставно відніс їх до складу витрат при формуванні фінансового результату до оподаткування.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам в цій частині, колегія суддів зазначає, що у постанові від 19 червня 2025 р. у справі № 640/1217/20 Верховний Суд, що відповідно до пункту 14 П(С)БО 7 «Основні засоби», первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов`язаних з поліпшенням об`єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об`єкта. Залишкова вартість основних засобів зменшується у зв`язку з частковою ліквідацією об`єкта основних засобів.
Згідно з пунктом 15 П(С)БО 7 «Основні засоби» витрати, що здійснюються для підтримання об`єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.
Рішення про характер і ознаки здійснюваних підприємством робіт, тобто чи спрямовані вони на підвищення техніко-економічних можливостей (модернізація, модифікація, добудова, реконструкція) об`єкта, що приведе в майбутньому до збільшення економічних вигод, чи здійснюються вони для підтримання об`єкта в придатному для використання стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, приймається керівником підприємства з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких витрат (пункт 29 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 № 561 (Методичні рекомендації № 561).
Відповідно до пункту 30 Методичних рекомендації № 561 витрати на капітальний ремонт об`єктів основних засобів можуть бути визнані капітальними інвестиціями, якщо витрати на значний огляд і капітальний ремонт можуть бути ідентифіковані з окремою з амортизованою частиною (компонентом) основних засобів.
Положеннями пункту 31 Методичних рекомендацій № 561 визначено, що вартість робіт, що приводять до збільшення очікуваних майбутніх вигод від об`єкта основних засобів, включається до капітальних інвестицій з майбутнім збільшенням первісної вартості основних засобів. Підставою для визнання капітальними інвестиціями витрат, пов`язаних з поліпшенням основних засобів, є зростання внаслідок цих витрат очікуваного терміну корисного використання об`єкта, кількості та/або якості продукції (робіт, послуг), яка виробляється (надається) цим об`єктом.
Прикладами такого поліпшення є:
а) модифікація, модернізація об`єкта основних засобів з метою подовження терміну його корисної експлуатації або збільшення його виробничої потужності;
б) заміна окремих частин устаткування для підвищення якості продукції (робіт, послуг);
в) впровадження ефективнішого технологічного процесу, що дасть змогу зменшити первісно оцінені виробничі витрати;
г) добудова (надбудова) будівлі, що збільшить кількість місць (площу) будівлі, обсяги та/або якість виконуваних робіт (послуг) чи умови їх виконання.
Згідно з пунктом 33 Методичних рекомендацій № 561 витрати, що здійснюються для підтримання об`єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання (технічний огляд, технічне обслуговування, ремонт тощо), включаються до складу витрат звітного періоду.
У постанові від 28 лютого 2018 р. у справі № 821/1496/16 Верховний Суд сформулював наступний правовий висновок: «Законодавство не містить поділу на «капітальний» чи «поточний» ремонт - усі ремонтні витрати можуть бути віднесені до витрат звітного періоду, якщо не пов`язані з поліпшенням об`єкта. Керівник підприємства має право ухвалювати рішення про класифікацію витрат на капітальні чи поточні, але це право не є абсолютною дискрецією. Класифікацію потрібно здійснювати відповідно до вимог чинного законодавства, нормативних актів з бухгалтерського обліку. Витрати визнають капітальними, якщо вони пов`язані з поліпшенням об`єкта (модернізація, добудова, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання основних засобів. Якщо витрати спрямовані на підтримання об`єкта у працездатному стані без збільшення його економічної корисності, вони належать до поточних витрат. Рішення керівника має бути засноване на аналізі фактичних обставин і підтверджено відповідними документами та бухгалтерськими критеріями».
