ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
27 серпня 2026 року м. Ужгород № 260/2700/26
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Плеханова З.Б. розглянувши у письмовому спрощеному позовному проваджені адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області, Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною і зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області, Державної казначейської служби України, яким просить:
- Прийняти позовну заяву до розгляду та задовольнити її вимоги.
- Визнати протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо несвоєчасного виконання Постанови Закарпатського апеляційного суду від 11.12.2025 по справі № 308/20207/23, якою стягнено з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 164 000 грн (сто шістдесят чотири тисячі гривень) відшкодування завданої моральної шкоди.
- Зобов`язати Державну казначейську службу України виконати Постанову Закарпатського апеляційного суду від 11.12.2025 по справі № 308/20207/23, якою стягнено з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 164 000 грн (сто шістдесят чотири тисячі гривень) відшкодування завданої моральної шкоди
- Встановити судовий контроль за виконання рішення у даній справі.
- Стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме сплачений судовий збір в сумі 1331, 20 грн та 20 000 грн витрат на правничу допомогу..
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 19.11.2024. по справі №308/20207/23, позовну заяву ОСОБА_1 до Закарпатської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України, задоволено частково, стягнено з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 437333,30 грн (чотириста тридцять сім тисяч триста тридцять три грн 30 коп.) на відшкодування завданої моральної шкоди.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 11.12.2025 по справі №308/20207/23 рішення Ужгородського міськрайонного суду від 19.11.2024 в частині розміру моральної шкоди, змінено, а саме стягнено з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 164 000 грн (сто шістдесят чотири тисячі гривень) відшкодування завданої моральної шкоди.
На виконання постанови Закарпатського апеляційного суду від 11.12.2025 Ужгородським міськрайонним судом 02.01.2026 виданий виконавчий лист по цивільній справі №308/20207/23, який зданий на виконання органам ДКС України 19.01.2026. З 19.01.2026 року вказаний виконавчий лист обліковується у Казначействі для виконання відповідно до законодавства.
Однак, всупереч принципу обов`язковості виконання судових рішень, як Головне управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області, листом 4-16-10/558 від 03.02.2026, так і Державна казначейська служба України № 5-11-11/8621 від 30.03.2026, фактично відмовили виконувати судове рішення, яке набрало законної сили, посилаючись на відсутність бюджетного фінансування та черговість виплат.
Вважаю таку бездіяльність протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду
28 квітня 2026 року ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито загальне позовне провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області, Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною і зобов`язання вчинити певні дії.
Вказану ухвалу доставлено до електронного кабінету відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області 24 квітня 2026 року, що стверджується Довідкою про доставку електронного листа.
Однак відповідач - Головне управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області відзив у встановлений судом строк до суду не надіслав, про причини неподання такого не повідомив, про продовження процесуального строку для його подання не клопотав.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. З огляду на зазначене суд вважає за можливе застосувати процесуальні наслідки неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов, передбачені ч. 4 ст. 159 КАС України.
04 травня 2026 року від відповідача Державної казначейської служби України надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві представник відповідача зазначає, що згідно з пунктом 38 Порядку №845, для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок. Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету. Статтею 95 Конституції України та пунктом 8 частини першої статті 7 БК України встановлено правило, за яким виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави, розмір і цільове спрямування цих видатків. Верховна Рада України у Державному бюджеті України для виконання судових рішень відповідної категорії щорічно передбачає асигнування за бюджетною програмою КПКВК 3504030 «Відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, відшкодування громадянинові вартості конфіскованого та безхазяйного майна стягнутого в дохід держави, відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб» (далі ? бюджетна програма КПКВК 3504030). Отже, з 04.02.2026 виконавчий лист обліковується у Казначействі за бюджетною програмою КПКВК 3504030. Відповідно до Закону України про Державний бюджет України на 2026 рік за бюджетною програмою КПКВК 3504030 передбачено 150,00 млн гривень.
Станом на дату подання цього відзиву на виконанні за КПКВК 3504030 перебуває 901 судове рішення на загальну суму понад 265,20 млн грн, які надійшли на виконання раніше ніж виконавчий документ у справі №308/20207/23. Отже, встановлений обсяг коштів Законом про Державний бюджет України на відповідний рік за КПКВК 3504030 є недостатнім, щоб виконати рішення суду на користь позивача.
