ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" серпня 2026 р. Справа№ 925/1335/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Яценко О.В.
суддів: Спаських Н.М.
Горбасенка П.В.
за участю секретаря судового засідання: Антонюк А.С.
за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 25.08.2026
розглянувши у відкритому судовому засіданні
матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області
на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 20.04.2026 (повний текст складено 28.05.2026)
про відмову у задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення
у справі № 925/1335/25 (суддя Чевгуз О.В.)
за позовом Фізичної особи-підприємця Зубалія Володимира Івановича
до: 1) Головного управління ДПС у Черкаській області,
2) Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
про стягнення 214 442,73 грн.
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2025 року Фізична особа-підприємець Зубалій Володимир Іванович звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Головного управління ДПС у Черкаській області, Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у якій просить суд:
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Головного управління ДПС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу 44131663) 194 947,94 грн., з яких: 183 577,42 грн. - основний борг, 7 824,71 грн. - інфляційні втрати, 3 545,81 грн. - 3 % річних;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (проспект Хіміків, буд. 50, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 34998129) 19 494,79 грн., з яких: 18 357,74 грн. - основний борг; 782,47 грн. - інфляційні втрати; 354,58 грн. - 3 % річних.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 07.01.2026 позов задоволено частково: стягнуто з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця Зубалія Володимира Івановича 201 935,16 грн. суми перерахованих коштів, 8 607,18 грн. інфляційних нарахувань, 3 900,39 грн. трьох процентів річних, 2 573,31 грн. витрат по сплаті судового збору.
30.06.2026 до Господарського суду Черкаської області надійшла заява Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області (Головне управління) про зміну способу та порядку виконання рішення суду, у якій просить суд:
- змінити спосіб та порядок виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 07.01.2026 у справі № 925/1335/25 в частині стягнення з Державного бюджету України на користь Фізичної особи підприємця Зубалія Володимира Івановича перерахованих коштів єдиного соціального внеску в сумі 183 577,42 грн., а саме: зобов`язати Головне управління ДПС у Черкаській області сформувати у встановленому порядку розрахунковий документ на повернення Фізичній особі-підприємцю Зубалію Володимиру Івановичу коштів Єдиного соціального внеску в сумі 183 577,42 грн. з рахунку 3556, на який їх було сплачено, та подати його до Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області для виконання;
- рішення Господарського суду Черкаської області від 07.01.2026 у справі № 925/1335/25 в частині стягнення з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця Зубалія Володимира Івановича 18 357,74 грн. виконавчого збору, 8 607,18 грн. інфляційних нарахувань, 3 900,39 грн. трьох відсотків річних та 2 573,31 грн. витрат по сплаті судового збору залишити без змін.
Обґрунтовуючи заяву про зміну способу та порядку виконання рішення суду Головне управління зазначає, що:
- Головне управління є виконавцем у цій справі по стягненню (безспірному списанню) на користь позивача коштів Державного бюджету і відповідно, як територіальний орган Казначейства має право на звернення до суду щодо зміни способу та порядку виконання судового рішення;
- 16.03.2026 (вх. № 10-6986) до нього надійшла заява стягувача щодо виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 27.02.2026 виданого на виконання вищезазначеного судового рішення;
- відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок № 845) стягнення коштів Державного бюджету для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів та інших доходів бюджету можливе виключно у разі надходження таких коштів на рахунки Державного бюджету з підтвердженням такого надходження відповідними розрахунковими документами;
- за змістом положень Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI) єдиний внесок не зараховується до Державного бюджету України і відповідно, відсутні підстави для стягнення за рахунок коштів Державного бюджету сплаченої позивачем заборгованості з ЄСВ, адже зазначені кошти не зараховуються до бюджету, а зараховуються на відповідний рахунок органу ДПС;
- механізм повернення єдиного внеску визначено Порядком зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 23.07.2021 № 417 (далі - Порядок № 417);
- з метою дотримання принципів обов`язковості виконання судового рішення та належного урядування, а також дотримання визначеного Порядком № 417 механізму наявні підстави для зміни способу та порядку виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 07.01.2026 у справі № 925/1335/25 в частині стягнення з Державного бюджету України на користь стягувача суми перерахованих коштів єдиного соціального внеску на: зобов`язання Головне управління ДПС у Черкаській області сформувати у встановленому порядку розрахунковий документ на повернення позивачу коштів в сумі 183 577,42 грн. з рахунку 3556, на який їх було сплачено, та подати його до Головного управління для виконання.