З матеріалів справи судом встановлено, що ТОВ «ЕЛЬКАРС» віднесено до складу інших операційних витрат (рахунок бухгалтерського обліку 949 «Інші операційні витрати»), що відображені платником по рядку 2265 "Інші витрати" Спрощеного звіту суб`єкта малого підприємництва за періоди 2023 та 2024 років, в т.ч. за 1-й кв-л 2024 року, вартість виготовлення та модернізації основних засобів, а саме - реконструкції нежитлових приміщень за адресою: м. Харків, вул. Шатилова Дача, буд.4, (рахунок бухгалтерського обліку 1522 «Виготовлення основних засобів та модернізація) в загальному розмірі 3 007 910,65грн., в тому числі за 2023 рік - 2006310,10грн., за 2024 рік - на 1001600,55грн., з них за 1-й кв-л 2024 - на 1 001 600,55грн. в результаті наступних проведень:
2023 рік (усього 2 006 310,10 грн):
14.04.2023 - «Модернізація та ремонт ОЗ №0000-000001 від 14.04.2023»: модернізація «Склад "Г-1", загальною площею 330,5 кв. м» - 72 036,38 грн (Дт 949 / Кт 1522); модернізація «Офіс "Б-3", загальною площею 1337,20 кв. м» - 229 688,70 грн (Дт 949 / Кт 1522);
28.04.2023 - «Модернізація та ремонт ОЗ №0000-000002 від 28.04.2023»: модернізація «Склад "Г-1", загальною площею 330,5 кв. м» - 160 449,45 грн (Дт 949 / Кт 1522);
31.05.2023 - «Модернізація та ремонт ОЗ №0000-000003 від 31.05.2023»: модернізація «Офіс "Б-3", загальною площею 1337,20 кв. м» - 16 150,00 грн (Дт 949 / Кт 1522); модернізація «Склад "Г-1", загальною площею 330,5 кв. м» - 59 296,17 грн (Дт 949 / Кт 1522);
31.05.2023 - «Модернізація та ремонт ОЗ №0000-000004 від 31.05.2023»: модернізація «Офіс "Б-3", загальною площею 1337,20 кв. м» - 81 178,69 грн (Дт 949 / Кт 1522); модернізація «Склад "Г-1", загальною площею 330,5 кв. м» - 16 239,61 грн (Дт 949 / Кт 1522);
14.06.2023 - «Модернізація та ремонт ОЗ №0000-000005 від 14.06.2023»: модернізація «Офіс "Б-3", загальною площею 1337,20 кв. м» - 120 208,91 грн (Дт 949 / Кт 1522);
31.07.2023 - документ «Модернізація та ремонт ОЗ №0000-000007 від 31.07.2023»: модернізація «Склад "Г-1", загальною площею 330,5 кв. м» - 103 756,25 грн (Дт 949 / Кт 1522);
31.08.2023 - документ «Модернізація та ремонт ОЗ №0000-000008 від 31.08.2023»: модернізація «Склад "Г-1", загальною площею 330,5 кв. м» - 26 070,74 грн (Дт 949 / Кт 1522);
29.09.2023 - документ «Модернізація та ремонт ОЗ №0000-000009 від 29.09.2023»: модернізація «Склад "Г-1", загальною площею 330,5 кв. м» - 62 483,81 грн (Дт 949 / Кт 1522);
31.10.2023 - документ «Модернізація та ремонт ОЗ №0000-000010 від 31.10.2023»: модернізація «Офіс "Б-3", загальною площею 1337,20 кв. м» - 19 181,09 грн (Дт 949 / Кт 1522); модернізація «Склад "Г-1", загальною площею 330,5 кв. м» - 88 116,14 грн (Дт 949 / Кт 1522);
30.11.2023 - документ «Модернізація та ремонт ОЗ №0000-000011 від 30.11.2023»: модернізація «Склад "Г-1", загальною площею 330,5 кв. м» - 304 497,18 грн (Дт 949 / Кт 1522);
31.12.2023 - документ «Модернізація та ремонт ОЗ №0000-000012 від 31.12.2023»: модернізація «Склад "Г-1", загальною площею 330,5 кв. м» - 646 956,98 грн (Дт 949 / Кт 1522);
2024 рік (усього 1 001 600,55 грн; у т.ч. I квартал 2024 року - 1 001 600,55 грн):
31.01.2024 - документ «Модернізація та ремонт ОЗ №0000-000001 від 31.01.2024»: модернізація «Склад "Г-1", загальною площею 330,5 кв. м» - 478 855,83 грн (Дт 949 / Кт 1522);
31.03.2024 - документ «Модернізація та ремонт ОЗ №0000-000002 від 31.03.2024»: модернізація «Склад "Г-1", загальною площею 330,5 кв. м» - 522 744,72 грн (Дт 949 / Кт 1522).