Пунктом 39 Порядку № 845 передбачено, що коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 Порядку необхідні додаткові кошти понад обсягом відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом одного місяця з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України або виділення коштів з резервного фонду державного бюджету на зазначену мету. Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України або рішенням про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету (пункт 39 Порядку № 845).
Однак, попри регулярне надсилання Казначейством листів до Мінфіну на виконання пункту 39 Порядку № 845, питання щодо передбачення у державному бюджеті достатніх асигнувань для погашення заборгованості за КПКВК 3504030 наразі не вирішено. Казначейство вчиняло та вчиняє у повному обсязі дії, які безпосередньо визначені законом, що свідчить про відсутність бездіяльності Казначейства. У відповідних правовідносинах Казначейство є винятково виконавцем судових рішень та має можливість списати кошти державного бюджету в тому розмірі, в якому вони передбачені Верховною Радою України у Законі про Державний бюджет України
Казначейство відповідно до наданих повноважень, не має права законодавчої ініціативи та не має можливості самостійно встановлювати або змінювати бюджетні призначення.
Додатково представник відповідача вказує, що законодавство встановлює для Казначейства виняткову (безальтернативну) компетенцію щодо вжиття заходів, спрямованих на виконання судових рішень про стягнення коштів в установленому законодавством порядку. Тобто лише приписи законодавства визначають порядок дій Казначейства при виконанні певної категорії судових рішень. Отже, позивач просить суд покласти на Казначейство зобов`язання здійснити перерахування грошових коштів згідно Виконавчого листа. Казначейство зауважує, що зміна черги обліку документів не передбачена законодавством, адже внаслідок цього відбудеться недотримання принципу рівності перед законом, оскільки будуть порушені права інших стягувачів, які подали виконавчі документи раніше ніж позивач.
13 липня 2026 року віл представника позивача надійшло клопотання про долучення документів в обгрунтування витрат на правничу допомогу, у якій вона просила у випадку задоволення позовних вимог ОСОБА_1 стягнути на його користь понесені ним судові витрати, сплачений судовий збір та витрати на правничу допомогу.
20 липня 2026 року від відповідача - Державної казначейської служби України надійшли заперечення на клопотання представника позивача про долучення документів в обгрунтування витрат на правничу допомогу № 260/2700/26, у якій просив суд відмовити представнику позивача у задоволенні клопотання представника позивача про долучення документів в обгрунтування витрат на правничу допомогу № 260/2700/26.
Обставини встановлені судом
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 19.11.2024. по справі № 308/20207/23 стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 437 333,30 грн моральної шкоди.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 11.12.2025 по справі №308/20207/23 Рішення змінено в частині розміру моральної шкоди, а саме: стягнуто з Державного бюджету України ОСОБА_1 164 000 грн відшкодування завданої моральної шкоди.
16 січня 2026 року представник позивача надіслала на адресу Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області заяву, у якій просила прийняти до виконання та виконати виконавчий лист по цивільній справі № 308/20207/23, виданий Ужгородським міськрайонним судом 02.01.2026 про: « Стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , 164 000 грн (сто шістдесят чотири тисячі гривень) відшкодування завданої моральної шкоди.».
Головне управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області листом від 29.01.2026 року за №4-21-08/476 повідомило Державну казначейську службу України наступне:
« Головне управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області (далі - Головне управління Казначейства) на виконання абз. 2 п. 37 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (із змінами і доповненнями) (далі Порядок № 845), керуючись Порядком здійснення безспірного списання коштів державного бюджету для відшкодування шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам, затвердженим наказом Державної казначейської служби України від 31.03.2021 № 84 (із змінами), надсилає документи щодо стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 164 000,00 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди, згідно виконавчого листа Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, виданого 02.01.2026 по справі № 308/20207/23.
19 січня 2026 року на адресу Головного управління Казначейства надійшла заява представника стягувача ОСОБА_1 - адвоката Джуган Наталії Богданівни про виконання вищезазначеного виконавчого документа разом з оригіналом виконавчого листа та іншими документами.
