ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 826/14056/16 Суддя (судді) першої інстанції: Романченко Євген Юрійович
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Компанієць І.Д., Кузьмишиної О.М., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
Рух справи.
07.09.2016 ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.04.2016 №172-1305 щодо оплати податку на землю.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що спірні рішення є протиправними, оскільки позивач є власником нежитлового приміщення загальною площею 42,5 м.кв, яке розташовано в цокольному поверсі багатоквартирного будинку, і земля під вказаною будівлею обліковується за житлово-експлуатаційною компанією №305, функції якого виконує КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва".
Внаслідок ліквідації Окружного адміністративного суд м.Києва справа 17.02.2025 надійшла на розгляд до Житомирського окружного адміністративного суду.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 р. позовні вимоги задоволено повністю.
Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції зробив висновок, що відповідачем не доведено правомірність спірного рішення належними та достатніми доказами.
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Апелянт наголосив на обґрунтованості спірного рішення з огляду на відповідність цього рішення вимогам чинного законодавства.
Крім того, апелянт зазначив, що судом першої інстанції не правильно встановлені обставини у справі, і позивач має сплачувати вказаний податок.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2025 відкрито апеляційне провадження та витребувано справу зі суду першої інстанції, а після надходження справи до суду, 18.12.2025 призначено справу до слухання у порядку письмового провадження.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, яким підтримав висновки суду першої інстанції.
З поважних причин слухання справи продовжувалось.
Розгляд справи відбувся у порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Обставини встановлені судом.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач на праві власності володіє нежилим приміщенням загальною площею 42,40 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , визнається сторонами і підтверджується копіями договору купівлі-продажу від 29.12.2009 та договору дарування від 10.02.2011.
Податкове повідомлення-рішення від 08.04.2016 №172-1305 відповідач прийняв внаслідок оплати позивачем з податку на землю за вказаною адресою, а саме АДРЕСА_1 .
Відповідно до автоматизованої системи, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , площею 2,06 га обліковується за ЖЕК №305, на підставі технічного звіту по встановленню зовнішніх меж землекористування.
Вказані обставини підтверджені належним, достатніми та допустимими доказами, і не є спірними.
Нормативно-правове обґрунтування.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України (в редакції на день виникнення спірних правовідносин) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
У відповідності до п.п.19-1.1 п. 19-1.1 ст. 19 ПК України контролюючі органи здійснюють, зокрема, адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.
Правовими нормами пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України визначено, що нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.
За приписами пункту 287.6 статі 286 Податкового кодексу України (в редакції з 01.01.2015року) при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" № 71-VIII від 28.12.2014 (надалі - Закон № 71-VIII) до пункту 287.6 статті 287 цього Кодексу були внесені зміни, якими слова "нерухоме майно" замінено словами "таку земельну ділянку". Вказаний Закон № 71-VIII набув чинності з 01.01.2015 року.
Тобто, з 01.01.2015 року у нового власника нерухомого майна обов`язок сплати земельного податку за земельну ділянку, на якій розміщена така нерухомість, виникає з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, а не з дати реєстрації права власності на нерухоме майно.
Висновки суду.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач є власником нежитлового приміщення загальною площею 42,5 м.кв, яке розташовано в цокольному поверсі багатоквартирного будинку, і земля під вказаною будівлею обліковується за житлово-експлуатаційною компанією №305, функції якого виконує КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва".
Вказані обставини апелянтом не спростовано.
Отже, інша особа є користувачем вказаної земельної ділянки, і її право визначено як постійне.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що у нового власника нерухомого майна обов`язок сплати земельного податку за земельну ділянку, на якій розміщена така нерухомість, виникає з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, а не з дати реєстрації права власності на нерухоме майно.
За таких обставин, з урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог та правильність висновків суду першої інстанції з цього приводу.
З огляду на вказане доводи апелянта не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, відповідач не підтвердив належними доказами правомірність спірного рішення.
Надаючи оцінку всім іншим доводам сторін, судова колегія наголошує що приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
Отже, судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України.
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 139, 242-244, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 р. , залишити без задоволення.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
І.Д. Компанієць
О.М. Кузьмишина