Позивач проти задоволення заяви Головного управління про зміну способу та порядку виконання рішення суду заперечив, пославшись на наступне:
- Головним управлінням подано заяву про зміну способу виконання рішення суду, в якій заявник просить змінити спосіб виконання рішення з майнової вимоги на не майнову, яка полягає у зобов`язанні відповідача сформувати у встановленому порядку розрахунковий документ на повернення коштів, проте спір у справі виник саме з тих підстав, що відповідач такого документу не сформував, незважаючи на заяву позивача із наданням документів, посилаючись на те, що кошти надійшли не від відповідача, а від ДВС;
- зважаючи на специфіку сторони, держави, то саме на державу покладений обов`язок запровадження належних правових процедур із виконання судового рішення;
- у спірному випадку зміна способу визнання рішення суду може зумовити взагалі неможливість його виконання, оскільки в разі якщо відповідач не сформує розрахункового документу, то вказане зумовить повернення виконавчого документу за неможливість його виконання.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 20.04.2026 у справі № 925/1335/25 відмовлено у задоволенні заяви Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області від 30.03.2026 про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 07.01.2026 у справі № 925/1335/25.
Постановляючи вказану ухвалу суд першої інстанції виходив з наступного:
- ухвалюючи рішення у цій справі суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача та стягнення з Державного бюджету України на користь позивача безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 201 935,16 грн., 8 607,18 грн. інфляційних нарахувань, 3 900,39 грн. трьох процентів річних. Позивач звернувся з позовом про стягнення відповідної суми коштів на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України;
- суд у рішенні зазначив, що кошти підлягають стягненню на користь позивача саме з Державного бюджету України, а не з визначених позивачем відповідачів за рахунок їх бюджетних асигнувань. Зазначене узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 19.06.2018 у справі № 910/23967/16, згідно з яким ГПК України не передбачає необхідності зазначення суб`єкта виконання судового рішення (органу, через який треба перераховувати кошти), номера чи виду рахунку, з якого їх слід стягнути (списати). Такі відомості не впливають ні на підстави, ні на обов`язковість відновлення порушеного права позивача та є регламентацією способу та порядку виконання судового рішення, які мають бути врегульовані у нормативних актах, а не у резолютивній частині рішення;
- в заяві про зміну способу та порядку виконання рішення Головне управління просить суд змінити спосіб та порядок виконання рішення в частині стягнення з Державного бюджету України на користь стягувача перерахованих коштів єдиного соціального внеску та зобов`язати Головне управління ДПС у Черкаській області сформувати у встановленому порядку розрахунковий документ на повернення стягувачу коштів єдиного соціального внеску з рахунку 3556, на який їх було сплачено, та подати його до Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області для виконання, проте вказане фактично стосується зміни суті резолютивної частини рішення суду, тобто, із заяви випливає наявність нових позовних вимог, які не заявлялись при розгляді справи, що в свою чергу є порушенням норм процесуального права. Наведені обставини, якими обґрунтовується необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту його порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Головне управління Державної казначейської служби України у Черкаській області звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить:
- поновити Головному управлінню Державної казначейської служби України у Черкаській області пропущений строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Черкаської області від 20.04.2026;
- прийняти апеляційну скаргу до розгляду та відкрити провадження у справі;
- скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 20.04.2026 та постановити нове судове рішення, яким змінити спосіб та порядок виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 07.01.2026 у справі № 925/1335/25 в частині стягнення з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця Зубалія Володимира Івановича перерахованих коштів єдиного соціального внеску в сумі 183 577,42 грн., а саме: зобов`язати Головне управління ДПС у Черкаській області сформувати у встановленому порядку розрахунковий документ на повернення Фізичній особі-підприємцю Зубалію Володимиру Івановичу коштів Єдиного соціального внеску в сумі 183 577,42 грн. з рахунку 3556, на який їх було сплачено, та подати його до Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області для виконання;
- рішення Господарського суду Черкаської області від 07.01.2026 у справі № 925/1335/25 в частині стягнення з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця Зубалія Володимира Івановича 18 357,74 грн. виконавчого збору, 8 607,18 грн. інфляційних нарахувань, 3 900,39 грн. трьох відсотків річних та 2 573,31 грн. витрат по сплаті судового збору залишити без змін.
