Справа № 344/17336/24
Провадження № 22-ц/4808/1675/26
Головуючий у 1 інстанції Бабій О. М.
Суддя-доповідач Мальцева Є.Є.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Мальцевої Є.Є.
суддів: Девляшевського В.А., Василишин Л.В.,
секретар Кузів А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 листопада 2024 року, постановлену судом у складі головуючої судді Бабій О.М у м. Івано-Франківськ, у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з питань виведення ПАТ «КБ Надра», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», про заміну стягувача у виконавчому листі, видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для пред`явлення його до виконання,
у с т а н о в и в:
24 вересня 2024 року заявник звернувся в суд із заявою, в якій просив замінити стягувача у виконавчому листі №2-45700/2011, виданому на виконання рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16.09.2011 року з ПАТ КБ «Надра» на його правонаступника ТзОВ «Брайт Інвестмент», як такого, що набув всі права та обов`язки стягувача згідно з Договором про відступлення прав вимоги, а також видати дублікат виконавчого листа та поновити строк для пред`явлення його до виконання.
В обґрунтування заяви посилався на те, що рішенням Івано-Франківського міського суду від 16 вересня 2011 року у справі № 2-4570/2011 позовні вимоги ПАТ «КБ «Надра» було задоволено, судом вирішено стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Надра" заборгованість за кредитним договором № 728/2008 в сумі 134 830,76 грн. Згідно Договору № GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги від 05.08.2020 року, право вимоги за Кредитним договором № 728/2008 від 26.03.2008 року, укладеним між ВАТ КБ «Надра» та позичальником ОСОБА_2 , поручителем ОСОБА_3 , поручителем ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК«ДНІПРОФІНАНСГРУП». ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП», згідно з Договором № GL48N718070_blank_04, про відступлення прав вимоги від 18.12.2020 року, відступив права вимоги на користь ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», разом з усіма додатками до нього (у т.ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід`ємними частинами. ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» на адресу ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» направлено лист, в якому товариство просили повідомити про наявність оригіналів вищезазначених виконавчих листів. Та у разі їх відсутності, просили звернутись до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із запитом щодо наявності їх у Фонді. На адресу ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» надійшов лист-відповідь ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» про відсутність оригіналів виконавчих листів. Відповідно до відповіді Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 12.08.2024 за вих. № 60-8473/24 виконавчий лист відсутній, оскільки до Фонду даний виконавчий лист не передавався і від органів Державної виконавчої служби не надходив. Вищенаведені обставини свідчать про втрату виконавчих листів, а тому виникає необхідність у видачі дублікатів виконавчих листів.
Щодо поновлення строків для пред`явлення виконавчих листів до виконання, посилався на те, що оскільки строк у цій справі переривався пред`явленням до виконання, рішення суду виконано не було, а стягувач дізнався про постанову про повернення виконавчого документа стягувачу лише з листа Івано-Франківського відділу ДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 19.07.2024 року, отриманого 02.08.2024 за вх. № 1567, таким чином, перебіг строку пред`явлення такого документа до виконання починається заново з 02.08.2024 року (отримання стягувачем інформації про вчинення державним виконавцем відповідної дії), і становить три роки, тобто до 02.08.2027 року.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 листопада 2024 року заяву ТОВ «Брайт Інвестмент», заінтересовані особи: заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з питань виведення ПАТ «КБ Надра», ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», про заміну стягувача у виконавчому листі, видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання - задоволено.
Замінено сторону стягувача у виконавчих листах виданих Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області на виконання рішення від 16.09.2011 року у справі № 2-4570/2011 з ПАТ «Комерційний банк «Надра», як вибулої сторони, на його правонаступника, а саме: ТОВ "БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ".
Видано дублікати виконавчих листів по справі № 2-4570/2011 за рішенням Івано-Франківського міського суду від 16.09.2011 року.
Поновлено строк для пред`явлення до примусового виконання дублікатів виконавчих листів по справі № 2-4570/2011 за рішенням Івано-Франківського міського суду від 16.09.2011 року.
Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що розглянув справу за відсутності належним чином повідомленої особи. Суд в ухвалі зазначив, що заінтересовані особи повідомлені у порядку, встановленому законом. Однак такий висновок прямо суперечить матеріалам справи. Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 376 ЦПК України розгляд справи за відсутності учасника справи, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання, є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.
Крім того вказує, що строк пред`явлення виконавчого документа сплив ще до набуття заявником права вимоги. З листа Івано-Франківського відділу ДВС від 19.07.2024 року № 179908, на який послався сам суд, вбачається, що у виконавчому провадженні № 31195048 щодо апелянта постанова про повернення виконавчого документа стягувачу винесена 28.11.2013 року на підставі пункту 2 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу строк пред`явлення після переривання встановлюється з дня його повернення . Отже, трирічний строк щодо ОСОБА_1 обчислювався з 28.11.2013 року і сплив 28.11.2016 року. ТОВ «Брайт Інвестмент» набуло право вимоги за договором відступлення від 18.12.2020 року - тобто через чотири роки після спливу строку.
