Ухвала № 139254675 у справі № 757/33249/25 від 26.08.2026

Єдиний унікальний номер справи № 757/33249/25

Провадження № 22-ц/824/14056/2026

У Х В А Л А

26 серпня 2026 року Київський апеляційний суд у складі судді Журби С.О., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 09 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 09 лютого 2026 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, 25 червня 2026 року відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 липня 2026 року вказану цивільну справу витребувано з суду першої інстанції, яка надійшла 29 липня 2026 року.

У апеляційній скарзі апелянт порушив питання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Перевіривши апеляційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав:

Відповідно до вимог ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Приписами ч. 2 ст. 354 ЦПК України визначено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинно містити обґрунтування причин поважності пропуску цього строку та зазначення доказів на підтвердження таких причин.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Саме на скаржника покладено обов`язок доведення наявності в нього об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав на оскарження судового рішення.

Вирішення питання про поновлення процесуального строку належить до дискреційних повноважень суду і у кожній конкретній справі суд має перевіряти, чи є обставини, на які посилається заявник, такими, що свідчать про наявність поважних причин для поновлення строку.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що фактично дізнався про ухвалене судове рішення лише 25.07.2026 року з офіційного вебсайту Судової влади України. На переконання скаржника, у даному випадку наведені обставини підтверджують поважність причин строку на апеляційне оскарження.

Однак, зазначені обставини не можуть бути прийняті судом поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження рішення, враховуючи наступне.

Частиною п`ятою статті 14 ЦПК України передбачено, що суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Абзацом 5 пункту 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що особам, які не мають зареєстрованих Електронних кабінетів, документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

З матеріалів справи вбачається, що 09 лютого 2026 року Печерським районним судом міста Києва розглянуто справу за участю представників позивача та відповідача.

Відповідно до довідки про доставку електронного документа, документ в електронному вигляді «Рішення (в складі)» від 09.02.26 по справі 757/33249/25-ц, а також (за наявності) прикріпленні до нього файли було надіслано одержувачу ОСОБА_1 на його електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 (дана адреса зазначена у відзиві). Документ доставлено до електронної скриньки 22.05.2026 о 9:15:42 хв. (а.с.157).

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

З огляду на вищевикладені вимоги ст. 354 ЦПК України, апелянт мав право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення на електронну адресу, а саме до 22 червня 2026 року.

Водночас, апеляційну скаргу подано 25 червня 2026 року, з пропуском строку.

Таким чином, в апеляційній скарзі апелянтом не було жодним чином обґрунтовано наявність інших обставин, які об`єктивно зумовили пропуск строку на апеляційне оскарження та перешкоджали йому у поданні апеляційної скарги у визначений процесуальний строк, а саме у період до 22 червня 2026 року.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.12.2020 року в справі № 521/2816/15-ц (провадження № 61-14230сво18) зроблено висновок про те, що: «апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарженні не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України».

Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими, може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 р. у справі «Пономарьов проти України»).

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням процесуальних строків (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Таким чином апеляційний суд позбавлений можливості прийняти наведені апелянтом причини пропуску строку поважними та поновити його.

Крім цього, у відповідності до положень ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги мають бути додані документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду фізичною особою або фізичною особою - підприємцем справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), - не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до суду першої інстанції позову ставка судового збору, що підлягала сплаті, становила 1211,20 грн.

За таких умов, при поданні скаржником апеляційної скарги на оскаржуване рішення сплаті підлягає судовий збір у сумі 1453,44 грн (1211,20 грн * 150%*0,8).

Таким чином, апелянту слід надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 1453,44 грн за подання апеляційної скарги за наступними реквізитами:

отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Солом`ян. р-н/22030101;

код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783;

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

код банку отримувача (МФО): 899998;

рахунок отримувача: 548999980313101206080026010

код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Документ про сплату судового збору має містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір, з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Також суд зважає на те, що відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються копії скарги у разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

При цьому, матеріали апеляційної скарги не містять доказів надсилання її копії та копій доданих матеріалів позивачу.

З огляду на викладене, клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження не підлягає до задоволення, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням апелянту строку для зазначення інших підстав для поновлення такого строку. Крім цього, апелянту необхідно надати докази сплати судового збору та надсилання копії та копій доданих матеріалів позивачу.

У відповідності до положень ч. 3 та ч. 4 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення встановлених законом строків, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші, відмінні від вже оцінених та відхилених судом, підстави для поновлення строку.

Крім того, відповідно до положень ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 ЦПК України, застосовуються положення ст. 185 ЦПК України, яка передбачає залишення заяви/скарги без руху з наданням строку для усунення виявлених судом недоліків. Якщо у визначений судом строк недоліки заяви/скарги будуть виправлені, заява/скарга вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник/апелянт не усуне недоліки заяви/скарги у строк, встановлений судом, заява/скарга вважається неподаною і повертається такій особі.

На підставі викладеного та керуючись ст. 185, 354, 356, 357 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги на рішення Печерського районного суду міста Києва від 09 лютого 2026 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 09 лютого 2026 року залишити без руху, надавши строк для усунення виявлених в ній недоліків протягом десяти календарних днів з дня отримання ухвали суду.

Роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у випадку, якщо протягом десяти календарних днів з дня отримання ухвали суду не буде подано заяву із зазначенням інших, ніж ті, що вже були розглянуті апеляційним судом, підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження або вказані в ній підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у випадку неусунення у встановлений термін виявлених судом недоліків, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та такою, що підлягає поверненню.

Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя С. О. Журба