У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що оскаржуване судове рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповно з`ясованих обставинах справи, без врахування правової позиції Верховного Суду в подібних правовідносинах, а у обґрунтування вимог апеляційної скарги послався на ті ж самі обставин, що і під час звернення до суду першої інстанції з заявою про зміну способу та порядку виконання рішення, зауваживши на тому, що:
- суд першої інстанції не врахував, що єдиний внесок не зараховується до Державного бюджету України і відповідно, відсутні підстави для стягнення за рахунок коштів Державного бюджету сплаченої позивачем заборгованості з ЄСВ, так як зазначені кошти не зараховуються до бюджету, а зараховуються на відповідний рахунок органу ДПС;
- правовий висновок застосований судом першої інстанції, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 910/23967/16 є нерелевантним до спірних правовідносин, оскільки стосується саме стягнення коштів з Державного бюджету, натомість Єдиний соціальний внесок не зараховується до Державного бюджету і має особливості щодо його повернення платнику.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2026 справа № 925/1335/25 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., Горбасенко П.В., Гончаров С.А.
З урахуванням того, що апеляційна скарга надійшла безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2026 витребувано з Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 925/1335/25, а розгляд питання щодо подальшого руху апеляційної скарги відкладено до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду.
На виконання вимог вищезазначеної ухвали 23.06.2026 матеріали справи № 925/1335/25 надішли до Північного апеляційного господарського суду.
У період з 15.06.2026 по 19.06.2026 та у період з 22.06.2026 по 26.06.2026 суддя Яценко О.В. перебувала у відпустці.
Окрім цього, у період з 16.06.2026 по 19.06.2026 суддя Горбасенко П.В. перебував у відпустці.
Окрім цього, у період з 13.06.2026 по 15.06.2026 суддя Гончаров С.А. перебував у відрядженні, а у період з 16.06.2026 по 19.06.2026, у період з 22.06.2026 по 26.06.2026, у період з 29.06.2026 по 01.07.2026 - у відпустці.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2026:
- апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 20.04.2026 у справі № 925/1335/25 залишено без руху на підставі ст. 174, ч. 2 ст. 260 ГПК України;
- надано Головному управлінню Державної казначейської служби України у Черкаській області строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: надання доказів сплати судового збору в сумі 2 662,40 грн. у встановленому порядку;
- попереджено Головне управління Державної казначейської служби України у Черкаській області, що у випадку неусунення у встановлений термін недоліків, дана апеляційна скарга буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню скаржнику.
На виконання вимог вищезазначеної ухвали, скаржник 08.07.2026 подав заяву про усунення недоліків, в додатках до вказаної заяви міститься платіжна інструкція № 409 від 06.07.2026 про сплату 2 662,40 грн., в призначенні платежу вказано: «Суд. збір за подання апеляц. скар. ГУДКСУ у Черкас.обл по спр.925/1335/25, Північний апеляц.госп.суд».
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2026 клопотання керівника Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Черкаської області від 20.04.2026 у справі № 925/1335/25 залишено без розгляду, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 20.04.2026 у справі № 925/1335/25, ухвалено розгляд справи здійснювати у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, справу № 925/1335/25 призначено до розгляду на 25.08.2026 о 10:00 год.
