Ухвала № 139263370 у справі № 522/9358/26 від 24.08.2026

Номер провадження: 22-ц/813/8979/26

Справа № 522/9358/26-Е

Головуючий у першій інстанції Домусчі Л. В.

Доповідач Лозко Ю. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

24.08.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Лозко Ю.П. (суддя-доповідач), Вадовської Л.М., Назарової М.В.,

вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у цивільній справі

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «БІІР Проперті»

на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 26 червня 2026 року

у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІІР Проперті» про стягнення заробітної плати

встановив:

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 26 червня 2026 року задоволено вказану вище заяву. Накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на всіх банківських рахунках, в тому числі на рахунку IBAN НОМЕР_1 в АТ «Райфайзен Банк» Товариства з обмеженою відповідальністю «БІІР ПРОПЕРТІ» в межах позовних вимог на загальну суму 180 000 грн. до вирішення справи по суті.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, 17 серпня 2026 року засобами електронного зв`язку через підсистему «Електронний суд», ТОВ «БІІР Проперті» звернулося з апеляційною скаргою у якій порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що представництво інтересів скаржника у цій справі здійснював адвокат Сердюков Б.Л. з яким 10 липня 2026 року підписано додаткову угоду про розірвання договору про надання правової допомоги. У зв`язку з непередбачуваним припиненням співпраці, попередній представник не подав підготовлену апеляційну скаргу, належним чином не повідомив керівництво підприємства про сплив процесуальних строків саме в цей період та не передав матеріали справи для самостійної подачі скарги. Скаржник об`єктивно розраховував на належне виконання обов`язків своїм попереднім представником і дізнався про факт неподання скарги та наявність оскаржуваної ухвали суду лише після проведення внутрішнього аудиту юридичних справ та залучення нових юристів. Крім цього, посилається на протягом останніх двох місяців місто Одеса зазнає надзвичайно активного, посиленого та систематичного ракетного і дронового терору з боку збройних сил рф. Щоденні, іноді багатогодинні повітряні тривоги (під час яких працівники підприємства законодавчо зобов`язані припиняти роботу та перебувати в укриттях), перебої в роботі електромереж, систем зв`язку та транспорту, а також безпосередня загроза життю та здоров`ю працівників об`єктивно паралізують нормальну господарську, адміністративну та юридичну діяльність підприємства. Вказані об`єктивні форс-мажорні обставини у своїй сукупності з раптовим розірванням договору з адвокатом унеможливили своєчасну організацію процесу підготовки та подання апеляційної скарги.

Перевіривши доводи скаржника, якими обґрунтовуються вимоги про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 26 червня 2026 року, колегія суддів зауважує про таке.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ст. 123 ЦПК України).

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом (частина перша статті 126 ЦПК України).

Питання поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано положеннями статті 127 ЦПК України, згідно з частиною першою якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

За змістом статті 354 ЦПК України клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку. Тож поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. ЦПК України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили його пропуск. У кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку (правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року у справі N 926/1037-б/15, від 14 червня 2022 року у справі N 904/3541/15).

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина п`ята статті 14 ЦПК України).

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (абзац перший частини сьомої статті 14 ЦПК України).

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята статті 272 ЦПК України).

Отже, процесуальний закон передбачає надсилання судового рішення як рекомендованим листом з повідомленням про вручення, так і в електронній формі через "Електронний кабінет", у тому числі на офіційну електронну адресу засобами підсистем Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу III затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Вимога про надіслання судового рішення через підсистеми Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи є обов`язковою для осіб, визначених у частині шостій статті 14 ЦПК України, пункті 10 вказаного Положення, зокрема для тих, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі N 454/1883/22 (провадження N 14-117цс23), пункти 64-65).

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

За змістом частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії", заява N 11681/85, пункт 35, від 16 лютого 2017 року у справі "Каракуця проти України", заява N 18986/06).

Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (постанова Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі N 554/4741/19, постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі N 520/1185/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі N 209/3085/20).

Суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру (ч.3 ст. 6 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, оскаржувана ухвала постановлена 26 червня 2026 року.

Скаржник ТОВ «БІІР Проперті» має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд».

Як установлено колегією суддів за допомогою підсистеми «Електронний суд», повідомлення до суду про доставку повного тексту вказаної вище ухвали суду до електронного кабінету скаржника ТОВ «БІІР Проперті» надійшло до суду 27 червня 2026 року о 09:09 год, тобто до 17:00 години, тому воно вважається врученим 27 червня 2026 року, відтак право на поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, обумовлене часом отримання копії його повного тексту, для скаржника обраховується з 28 червня 2026 року і з урахуванням положень ч.3 ст. 124 ЦПК України, закінчується 13 липня 2026 включно. Проте апеляційну скаргу засобами електронного зв`язку подано 17 серпня 2026 року, тобто з пропуском строку, встановленого пунктом 2 частини 2 статті 354 ЦПК України.

Посилання скаржника не належне виконання попереднім представником обов`язків щодо своєчасного подання апеляційної скарги, колегія суддів відхиляє, з огляду на таке.

Як убачається з додаткової угоди від 10 липня 2026 року про розірвання договору №21/11-22 від 22 листопада 2022 року про надання правової допомоги, укладеної між адвокатом Сердюковим Б.Л. та ТОВ «БІІР Проперті» сторони за взаємною згодою вирішили розірвати зазначений вище договір з 11 липня 2026 року (пункт 1). Клієнт підтверджує відсутність будь-яких зауважень або претензій до адвоката щодо якості, обсягу, тощо наданої правової допомоги за умовами цього договору (пункт 3).

З викладеного вище убачається, що представництво інтересів скаржника, адвокат Сердюков Б.Л. здійснював включно до 10 липня 2026 року, тоді як право на поновлення строку на апеляційне оскарження, обумовлене часом отримання копії оскаржуваного судового рішення спливало 13 липня 2026 року, тобто упродовж цього часу договірні відносини між сторонами були чинними.

За результатами підписання додаткової угоди від 10 липня 2026 року, ТОВ «БІІР Проперті» підтвердило відсутність у нього, як клієнта будь-яких претензій до якості та обсягу наданої адвокатом Сердюковим Б.Л. правничої допомоги, тому є безпідставними посилання скаржника не неналежне виконання адвокатом своїх обов`язків.

Адвокат є представником особи - учасника справи на підставі відповідного договору, а тому саме такий учасник справи як замовник правових послуг несе ризик обрання неналежного контрагента, а так само ризик неможливості надання певних послуг. Відповідно ненадання або несвоєчасне надання таких послуг не може бути достатньою причиною для поновлення пропущеного процесуального строку (див. постанову Верховного Суду від 26 вересня 2024 року у справі № 524/4830/23 (провадження № 61-7198св24)).

Верховний Суд неодноразово наголошував, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.

Скаржником не наведено обставин, що виникли внаслідок запровадження правого режиму воєнного стану, оголошення повітряних тривог у місті Одесі та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку (див. ухвалу Верховного Суду від 23 грудня 2025 року у справі № 502/2198/24).

Інших поважних причин, які б могли слугувати підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження, скаржник не наводить.

Частинами 3,4 ст.357 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Таким чином, наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 26 червня 2026 року слід визнати неповажними в розумінні вимог ст. 354 ЦПК України, та надати скаржнику строк для подання заяви з наведенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, адже безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28 жовтня 2004 року).

Керуючись ст.ст.185,356,357 ЦПК України,

ухвалив:

Визнати наведені Товариством з обмеженою відповідальністю «БІІР Проперті» підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БІІР Проперті» на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 26 червня 2026 року залишити без руху, запропонувавши скаржнику протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали, усунути недоліки апеляційної скарги, що зазначені в тексті цієї ухвали.

Роз`яснити скаржнику, що у випадку неподання заяви або якщо викладені в заяві підстави пропуску строку будуть визнані неповажними, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю.П. Лозко

Судді: Л.М. Вадовська

М.В. Назарова