УХВАЛА
12 жовтня 2026 року
м. Київ
справа №520/369/26
адміністративне провадження № К/990/43975/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківський області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2026 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2026 у справі №520/369/26 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЬКАРС» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
До Верховного Суду 25.09.2026 надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківський області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2026 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2026 у справі №520/369/26.
Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛЬКАРС» звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.12.2025 №0[телефон приховано] в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 676780,00 грн; податкове повідомлення-рішення від 15.10.2025 №0[телефон приховано], яким застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції (штраф) за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 781104,36 грн, повністю.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2026 у справі №520/369/26, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2026, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 15.10.2025 №0[телефон приховано]. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з такого.
Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм процесуального закону дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
За правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Частиною шостою статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним. Відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Пунктом 4 частини четвертої статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження. Положення вказаної норми процесуального закону узгоджуються з приписами статті 257 КАС України.
Відповідно до частин першої та другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині 4 цієї статті.
Суд першої інстанції, врахувавши вимоги статей 12, 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
За таких обставин, Верховний Суд констатує, що касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.
У касаційній скарзі податковий орган формально послався на те, що вона стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки стосується загального порядку визначення факту виконання імпортних операцій та дотримання граничних строків розрахунків у випадках невідповідності відомостей митної декларації умовам зовнішньоекономічного договору.
Оцінивши доводи скаржника, колегія суддів вважає, що вони мають загальний характер та не містять достатніх обґрунтувань, тому не можуть сприйматись судом, як виключний випадок, а ухвалені у цій справі судові рішення на поточний день не впливають на кінцеве формування судової практики та не змінюють її.
Відтак обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 257, 328, 333, 355, 359 КАС України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківський області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2026 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2026 у справі №520/369/26.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Судді І.А. Васильєва О.О. Шишов М.М. Яковенко