21.07.2026 до суду від апелянта надійшла заява про розгляд справи без участі, в якій заявник просить проводити судове засідання у справі № 925/1335/25 призначене на 21.07.2026 о 10:00 год. без участі представника Головного управління (скаржника), а також вказав, що - подану 08.06.2026 апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 20.04.2026 у справі №925/1335/25 підтримує у повному обсязі та просить її задовольнити.
Крім того, 21.07.2026 до суду від апелянта надійшло клопотання про стягнення судових витрат, в якому заявник просить стягнути з Головного управління ДПС у Черкаській області на користь Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 24.08.2026 № 09.1-08/2246/26 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 925/1335/25 у зв`язку з перебуванням судді Гончарова С.А., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці у період з 24.08.2026 по 26.08.2026.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 24.08.2026 справа № 925/1335/25 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Горбасенко П.В., Спаських Н.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.08.2026 прийнято до свого провадження визначеною колегією суддів (головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Горбасенко П.В., Спаських Н.М.) справу № 925/1335/25; повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 20.04.2026 у справі № 925/1335/25 відбудеться у раніше визначені дату та час, а саме 25.08.2026 о 10 год. 00 хв.
Позивач, відповідач та Головне управління Державної казначейської служби України у Черкаській області представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялись належним чином про час і місце розгляду справи шляхом направлення до електронного кабінету процесуальних документів у справі.
Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно з ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
За ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Копію ухвали про відкриття провадження від 09.07.2026 у справі № 925/1335/25 учасникам справи доставлено до електронних кабінетів 13.07.2026, доказом чого є довідки про доставку електронних документів від 13.07.2026, що містяться в матеріалах справи (а.с. 182-186).
Також згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала від 09.07.2026 про відкриття провадження у справі № 925/1335/25 оприлюднена у реєстрі 14.07.2026.
Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання представників позивача, відповідача та Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.
Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, те, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, та те, що явка представників учасників судового процесу в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представників позивача, відповідача та Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об`єктивного розгляду.
Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвалу суду першої інстанції не підлягає зміні чи скасуванню, з наступних підстав.
У жовтні 2025 року Фізична особа-підприємець Зубалій Володимир Іванович звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Головного управління ДПС у Черкаській області, Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у якій просить суд:
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Головного управління ДПС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу 44131663) 194 947,94 грн., з яких: 183 577,42 грн. - основний борг, 7 824,71 грн. - інфляційні втрати, 3 545,81 грн. - 3 % річних;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (проспект Хіміків, буд. 50, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 34998129) 19 494,79 грн., з яких: 18 357,74 грн. - основний борг; 782,47 грн. - інфляційні втрати; 354,58 грн. - 3 % річних.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 07.01.2026 позов задоволено частково: стягнуто з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця Зубалія Володимира Івановича 201 935,16 грн. суми перерахованих коштів, 8 607,18 грн. інфляційних нарахувань, 3 900,39 грн. трьох процентів річних, 2 573,31 грн. витрат по сплаті судового збору.
27.02.2026 на виконання рішення видано наказ із строком пред`явлення до виконання по 25.02.2029
30.06.2026 до Господарського суду Черкаської області надійшла заява Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області (Головне управління) про зміну способу та порядку виконання рішення суду, у якій просить суд:
- змінити спосіб та порядок виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 07.01.2026 у справі № 925/1335/25 в частині стягнення з Державного бюджету України на користь Фізичної особи підприємця Зубалія Володимира Івановича перерахованих коштів єдиного соціального внеску в сумі 183 577,42 грн., а саме: зобов`язати Головне управління ДПС у Черкаській області сформувати у встановленому порядку розрахунковий документ на повернення Фізичній особі-підприємцю Зубалію Володимиру Івановичу коштів Єдиного соціального внеску в сумі 183 577,42 грн. з рахунку 3556, на який їх було сплачено, та подати його до Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області для виконання;
- рішення Господарського суду Черкаської області від 07.01.2026 у справі № 925/1335/25 в частині стягнення з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця Зубалія Володимира Івановича 18 357,74 грн. виконавчого збору, 8 607,18 грн. інфляційних нарахувань, 3 900,39 грн. трьох відсотків річних та 2 573,31 грн. витрат по сплаті судового збору залишити без змін.
