УХВАЛА
26 серпня 2026 року
м. Київ
справа №160/15997/26
адміністративне провадження № К/990/39292/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,
суддів - Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2026 року
у справі № 160/15997/26
за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,-
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2026 року відмовлено у задоволенні позову.
На зазначене рішення суду Головне управління ДПС у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2026 року апеляційну скаргу податкового органу залишено без руху із наданням строку для усунення її недоліків шляхом подання до суду документа про сплату судового збору.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
13 липня 2026 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області вдруге звернулося з апеляційною скаргою.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2026 року апеляційну скаргу податкового органу залишено без руху із наданням строку для усунення її недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням інших поважних підстав для його поновлення та наданням відповідних доказів.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходить з такого.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Постановляючи ухвалу від 04 серпня 2026 року, суд апеляційної інстанції виходив із того, що скаржник не виконав вимоги ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2026 року та не навів поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до частин першої та другої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів із дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Водночас предметом розгляду у цій справі є вимога контролюючого органу про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, особливості провадження щодо якої визначені статтею 283 КАС України.
Відповідно до частини восьмої статті 283 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів із дня їх проголошення.
Отже, у цій справі підлягав застосуванню спеціальний десятиденний строк апеляційного оскарження, встановлений частиною восьмою статті 283 КАС України.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду ухвалено 12 червня 2026 року. Повторно з апеляційною скаргою Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося 13 липня 2026 року, тобто після закінчення встановленого законом десятиденного строку.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для його поновлення визнані судом неповажними.
Суд також звертає увагу податкового органу на те, що відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, лише наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права на оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, установлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про його пропуск із поважних причин.
Поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані лише обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій і підтверджені належними доказами.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник цитує норми Кодексу адміністративного судочинства України, однак не зазначає, у чому саме полягає порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, не спростовує висновків цього суду щодо неповажності причин пропуску строку та не наводить доказів існування об`єктивних перешкод для своєчасного подання належно оформленої апеляційної скарги.
За таких обставин Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, правильно застосував положення частини восьмої статті 283 та пункту 4 частини першої статті 299 КАС України. Правильне застосування зазначених норм є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За таких обставин касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2026 року у справі № 160/15997/26 є необґрунтованою. У цьому випадку правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що відповідно до частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись статтями 243, 333 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2026 року у справі № 160/15997/26 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Судді Р.Ф. Ханова Л.І. Бившева В.В. Хохуляк