В обліку підприємства відображені наступні проведення:
К-т 205 «Будівельні матеріали», Д-т 1522 «Виготовлення основних засобів та модернізація»;
К-т 1522 «Виготовлення основних засобів та модернізація», Д-т 949 «Інші витрати операційної діяльності»;
К-т 949 «Інші витрати операційної діяльності»», Д-т 791 «Результат операційної діяльності», в загальній сумі 3 007 910,65 грн., в тому числі за 2023 рік - 2 006 310,10 грн., за 2024 рік - на 1 001 600,55 грн., з них за 1-й кв-л 2024 - на 1 001 600,55 грн.
Перевіркою встановлено, що ТОВ «ЕЛЬКАРС» придбано у Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «УКРГАЗБАНК» (код ЄДРПОУ 23697280) згідно Договору купівлі-продажу від 10.11.2022 року нерухоме майно, що знаходиться за адресою: місто Харків, вулиця Шатилова Дача, буд. 4, а саме: - нежитлова будівля літ. «Г-1», загальною площею - 330,5 кв.м, вартістю 642 147,70 грн., з них вартість 535 123,08грн. 08 коп., крім того ПДВ 107 024,62грн., - нежитлові приміщення підвалу №1, II; 1-го поверху №1, 2, 7, 9 в літ. «В-1», загальною площею - 172,1 кв.м, вартістю 398 782,15 грн. з них вартість 332 318,46 грн., крім того ПДВ 66 463,69 грн., - нежитлова будівля ліг. «Б-3», загальною площею - 1 337,2 кв.м. вартістю 5 891 373,80 грн., з них вартість 4 909 478,17грн., крім того ПДВ 981 895.63грн., - нежитлова будівля літ. «Д-1», загальною площею - 28,1 кв.м, вартістю 74 696,35грн., з них вартість 62 246,96грн., крім того ПДВ 12 449,39грн. Продаж майна проведено за ціною 7 007 000,00 грн., з врахуванням ПДВ, з них вартість 5 839 166,67 грн. , крім того ПДВ 1 167 833,33 грн.
В бухгалтерському обліку ТОВ «ЕЛЬКАРС» вищевказані придбані основні засоби оприбутковані на рахунок 103 «Будинки та споруди» за вартістю придбання з урахування обов`язкових платежів, загальною первісною вартістю 6 072 733,34 грн., яка станом на кінець перевіреного періоду (30.06.2025) за даними бухгалтерського обліку не змінилась.
Разом з тим, під час проведення перевірки також встановлено, що згідно наданих до перевірки документів, підприємством ТОВ «ЕЛЬКАРС» проведено добудову нежитлової будівлі літ. «Г-1» (загальною площею - 330,5 кв.м.), після чого вона перетворилась відповідно технічної документації (технічний паспорт від 08.04.2024 року) в буд. «Г-2» площею 602 кв.м.
Відповідно витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної системи у сфері будівництва від 08.04.2024, номер документа 39026/24, проведено реконструкцію нежитлової будівлі (станція технічного обслуговування автомобілів та офісні приміщення) за адресою: м. Харків, вулиця Шатилова Дача,4, літера (після реконструкції) Г-2, рік початку будівництва: 2023, рік завершення: 2024, загальна площа приміщень - 602 кв.м.
Відповідно П(С)БУ №7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за № 288/4509: Основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, виконання робіт і надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально культурних функцій, очікуваний строк використання (експлуатації) яких більше одного року(або операційного циклу, якщо він довший за рік).
Капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи - витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість), виготовлення, придбання об`єктів матеріальних необоротних активів, призначених для заміни діючих, і устаткування для монтажу), що здійснюються підприємством.
Згідно з п. 14 розділу «Визнання та оцінка основних засобів» П(С)БУ № 7 первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов`язаних з поліпшенням об`єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводять до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об`єкта.
Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку, активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств та організацій, затвердженого наказом Мінфіну України від 30.11.1999 № 291 та зареєстрованого в Мінюсті України 21.12.1999 за № 893/4186, субрахунок 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів" призначений для обліку витрат на придбання або виготовлення власними силами матеріальних активів, облік яких ведеться на рахунку 10 "Основні засоби" (крім об`єктів будівництва та основного стада).
Зарахування на баланс власної частки збудованого об`єкта відображається за дебетом рахунку 10 "Основні засоби" та кредитом рахунку 15. Якщо власна частка збудованого об`єкта (квартири, нежитлові приміщення) призначені пайовиком для продажу, то їх зарахування на баланс пайовика відображається за дебетом рахунку 28 "Товари" та кредитом рахунку 15.
Враховуючи встановлені у цій справі обставини, колегія суддів зазначає, що сума вартості виготовлення та модернізації основних засобів, а саме реконструкції нежитлових приміщень за адресою: м. Харків, вул. Шалилова Дача, буд. 4, в загальному розмірі 3 007 910,65 грн., в тому числі за 2023 рік - 2 006 310,10 грн., за 2024 рік - на 1 001 600,55 грн., з них за 1-й кв-л 2024 - на 1 001 600,55 грн., повинна відображатись в обліку як капітальні інвестиції та збільшувати первісну вартість відповідних основних засобів, оскільки ТОВ «ЕЛЬКАРС» проведено добудову нежитлової будівлі літ. «Г-1» (загальною площею - 330,5 кв.м,) після чого вона перетворилась відповідно технічної документації (техпаспорт від 08.04.2024 року) в буд. «Г-2» площею 602 кв.м., що не можна вважати виключно підтриманням майбутніх економічних вигод на поточному рівні, а тому віднесена ТОВ «ЕЛЬКАРС» до складу витрат неправомірно.
Щодо наданих позивачем до заперечень на акт перевірки актів списання будівельних матеріалів, наказів на проведення поточного ремонту, дефектних актів, колегія суддів зазначає, що такі не мають жодної згадки про спрямованість робіт, а у дефектних актах відсутній опис недоліків приміщень, а лише міститься вказівка на необхідність поточного ремонту.
Отже, ці первинні документи не містять жодних характеристик проведених робіт, з яких можливо були б встановити економічну суть таких робіт.
В свою чергу, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що здійснені позивачем роботи не обмежувалися підтриманням об`єкта у придатному для використання стані, а фактично були спрямовані на істотну зміну його техніко-економічних характеристик, оскільки внаслідок добудови відбулося збільшення загальної площі об`єкта майже вдвічі (з 330,5 кв.м. до 602 кв.м.), що об`єктивно свідчить про розширення функціонального призначення об`єкта та його виробничих (господарських) можливостей.
Враховуючи те, що спірні витрати мають капітальний характер, відповідають ознакам поліпшення основних засобів та підлягали обліку як капітальні інвестиції з подальшою амортизацією, а не включенню до витрат звітного періоду, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що контролюючим органом обґрунтовано визначено позивачу грошове зобов`язання згідно податкового повідомлення-рішення від 24.12.2025 № 0[телефон приховано].
Що стосується правомірності винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 15.10.2025 № 0[телефон приховано], судовим розглядом встановлено, що між ТОВ "ЕЛЬКАРС" та компанією INNER MONGOLIA UPLONG INTERNATIONAL TRADE CO., LTD укладено зовнішньоекономічний контракт № UL240328011 від 28.03.2024, предметом якого є придбання легкового автомобіля марки BYD, модель TANG (а.с. 38-43 т. 1)
Згідно вказаного контракту визначено вартість такого автомобіля - 31900 USD.
Відповідно до додаткової угоди № 151082024 від 15.08.2024 до Контракту змінено вартість автомобіля марки BYD, модель TANG, номер кузова (VIN) НОМЕР_1 та визначено її в сумі - 33120 USD (а.с. 33-34 т. 1).