У поданій заяві про зміну способу та порядку виконання рішення суду Головне управління зазначає наступне.
16.03.2026 (вх. № 10-6986) до нього надійшла заява стягувача щодо виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 27.02.2026 виданого на виконання вищезазначеного судового рішення.
Частиною 2 статті 6 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) передбачено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 25 Бюджетного кодексу України Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
Відповідно до п. п. 1 п. 9 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання.
Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.
На виконання зазначеної норми Бюджетного кодексу України прийнято Порядок № 845, що визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів, зокрема боржників, прийнятих судами.
Відповідно до п.п. 1 п. 16 Порядку № 845 органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів та інших доходів бюджету.
Стягувачі, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення надходжень бюджету, подають до органу Казначейства, на рахунки в якому зараховані надходження бюджету, документи, зазначені у п. 6 Порядку № 845 (абз. 1 п. 17 Порядку № 845).
Під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право звертатися у передбачених законом випадках до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз`яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання (п.п. 2 п. 5 Порядку № 845).
Згідно з Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (далі - Положення) Державна казначейська служба України (далі - Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.
Відповідно до п.п. 3 п. 4 Положення Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду.
Казначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 9 Положення).
Отже, Головне управління є виконавцем у цій справі по стягненню (безспірному списанню) на користь позивача коштів Державного бюджету і відповідно, як територіальний орган Казначейства має право на звернення до суду щодо зміни способу та порядку виконання судового рішення.
Щодо підстав для зміни способу та порядку виконання рішення суду, яким позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з Державного бюджету України кошти на загальну суму 217 015,83 грн. Головне управління зазначило, що:
- відповідно до п.п. 1 п. 16 Порядку № 845 органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів, зокрема, для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів та інших доходів бюджету. За приписами п. 17 Порядку № 845 стягувачі, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення надходжень бюджету, подають до органу Казначейства, на рахунки в якому зараховані надходження бюджету, документи, зазначені у п. 6 Порядку;
- пунктом 6 Порядку № 845 визначено, що до відповідного органу Казначейства крім заяви, виконавчого документа та даних банківського рахунку на який слід перерахувати стягнуті кошти стягувач також повинен подати оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету);
- відповідно до п. 19 Порядку № 845 безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету або у заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів;
- отже, стягнення коштів Державного бюджету для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів та інших доходів бюджету можливе виключно у разі надходження таких коштів на рахунки Державного бюджету з підтвердженням такого надходження відповідними розрахунковими документами;
- як вбачається з рішення Господарського суду Черкаської області від 07.01.2026 судом вирішено стягнути з Державного бюджету України сплачену позивачем заборгованість з Єдиного соціального внеску у сумі 183 577,42 грн.;
- відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI) єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування;
- до обов`язків податкових органів належить здійснення контролю за дотриманням платниками єдиного внеску вимог закону (п. 3 ч. 1 ст. 14 Закону № 2464-VI). Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону № 2464-VI єдиний внесок не входить до системи оподаткування;
- крім того, кошти, що надходять від сплати єдиного внеску та застосування фінансових санкцій відповідно до цього Закону, не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та використовуватися на цілі, не передбачені законодавством про загальнообов`язкове державне соціальне страхування (ч. 3 ст. 8 Закону № 2464-VI);
- відповідно до ч. 5 ст. 9 Закону № 2464-VI сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування або на єдиний рахунок, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь);
- для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному податковому органу. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску (ч. 5 ст. 9 Закону № 2464-VI);