З метою вжиття заходів, передбачених п. 36 Порядку № 845, Головне управління Казначейства листом від 20.01.2026 № 4-21-10/327 звернулося до Закарпатської обласної прокуратури для надання документів (відомостей), що можуть бути підставою для зупинення безспірного списання коштів державного бюджету і їх перерахування на рахунок стягувача.
Листом від 27.01.2026 № 15-84ВИХ-26 Закарпатська обласна прокуратура повідомила, що підстави для зупинення безспірного списання коштів з Державного бюджету України і їх перерахування на рахунок стягувача за наведеним вище виконавчим документом в обласній прокуратурі не встановлено.».
28 січня 2026 року представник позивача надіслала на адресу Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області адвокатський запит, у якому просила повідомити стан виконання та виконавця виконавчого листа по цивільній справі № 308/20207/23, виданого Ужгородським мііськрайонним судом 02.01.2026 про стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , 164 000 грн (сто шістдесят чотири тисячі гривень) відшкодування завданої моральної шкоди.
Головне управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області листом від 30.01.2029 року за №4-21-20/509 повідомило представника позивача, що « Головне управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області (далі - Головне управління Казначейства), розглянувши Вашу заяву з доданими документами від 16.01.2026 № 15, яка надійшла 19.01.2026 та зареєстрована за вх. № 06-538, в межах компетенції повідомляє наступне.
Відповідно до вимог Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (із змінами і доповненнями), Головне управління Казначейства листом від 29.01.2026 № 4-21-08/476 направило виконавчий лист Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, виданий 02.01.2026 по справі № 308/20207/23 щодо стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 164 000,00 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди з документами до Державної казначейської служби України для виконання.».
Головне управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області листом від 30.01.2029 року за №4-16-10/558 повідомило представника позивача наступне:
« Головне управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області (далі - Головне управління Казначейства) розглянувши Ваш адвокатський запит від 28.01.2026 № 105, в межах компетенції повідомляє наступне.
19 січня 2026 року на адресу Головного управління Казначейства надійшла заява представника стягувача ОСОБА_1 - адвоката Джуган Наталії Богданівни про виконання виконавчого листа Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, виданого 02.01.2026 по справі № 308/20207/23 щодо стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 164 000,00 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди разом з оригіналом виконавчого листа та іншими документами.
З метою вжиття заходів, передбачених п. 36 Порядку № 845, Головне управління Казначейства листом від 20.01.2026 № 4-21-10/327 звернулося до Закарпатської обласної прокуратури для надання документів (відомостей), що можуть бути підставою для зупинення безспірного списання коштів державного бюджету і їх перерахування на рахунок стягувача.
Листом від 27.01.2026 № 15-84ВИХ-26 Закарпатська обласна прокуратура повідомила, що підстави для зупинення безспірного списання коштів з Державного бюджету України і їх перерахування на рахунок стягувача за наведеним вище виконавчим документом в обласній прокуратурі не встановлено.
На виконання вимог абз. 2 п. 37 Порядку № 845, в межах строку, Головне управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області листом від 29.01.2026 № 4-21-08/476 надіслало вищезазначений виконавчий документ до Державної казначейської служби України для виконання за бюджетною програмою КПКВК 3504030 «Відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, відшкодування громадянинові вартості конфіскованого та безхазяйного майна, стягнутого в дохід держави, відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб», про що листом від 30.01.2026 № 4-21-10/509 Вас було повідомлено.».
Листом від 01.01.2026 року за №5-01-1-05/90 Державна казначейська служба України керуючись пунктом 9 Розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України та пунктом 39 Порядку, з метою належного та своєчасного виконання судових рішень просила збільшити у 2026 році бюджетні призначення за КПКВК 3504030 у передбачений бюджетним законодавством спосіб на 170 000,00 тис. гривень.
Міністерство фінансів України листом від 27.01.2026 року за №16110-18-5/2540, серед іншого повідомило відповідача « що питання збільшення бюджетних призначень Державній казначейській службі України для відшкодування шкоди і виконання судових рішень може бути розглянуто у разі внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» в установленому бюджетним законодавством порядку та з урахуванням можливостей дохідної частини державного бюджету в умовах воєнного стану».
Листом від 02.02.2026 року за №5-05-1-05/2685 Державна казначейська служба України керуючись пунктом 9 Розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України та пунктом 39 Порядку, з метою належного та своєчасного виконання судових рішень просила збільшити у 2026 році бюджетні призначення за КПКВК 3504030 у передбачений бюджетним законодавством спосіб на 191000,00 тис. гривень.