До того ж зазначає, що відсутність підстав для поновлення строку виключає і процесуальне правонаступництво. Безпідставність поновлення строку тягне за собою безпідставність заміни стягувача та видачі дублікатів виконавчих листів.
Апелянт вказує, що він є поручителем за договором поруки №728/2/2008 від 26.03.2008, а не позичальником. Порука за своєю правовою природою є строковим і акцесорним зобов`язанням. Поновлення строку на примусове стягнення через одинадцять років після повернення виконавчого документа покладає на поручителя необмежений у часі тягар очікування стягнення, спричинений виключно бездіяльністю кредиторів.
Таким чином, апелянт просить скасувати ухвалу Івано-Франківського міського суду від 14 листопада 2024 року, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ «Брайт Інвестмент» про заміну стягувача, видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для пред`явлення їх до примусового виконання відмовити. Стягнути з ТОВ «Брайт Інвестмент» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати, підтверджені документально, у тому числі сплачений судовий збір за подання цієї апеляційної скарги.
Відзив на апеляційну скаргу не поданий, що за положеннями ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Сторони до апеляційного суду не явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Статтею 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Апелянт ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи без його участі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
У даній справі встановлено, що рішенням Івано-Франківського міського суду від 16 вересня 2011 року по справі № 2-4570/2011 позовні вимоги ПАТ «КБ «Надра» було задоволено, судом вирішено стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Надра" заборгованість за кредитним договором № 728/2008 в сумі 134 830,76 грн.
Згідно Договору № GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги від 05.08.2020 року, право вимоги за Кредитним договором № 728/2008 від 26.03.2008 року, укладеним між ВАТ КБ «Надра» (найменування змінено на ПАТ КБ «Надра» на виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства») та позичальником ОСОБА_2 , поручителем ОСОБА_3 , поручителем ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК«ДНІПРОФІНАНСГРУП».
Згідно Договору № GL48N718070_blank_04, про відступлення прав вимоги від 18.12.2020 року ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП», відступив права вимоги на користь ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» разом з усіма додатками до нього та додатковими договорами, договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід`ємними частинами.
Отже, ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» набув права кредитора за кредитним договором № 728/2008 від 26.03.2008 року.
На виконанні в Івано-Франківському відділі державної виконавчої служби і Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження № 38568402 з примусового виконання виконавчого листа № 2-4570/2011, виданого Івано-Франківським міським судом 01.02.2012 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "Надра" 134830,76 грн. заборгованості. У межах даного виконавчого провадження, 29.09.2015 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження".
Також на виконанні в Івано-Франківському відділі державної виконавчої служби і Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження № 31195048 з примусового виконання виконавчого листа № 2-4570/2011, виданого Івано-Франківським міським судом 01.02.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Надра" 134830,76 грн. заборгованості. В межах даного виконавчого провадження, 28.11.2013 року-державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження".
Надати копії матеріалів виконавчих проваджень не є можливим, оскільки зазначені виконавчі провадження знищено, у зв`язку із закінченням строку зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби (а.с.88).
Згідно листа ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» вбачається, що оригінали виконавчих листів відсутні.
Згідно з відповіді Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 12.08.2024 за вих. № 60-8473/24 виконавчий лист відсутній, оскільки до Фонду даний виконавчий лист не передавався і від органів Державної виконавчої служби не надходив.
Згідно відповіді з АТ «Укрпошта» було встановлено, що інформація в автоматизованій системі Укрпошти зберігається протягом шести місяців та протягом шести місяців Укрпошта здійснює перевірку та надає інформацію щодо пересилання та вручення поштових відправлень за наявності штрихового кодового ідентифікатора поштового відправлення.
Суд першої інстанції, задовольняючи заяву, дійшов такого висновку. Встановив, що звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту ст. ст. 512, 514 ЦК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», а також ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» доведено поважність причин пропуску строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання, а відтак, наявні правові підстави для задоволення заяви.
Враховуючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає наступне.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час та місце судового засідання суду, якщо такий учасник обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами є однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства (п. 3) ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом (ч. 1 ст. 8 ЦПК України).
Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (ч. 2 ст. 211 ЦПК України).
Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку (ч. 6, 7 ст. 128 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).
Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене п. 1 ст. 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).
Колегія суддів зазначає, що аналіз постанов Верховного Суду підтверджує, що застосування п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України є однаковим, передбачуваним та послідовним.