- отже, єдиний внесок не зараховується до Державного бюджету України і відповідно, відсутні підстави для стягнення за рахунок коштів Державного бюджету сплаченої позивачем заборгованості з ЄСВ, адже зазначені кошти не зараховуються до бюджету, а зараховуються на відповідний рахунок органу ДПС;
- щодо повернення платнику суми ЄСВ заявник зазначає, що згідно з приписами п. 2 ч. 2 ст. 11 Закону № 2464-VI із страховими коштами, акумульованими на рахунках податкових органів, здійснюються операції повернення платникам єдиного внеску надміру або помилково сплачених сум;
- механізм повернення єдиного внеску визначено Порядком зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 23.07.2021 № 417, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09.09.2021 за № 1185/36807 (далі - Порядок № 417);
- повернення коштів здійснюється у випадку надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на належний рахунок 3556 (п.п. 1 п. 5 Порядку № 417);
- за приписами п. 6 Порядку № 417 повернення здійснюється на підставі заяви Платника про повернення коштів, заява про повернення коштів з рахунків 3556 (далі - Заява) подається до територіального органу ДПС за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених коштів, за формою, визначеною у додатку 1 Порядку № 417;
- відповідно до п. 12 Порядку № 417 у разі якщо за результатами розгляду Заяви встановлено правомірність повернення коштів самостійний структурний підрозділ територіального органу ДПС, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, вносить до Журналу відмітку про правомірність повернення відповідної суми коштів, формує та реєструє в Журналі Висновок;
- на підставі Висновку та за умови наявності поточних надходжень за день на рахунку 3556 за відповідним символом звітності, у строк не пізніше ніж три робочих дні з дня його отримання самостійний структурний підрозділ територіального органу ДПС, на який покладено функцію ведення бухгалтерського обліку, засобами системи дистанційного обслуговування «Клієнт казначейства - Казначейство» (далі - система Казначейства) формує у встановленому порядку розрахунковий документ на повернення коштів з рахунку 3556, на який їх було сплачено, та подає його до відповідного головного управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві, Севастополі (далі головне управління Казначейства) (абз. 1 п. 13 Порядку № 417);
- Головне управління Казначейства виконує розрахунковий документ територіального органу ДПС за рахунок поточних надходжень за день на відповідний рахунок 3556 (абз. 2 п. 13 Порядку № 417);
- з огляду на наведене, з метою дотримання принципів обов`язковості виконання судового рішення та належного урядування, Головне управління вважає обґрунтованими викладені підстави для зміни способу та порядку виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 07.01.2026 у справі № 925/1335/25 в частині стягнення з Державного бюджету України на користь стягувача суми перерахованих коштів єдиного соціального внеску на: зобов`язання Головне управління ДПС у Черкаській області сформувати у встановленому порядку розрахунковий документ на повернення позивачу коштів в сумі 183 577,42 грн. з рахунку 3556, на який їх було сплачено, та подати його до Головного управління для виконання.
Заперечуючи проти заяви, позивач зазначив, що:
- судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (ч.1 ст. 326 ГПК України). Зміст вказаної норми зумовлює, що рішення суду виконують буквального до його резулятивної частини. Предметом спору у справі, його матеріальною вимогою, право визначити та розпоряджатись якою належить виключно позивачу, було стягнення коштів;
- ГУ державної казначейської служби України у Черкаській області подано заяву про зміну способу виконання рішення суду, в якій заявник просить змінити спосіб виконання рішення з майнової вимоги на не майнову, яка полягає у зобов`язанні відповідача сформувати у встановленому порядку розрахунковий документ на повернення коштів;
- спір у справі виник саме з тих підстав, що відповідач такого документу не сформував, незважаючи на заяву позивача із наданням документів, посилаючись на те, що кошти надійшли не від відповідача, а від ДВС;
- ст. 331 ГПК України надає можливіть змінити спосіб виконання судового рішення із зобов`язальної вимоги на майнову вимогу із стягнення коштів, а не навпаки;
- Держава може вступати у цивільні відносини із громадянином та в т.ч. і між державою та громадянином можуть породжуватись деліктні правовідносин. Внасідок цього у держави виникає обов`язок із відшкодування громадянину завданої шкоди, в даному випадку повернення безпідставно отриманих коштів. Зважаючи на специфіку сторони, держави, то саме на державу покладений обов`язок запровадження належних правових процедур із виконання судового рішення;
- зміна способу визнання рішення суду може зумовити взагалі неможливість його виконання, оскільки в разі якщо відповідач не сформує розрахункового документу, то вказане зумовить повернення виконавчого документу за неможливість його виконання.