Міністерство фінансів України листом від 26.02.2026 року за №16110-18-5/5746, повідомило відповідача, що « Міністерство фінансів України за результатами розгляду листів Державної казначейської служби України від 29.01.2026 № 5-05-1-05/2296, від 02.02.2026 № 5-05-1-05/2685, від 09.02.2026 № 5-05-1-05/3372 та від 19.02.2026 № 5-05-1-05/4580 щодо збільшення бюджетних призначень за бюджетними програмами Казначейства за КПКВК 3504030 «Заходи щодо відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, відшкодування громадянинові вартості конфіскованого та безхазяйного майна, стягнутого в дохід держави, відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб» та за КПКВК 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» повідомляє, що позиція Мінфіну з порушеного питання, висловлена у листі від 27.01.2026 № 16110-18-5/2540, залишається незмінною».
Листом від 03.03.2026 року за №5-01-1-05/5896 Державна казначейська служба України керуючись пунктом 9 Розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України та пунктом 39 Порядку, з метою належного та своєчасного виконання судових рішень просила збільшити у 2026 році бюджетні призначення за КПКВК 3504030 у передбачений бюджетним законодавством спосіб на 215000,00 тис. гривень.
Міністерство фінансів України листом від 26.03.2026 року за №16110-18-5/8590, серед іншого повідомило відповідача, що « Відповідно до частини першої статті 52 Кодексу збільшення обсягу бюджетних призначень для виконання судових рішень можливе, зокрема, у разі визнання факту перевиконання за підсумками трьох кварталів надходжень загального фонду Державного бюджету України, врахованих у розписі Державного бюджету України на відповідний період, більше ніж на 15 відсотків.
Отже, питання збільшення бюджетних призначень Державній казначейській службі України для відшкодування шкоди і виконання судових рішень може бути розглянуто у разі внесення змін до Закону України від 03.12.2025 № 4695-ІХ «Про Державний бюджет України на 2026 рік» в 3 установленому бюджетним законодавством порядку та з урахуванням можливостей дохідної частини державного бюджету в умовах воєнного стану.».
Відповідно інформаційної Довідки ДКСУ щодо стану виконання судового рішення у справі № 308/20207/23- позиція у черзі на стягнення коштів на виконання виконавчого листа- 902.
Мотиви та норми права застосовані судом
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», Кабінет Міністрів України затверджує положення про міністерства, інші центральні органи виконавчої влади.
Так, Казначейство діє відповідно до повноважень та компетенції, визначених, зокрема, Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (далі Положення № 215).
Казначейство у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також дорученнями Кабінету Міністрів України і Міністра фінансів (пункт 2 Положення № 215).
Згідно з пунктом 4 Положення № 215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку, зокрема, здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду.
Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України.
Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Разом з тим, відповідно до статті 25 Бюджетного кодексу України (далі - БК України), Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету на підставі рішення суду.
Згідно зі статтею 2 Закону про гарантії, держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державне підприємство.
Відповідно до статті 117 Конституції України, Кабінет Міністрів України видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.
Уряд України, відповідно до статті 117 Конституції України та на виконання зазначених вище положень БК України, затвердив Порядок № 845, який регулює механізм виконання рішень, на які поширюється дія Закону про гарантії, регламентований розділом «Безспірне списання коштів державного бюджету за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів» Порядку № 845.
Так, відповідно до пункту 47 Порядку № 845, безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством, зокрема, на підставі поданих керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей.
Для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок (пункт 48 Порядку № 845).
Абзац другий пункту 48 Порядку № 845 визначає, що перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей за наявності відповідних бюджетних асигнувань для здійснення безспірного списання коштів.
Строки перерахування коштів перериваються на період усунення обставин, визначених у пунктах 11, 13 та 49 цього Порядку (абзац четвертий пункту 48 Порядку № 845).
Крім того, згідно з абзацом першим пункту 49 Порядку № 845, коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктами 47 і 50 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом 10 днів з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України.
Казначейство відкладає безспірне списання коштів державного бюджету та поновлює його з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України (абзац другий пункту 49 Порядку № 845).