Вказані дані відповідають наявному в матеріалах справи Інвойсу № UL240328011 на автомобіль марки BYD, модель TANG, номер кузова (VIN) НОМЕР_1 (а.с. 35 т. 1)
На виконання умов вказаного контракту позивачем здійснено оплату вартості товару, а також вжито заходів щодо його ввезення на митну територію України.
Разом з тим, за доводами позивача, під час митного оформлення товару декларантом - ТзОВ "БЄЛКО ЛОГІСТІКС" було допущено технічну помилку при заповненні митної декларації №24UA2[телефон приховано]U2, яка полягала у некоректному зазначенні реквізитів зовнішньоекономічного контракту, а також у відображенні в одній митній декларації товарів, придбаних за різними контрактами.
При цьому, як убачається з матеріалів справи, зазначена помилка не стосується ідентифікаційних характеристик самого товару (автомобіля марки BYD, модель TANG, номер кузова (VIN) НОМЕР_1 ), оскільки митна декларація містить повний опис ввезеного транспортного засобу, а саме: легковий автомобіль марки BYD, модель TANG, номер кузова (VIN) НОМЕР_1 .
В свою чергу, контролюючий орган посилається на те, що під час адміністративного оскарження не надавались документи, які можуть бути підставою для не нарахування пені або зупинення нарахування пені відповідно до Закону № 2473, а саме: висновки центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, на подовження граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України; позовні заяви резидента до суду, міжнародного комерційного арбітражу про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або, документи про звернення до уповноваженого органу відповідної країни документа про стягнення, такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку; довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту) стосовно виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин, які стали причиною несвоєчасного виконання умов договору.
Надаючи оцінку цим доводам відповідача, колегія суддів зазначає таке.
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ, відповідальність за порушення валютного законодавства унормовані Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII (далі - Закон № 2473-VIII).
Згідно зі ст. 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
У зв`язку з введенням Указом Президента України вiд 24.02.2022 №64/2022 воєнного стану в Україні, Правлінням НБУ прийнято Постанову вiд 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», вiд 07.07.2022, якою встановлено з 05 квітня 2022 року граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів - 180 календарних днів. Для операцій, що проведені до 05.04.2022, граничні строки розрахунків становлять 365 календарних днів.
Порушення резидентами граничного строку розрахунків, згідно із частиною п`ятою ст. 13 Закону № 2473-VIII, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
В межах спірних правовідносин судом першої інстанції правильно встановлено, що поставка товару відбулася у встановлений законодавством строк, в той час як висновки відповідача про наявність порушення ґрунтуються виключно на помилці допущеній при заповнені митної декларації.
Так, перевіркою відображених у рядку 01 декларації(й) „Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку" показників за період з 21.06.2022 по 30.06.2025 встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій з торгівлі товарами - автомобілями та легковими автотранспортними засобами (BMW, FORD, LEXUS, Volkswagen, TESLA, JAGUAR, Nissan, HARLEY-DAVIDSON, BYD Song, INDIAN MOTORCYCLE), в т.ч. уживаними (б/у, після ДТП), запчастинами, надання послуг техобслуговування та ремонту автотранспортних засобів, послуг оренди (суборенди), а також отримання інших доходів: при купівлі-продажу іноземної валюти, від операційної курсової різниці, та інших.
Як вказувалося вище, з метою придбання у постачальника INNER MONGOLIA UPLONG INTERNATIONAL TRADE CO.,LTD легкового автомобіля марка BYD, модель TANG, номер кузова (VIN) НОМЕР_1 , ТОВ «ЕЛЬКАРС» укладено зовнішньоекономічний контракт №UL240328011 від 28.03.2024 року. Згідно додаткової угоди №151082024 від 15.08.2024 року ціна контракту 33120 дол. США.
Разом з тим, при проведенні митного оформлення, ТзОВ «БЄЛКО ЛОГІСТІКС», яке надавало ТОВ «ЕЛЬКАРС» послуги по декларуванню та митному оформленню товарів на підставі договору №BEL09892022 від 12.08.2022 року, допущено помилку при оформленні митної декларації, а саме: у митній декларації №24UA2[телефон приховано]U2 помилково зазначено два легкових автомобіля, які було придбано за окремими контрактами.