Суд першої інстанції не знайшов підстав для задоволення заяви Головного управління про зміну способу та порядку виконання рішення суду, що колегія суддів вважає вірним, з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 331 ГПК України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи (ч. 2 ст. 331 ГПК України).
За змістом положень ч. 3 ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Невиконання боржником судового рішення про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна стягувача або майна, присудженого на користь стягувача, протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з боржника суми вартості відповідного майна, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, вартість майна неможливо визначити або майно відповідно до закону не може оцінюватися. Вартість майна визначається відповідно до вимог Закону Украни «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
За приписами статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Статтею 326 ГПК України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Отже, рішення Господарського суду Черкаської області від 07.01.2026 у справі №925/1335/25, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання та має бути виконане.
Судом першої інстанції цілком вірно вказано, що:
- ухвалюючи рішення у цій справі суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача та стягнення з Державного бюджету України на користь позивача безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 201 935,16 грн., 8 607,18 грн. інфляційних нарахувань, 3 900,39 грн. трьох процентів річних. Позивач звернувся з позовом про стягнення відповідної суми коштів на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України;
- суд зазначив, що кошти підлягають стягненню на користь позивача саме з Державного бюджету України, а не з визначених позивачем відповідачів за рахунок їх бюджетних асигнувань. Зазначене узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 19.08.2018 у справі № 910/23967/16, згідно з яким ГПК України не передбачає необхідності зазначення суб`єкта виконання судового рішення (органу, через який треба перераховувати кошти), номера чи виду рахунку, з якого їх слід стягнути (списати). Такі відомості не впливають ні на підстави, ні на обов`язковість відновлення порушеного права позивача та є регламентацією способу та порядку виконання судового рішення, які мають бути врегульовані у нормативних актах, а не у резолютивній частині рішення;
- відповідно до частини першої статті 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом;
- в заяві про зміну способу та порядку виконання рішення Головне управління просить суд змінити спосіб та порядок виконання рішення в частині стягнення з Державного бюджету України на користь стягувача перерахованих коштів єдиного соціального внеску та зобов`язати Головне управління ДПС у Черкаській області сформувати у встановленому порядку розрахунковий документ на повернення стягувачу коштів єдиного соціального внеску з рахунку 3556, на який їх було сплачено, та подати його до Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області для виконання;
- вказане фактично стосується зміни суті резолютивної частини рішення суду, тобто, із заяви випливає наявність нових позовних вимог, які не заявлялись при розгляді справи, що в свою чергу є порушенням норм процесуального права. Наведені обставини, якими обґрунтовується необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту його порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.
З огляду на вказані обставини колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення заяви Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області про зміну способу виконання рішення у справі № 925/1335/25. Ухвала суду першої інстанції залишається без змін.
Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване судове рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.
За таких обставин, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала Господарського суду Черкаської області від 20.04.2026 про відмову у задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення у справі № 925/1335/25 прийнята з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області задоволенню не підлягає.
Враховуючи відмову у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по справі за подачу апеляційної скарги покладаються на апелянта.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області на Господарського суду Черкаської області від 20.04.2026 про відмову у задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення у справі № 925/1335/25 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 20.04.2026 про відмову у задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення у справі № 925/1335/25 залишити без змін.
3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на скаржника.
Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення складено 27.08.2026.
Головуючий суддя О.В. Яценко
Судді Н.М. Спаських
П.В. Горбасенко