Стаття 6 Конституції України гарантує, що державна влада в Україні здійснюється на
засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно зі статтею 85 Конституції України, до повноважень Верховної Ради України належить, зокрема, прийняття законів і затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього, контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо звіту про його виконання.
Частина друга статті 95 Конституції України визначає, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Відповідно до статті 96 Конституції України, Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України.
Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить Президентові України, народним депутатам України та Кабінету Міністрів України (стаття 93 Конституції України).
Згідно зі статтями 116, 117 Конституції України, Кабінет Міністрів України розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України.
Верховна Рада України передбачила, що будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення.
Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (частина перша статті 23 БК України).
Так, діяльність Казначейства як державного органу не є автономною (самостійною), оскільки вона спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів (пункт 1 Положення № 215).
Міністерство фінансів України (далі Мінфін), згідно з абзацом другим пункту 1 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 (далі Положення № 375), є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що, зокрема, забезпечує формування та реалізує державну фінансову, бюджетну політику, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства, казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Мінфін відповідно до покладених на нього завдань (пункт 4 Положення № 375), зокрема, виконує такі повноваження:
- визначає обсяги фінансування державного бюджету та орієнтовні граничні показники видатків державного бюджету на середньостроковий період;
- розробляє в установленому порядку проєкт закону про Державний бюджет України на відповідний рік та готує відповідні матеріали, що додаються до нього;
- забезпечує здійснення повноважень головного розпорядника бюджетних коштів в центральних органах виконавчої влади, діяльність яких координується та спрямовується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів;
- складає розпис Державного бюджету України та вносить зміни до нього за загальним фондом з метою забезпечення збалансованості надходжень та витрат державного бюджету.
Як вбачається із матеріалів справи, заборгованість Головного управління ДФС у Закарпатській області перед Позивачем за Виконавчими листами віднесена органами казначейської служби до другої черги та третьої черги, що не заперечується позивачем та відповідно вказані дії в межах даної справи не оскаржуються.
Так, згідно з абзацом шостим пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України "Про гарантії, бюджетні асигнування на погашення заборгованості" визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Судом вище встановлено, що з 04.02.2026 виконавчий лист обліковується у Казначействі за бюджетною програмою КПКВК 3504030.
Відповідно до Закону України про Державний бюджет України на 2026 рік за бюджетною програмою КПКВК 3504030 передбачено 150,00 млн гривень.
Станом на дату подання цього відзиву на виконанні за КПКВК 3504030 перебуває 901 судове рішення на загальну суму понад 265,20 млн грн, які надійшли на виконання раніше ніж виконавчий документ у справі № 308/20207/23.
Отже, встановлений обсяг коштів Законом про Державний бюджет України на відповідний рік за КПКВК 3504030 є недостатнім, щоб виконати рішення суду на користь позивача.
Пунктом 39 Порядку № 845 передбачено, що коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 Порядку необхідні додаткові кошти понад обсягом відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом одного місяця з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України або виділення коштів з резервного фонду державного бюджету на зазначену мету.
Суд зазначає, що безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України або рішенням про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету (пункт 39 Порядку № 845).
Матеріалами справи встановлено, що відповідач протягом тривалого часу звертається до Міністерства фінансів України із пропозиціями щодо необхідності передбачення у Законі про Державний бюджет України достатнього обсягу коштів за КПКВК 3504030, що дозволило б виконувати відповідні судові рішення у максимально стислі законом строки
Однак, попри регулярне надсилання Казначейством листів до Мінфіну на виконання пункту 39 Порядку № 845, питання щодо передбачення у державному бюджеті достатніх асигнувань для погашення заборгованості за КПКВК 3504030 наразі не вирішено.
Відтак, сам факт відсутності певного результату (виплати коштів за судовим рішенням) не може бути достатнім підтвердженням того, що суб`єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб`єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив несвоєчасно, з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи.
З огляду на викладене, оцінюючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позову.
Інші доводи позивача є безпідставними та не впливають на висновки суду.
Підстави для відшкодування судових витрат відсутні.
На підставі наведеного та керуючись статтями 2, 9, 77, 243-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області, Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною і зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Восьмого апеляційного адмінсуду.
Суддя З.Б.Плеханова