Зокрема, вказаний як «Товар 1» - автомобіль легковий; марка BYD; модель TANG; номер кузова (VIN) НОМЕР_1 ; контракт №№ НОМЕР_2 від 29.03.2024 року.
У зв`язку з цим, дату контракту, зазначену у митній декларації як « 29.03.2024» було виправлено аркушем коригування митної декларації від 06.09.2024 №24UA209200041651U2 на « 09.04.2024».
В подальшому, ТзОВ «БЄЛКО ЛОГІСТІКС» звернулося із заявою до Львівської митниці про внесення змін до митної декларації №24UA2[телефон приховано]U2 в частині реквізитів договору щодо легкового автомобіля марка BYD, модель TANG, номер кузова (VIN) НОМЕР_1 .
У відповіді № 7.4-2/28-09-04/13/32451 від 28.11.2024 року Львівська митниця повідомила ТзОВ «БЄЛКО ЛОГІСТІКС» про неможливість внесення змін до митної декларації №24UA2[телефон приховано]U2, зокрема, посилаючись на підпункт 6.3 пункту 6 розділу І Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 30 травня 2012 року № 651, де визначено, що за можливості заповнення відповідно до встановленого порядку граф МД, які заповнюються тільки в ЄАД, одна МД на кілька партій товару може за бажанням Декларанта оформлюватись у разі декларування товарів, ввезених на митну територію України від одного відправника на адресу одного одержувача на підставі одного зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість зовнішньоекономічного договору (контракту), що поміщуються у визначений митний режим, одночасно пред`являються митному органу, яким здійснюється їх митне оформлення. Тобто, декларування товарів за різними зовнішньоекономічними договорами в одній митній декларації суперечить вимогам чинного законодавства.
Вирішуючи спірні правовідносини в цій частині, колегія суддів зазначає, що із наданої до перевірки декларації можна чітко встановити та ідентифікувати товар - легковий автомобіль марки BYD, модель TANG, номер кузова (VIN) НОМЕР_1 , а тому висновок відповідача про те, що він не надійшов на територію України є помилковим.
При цьому, з огляду на фактичне ввезення товару на митну територію України у межах установленого строку, підстави для подання документів щодо продовження граничних строків розрахунків або зупинення нарахування пені, передбачених Законом № 2473-VIII, були відсутні.
Щодо посилання відповідача на пп. 3 п. 9 розд. ІІІ «Завершення банком здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків» Постанови № 7 від 02.01.2019 «Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів» (Постанова № 7), колегія суддів зазначає, що під час судового розгляду у суді першої інстанції позивач надав пакет документів, які у своїй сукупності підтверджують здійснення імпортної операції саме за вказаним зовнішньоекономічним контрактом, а саме: контракт № UL240328011 від 28.03.2024 року, додаткову угоду до нього, інвойс, платіжні документи, а також митну декларацію №24UA2[телефон приховано]U2.
У зв`язку з цим, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що митна декларація, незважаючи на допущені під час її оформлення помилки у реквізитах контракту, містить усі необхідні відомості для ідентифікації ввезеного товару, зокрема марку транспортного засобу, модель автомобіля та його унікальний VIN-код - LC0CE4CD0R0165957, який є індивідуальним та неповторним ідентифікатором автомобіля, що виключає можливість ототожнення такого транспортного засобу з будь-яким іншим майном.
Отже, надані позивачем документи дозволяють однозначно встановити, що ввезений на митну територію України автомобіль є тим самим товаром, який був предметом контракту № UL240328011 від 28.03.2024 року, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтовано зазначив, що відсутні підстави для висновку про порушення позивачем граничних строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, а також для нарахування пені відповідно до частини 5 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції».
На підставі наведених вище обставин колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційних скарг зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
При прийнятті судового рішення у цій справі, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи сторін отримали достатню оцінку.
Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.
Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат зі сплати судового збору.
Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 КАС України.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЬКАРС" та Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2026 по справі № 520/369/26 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис) І.С. Чалий
Судді (підпис) (підпис) З.Г. Подобайло М.О. Семененко