Так, про це свідчить численна кількість постанов суду касаційної інстанції, в яких зазначається, що п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України передбачено обов`язкову підставу для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення (постанови Верховного Суду від 09 лютого 2022 року у справі № 344/11947/20 (провадження № 61-17632св21), від 18 квітня 2022 року у справі № 522/18010/18 (провадження № 61-13667сво21) та ін.).
Тлумачення ч. 1 ст. 8, ч. 2 ст. 211, п. 3) ч. 3 ст. 376 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що:
- обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства відкритості судового процесу;
- невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства;
- розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов`язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять доказів вручення судової повістки про розгляд справи на 14 листопада 2024 року ОСОБА_1 за його зареєстрованим місцем проживання, у відповідності до вимог ст. 128 ЦПК України.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги, що відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції постановлено ухвалу з порушенням норм процесуального права, а саме розглянуто справу за відсутності ОСОБА_1 , щодо якого відсутні відомості про належне його повідомлення.
За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення на підставі положень п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України.
Вирішуючи справу по суті, апеляційний суд дійшов такого висновку.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.
Згідно з частинами першою, другою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом.
Відповідно до частини першої статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Виконавчі листи викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, передбачених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, і підписуються електронним цифровим підписом судді (в разі колегіального розгляду - електронними цифровими підписами всіх суддів, які входять до складу колегії).
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та Єдиного державного реєстру виконавчих документів, Положення про який затверджується спільним нормативно-правовим актом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України, із запровадженням яких відповідно до частини першої статті 1 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України вводяться в дію вимоги частини четвертої статті 431 ЦПК України щодо внесення виконавчого документу до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, функціонування якого виключає втрату виконавчого документа, порядок видачі дублікату виконавчого документу замість втраченого визначено розділом XIIІ «Перехідні положення» ЦПК України.
Пунктом 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Аналізуючи пункт 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.
Крім того, однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа, є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.
Відповідно до частини першої статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19), у разі пропуску стягувачем строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні перешкоди для задоволення заяви такого стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа за умови, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення такого документа для виконання. Тобто, якщо строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дублікату втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Вирішуючи заяву ТОВ «Брайт Інвестмент» по суті заявлених вимог при ухваленні нового судового рішення, колегія суддів враховує межі цивільного судочинства та принцип диспозитивності (стаття 13 ЦПК України), відповідно до якого учасники справи розпоряджаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Оскільки інші заінтересовані особи - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ухвалу суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржили, апеляційний суд здійснює правову оцінку поважності причин пропуску строку та наявності підстав для видачі дубліката виконавчого листа та заміни стягувача саме у правовідносинах між ТОВ «Брайт Інвестмент» та апелянтом ОСОБА_1 ..
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, видачі його дубліката та заміни стягувача.
Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу строк пред`явлення після переривання встановлюється з дня його повернення.
Як убачається з матеріалів справи та листа Івано-Франківського відділу ДВС від 19.07.2024 року № 179908 у виконавчому провадженні № 31195048 щодо боржника ОСОБА_1 постанова про повернення виконавчого документа стягувачу винесена 28 листопада 2013 року. Отже, встановлений законом трирічний строк пред`явлення виконавчого листа до виконання розпочав перебіг заново з 28 листопада 2013 року та остаточно сплив 28 листопада 2016 року.
ТОВ «Брайт Інвестмент» набуло право вимоги лише 18 грудня 2020 року, тобто більш ніж через чотири роки після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання. Доводи заявника про те, що перебіг строку пред`явлення виконавчого листа варто обчислювати з дати отримання заявником листа ДВС від 19 липня 2024 року, суперечать імперативним приписам частини п`ятої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» та є юридично безпідставними, оскільки закон пов`язує початок перебігу строку саме з датою винесення постанови про повернення документа, а не з датою обізнаності нового кредитора про цей факт. Процесуальна бездіяльність первинного та наступних кредиторів протягом понад одинадцяти років щодо стану виконання судового рішення та долі виконавчого документа, його примусового виконання не є поважною причиною для поновлення пропущеного строку.
Своєю чергою, відповідно до підпункту 17.4 пункту 17 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України дублікат виконавчого документа може бути виданий судом лише у разі його втрати під час виконання або пересилання. Матеріали справи підтверджують, що виконавче провадження було знищено органом ДВС у зв`язку із закінченням терміну зберігання, а Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та АТ «Укрпошта» не підтвердили факт втрати оригіналу саме під час виконання чи пересилання. Тим самим заявник не надав належних та допустимих доказів втрати виконавчого листа за обставин, передбачених законом, що виключає можливість видачі його дубліката.
Оскільки строк пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив і підстави для його поновлення відсутні, процесуальне правонаступництво у порядку статті 55 ЦПК України є неможливим, адже заміна сторони виконавчого провадження здійснюється лише в межах діючого виконавчого провадження або у межах строку, протягом якого виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання.
Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (пункт 35), якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Відповідно до змісту частини п`ятої статті 442 ЦПК України, частини шостої статті 12, пункту 1 частини першої, частини п`ятої статті 26, частини п`ятої статті 37 Закону про виконавче провадження поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного статусу стягувача у виконавчому документі.
Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17, від якої Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступу.
Не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення. Разом з тим і заміна стягувача у виконавчому документі як сторони справи має мати дійсну процесуальну мету, а підстави такої заміни належним чином аргументовані. Саме тільки матеріальне правонаступництво без процесуальної мети не є достатнім аргументом, оскільки не відповідає вимогам частини першої статті 2 ЦПК України. Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства. Якщо, наприклад, суд підтвердив зобов`язання однієї сторони договору перед іншою та відповідне судове рішення набуло законної сили, то суд не здійснює заміну його сторони у випадку уступки відповідним кредитором за цим договором своїх прав та обов`язків іншій особі на цю іншу особу лише заради процесуальної констатації цього матеріального правонаступництва. Суд може здійснити заміну учасника справи виключно для виконання вимог частини першої статті 2 ЦПК України.
Таких же висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові КЦС ВС від 28 лютого 2024 року у справі № 2-85/11 та від 21 жовтня 2021 року у справі № 15/60.
Отже, причиною пропуску строку пред`явлення виконавчих листів до виконання у цій справі стала тривала процесуальна бездіяльність ПАТ КБ «Надра» та його правонаступників, які, маючи об`єктивну можливість дізнатися про стан виконання судового рішення, не вчиняли жодних дій. Бездіяльність кредитора не може визнаватися поважною причиною для поновлення строку, а надання переваги інтересам стягувача, який проявляв пасивну поведінку протягом багатьох років, порушує принцип правової визначеності.
Аналіз положень ч. 5 ст. 431 ЦПК України свідчить про те, що у разі ухвалення рішення щодо декількох відповідачів суд видає декілька виконавчих листів, у кожному з яких обов`язково зазначаються один боржник та один стягувач, а також вказується солідарний характер обов`язку.
Солідарний характер матеріального зобов`язання не об`єднує ці виконавчі листи в один неподільний документ. Факт втрати, строк пред`явлення чи обставини виконання досліджуються судом індивідуально щодо кожного виконавчого листа та щодо кожного боржника окремо. Ухвалу суду першої інстанції в апеляційному порядку оскаржує лише один із солідарних боржників - ОСОБА_1 , тому апеляційний суд перевіряє законність судового рішення та обставини пропуску процесуального строку стосовно виконавчого листа, виданого щодо цього боржника.
Оскільки строк пред`явлення виконавчого листа щодо ОСОБА_1 сплив у листопаді 2016 року та підстави для його поновлення відсутні, відповідно до правової позиції у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 у задоволенні заяви про заміну стягувача у виконавчому листі, видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання в задоволенні заяви ТОВ «Брайт Інвестмент» відносно ОСОБА_1 необхідно відмовити.
Отже, з урахуванням доводів скарги ОСОБА_1 , і відсутності оскарження з боку інших боржників, апеляційним судом встановлено відсутність поважних причин пропущення строку для пред`явлення виконавчого документу стосовно ОСОБА_1 до виконання, що є підставою для відмови у його поновленні. Відмова у поновленні строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання має наслідком відмову у видачі його дубліката та заміни сторони виконавчого провадження.
З врахуванням наведеного, а також того, що ухвала оскаржена тільки одним з боржників, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржена ухвала в частині вирішення вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» про заміну стягувача, видачу дублікату виконавчого документа та поновлення строку на його пред`явлення - скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні поданої заяви в частині заміни стягувача, видачі дублікату виконавчого документа та поновлення строку на його пред`явлення тільки щодо ОСОБА_1 .. В іншій частині - стосовно інших боржників - судове рішення залишається без змін.
Згідно зі статтею 141 ЦПК між сторонами підлягають розподіленню судові витрати, пропорційно до розміру задоволених вимог.
Подаючи до суду апеляційну скаргу, апелянт сплатив 665,60 грн судового збору. Таким чином з ТОВ «Брайт Інвестмент» на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути 665,60 грн судових витрат.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 листопада 2024 року скасувати в частині задоволення заяви про заміну стягувача у виконавчому листі, видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання відносно ОСОБА_1 .
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з питань виведення ПАТ «КБ Надра», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», про заміну стягувача у виконавчому листі, видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання у відношенні до боржника ОСОБА_1 - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» (ЄДРПОУ 43115064) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Повне судове рішення складено 27 серпня 2026 року
Судді Є.Є. Мальцева
В.А. Девляшевський
Л.В. Василишин